Розрахунок потужності електродвигуна головного приводу верстата

Потужність електродвигуна головного приводу для токарних, фрезерних, свердлильних і шліфувальних верстатів розраховується за наступними умовами:

1) По даній потужності різання визначаємо навантаження на електродвигун в період пауз для цього визначаємо втрати холостого ходу верстата:

Р_хх = α · Р,

де α – коефіцієнт втрат

Р – потужність різання (згідно завдання)

ККД для верстатів токарної, фрезерної, свердлильної та шліфувальної групи лежить в межах 0,7…0,8 (приймаємо довільно).

Визначаємо коефіцієнт втрат (α):

Знаючи коефіцієнт втрат та потужність різання, розраховуємо втрати холостого ходу.

2) В металорізальних верстатах, як правило використовуються асинхронні двигуни, швидкість обертів яких змінюється при переключенні числа пар полюсів в результаті чого оберти змінюються вдвічі:

n₁ = 2 n₂

3) Для шліфувальних, фрезерних і свердлильних верстатів оберти виконавчого механізму визначаються в залежності від діаметра круга та потужності двигуна (чим більший діаметр круга (фрези) – тим менші оберти, і навпаки).

Як правило, двигун головного приводу вибираємо з синхронною частотою обертання nо=1000, 1500 об/хв.

Для свердлильних верстатів:

Оберти шпинделя при свердлінні розраховуються за формулою:

Р_різ = М_об • n_шп / 9550, звідси

де Р_різ – потужність різання

М_об – обертовий момент

Для фрезерних верстатів:

Обертовий момент шпинделя розраховується за формулою:

, де

D_фр. – діаметр фрези, м;

Р_різ. – потужність різання.

Розрахунок потужності на валу двигуна головного приводу

Потужність на валу двигуна розраховується при встановленому ККД верстата. Розрахунок аналогічний для верстатів токарної, свердлильної і фрезерної груп.

, де

Р_різ – потужність різання (згідно завдання);

η_верст – коефіцієнт корисної дії верстата.