Програма складається з двох частин: методологічної (теоретичної) та методичної (процедурної)

Методологічна частина містить обґрунтування теоретико-методологічних передумов та актуальності досліджуваної проблеми, викладення різних теоретичних та практичних підходів до її вирішення, окреслення напрямів дослідження. Тут формулюється мета, визначається об’єкт та предмет дослідження. Значна увага приділяється системному аналізу предмета, здійсненню інформаційного пошуку, теоретичному уточненню та емпіричній інтерпретації основних понять. Розробку концепції дослідження завершує висунення гіпотез, їх операціоналізація та визначення завдань щодо їх верифікації.

У методичній (процедурній) частині визначаються та обґрунтовуються наукові процедури збору інформації, її обробки, узагальнення, аналізу, інтерпретації та забезпечення якості отриманих даних. По-перше, результати дослідження значною мірою залежать від обґрунтування вибірки, тобто визначення послідовності процедур щодо способу відбору та кількості об’єктів для безпосереднього обстеження. По-друге, значний обсяг цієї частини відводиться методам збору даних, з’ясуванню доцільності того чи іншого метода: інтерв’ю, анкетування, спостереження, контент-аналізу документів тощо. По-третє, велика увага приділяється викладенню методів математичної статистики, за допомогою яких здійснюється обробка та аналіз первинної інформації.

Програма дослідження має виконувати такі функції:

1. Методологічна функція програми передбачає чітке окреслення наукової проблеми, визначення мети та завдань дослідження.

2. Методична функція полягає у розробці процедури дослідження, визначенні методів збирання та аналізу інформації.

3. Організаційна функція виявляється у організації роботи колективу соціологів, визначенні та розподілі функцій, формах контролю за ходом дослідження.

Результатом аналізу проблемної ситуації є формулювання теми дослідження, в якій обов'язково визначається конкретний об'єкт дослідження.

Об'єкт соціологічного дослідження - це те, на що направлений процес пізнання.

Предмет дослідження - це найбільш значущі з теоретичної або практичної точки зору якості, особливості відношення об'єкта, які потребують безпосереднього вивчення.

Мета дослідження - це той кінцевий результат, який дослідник має отримати після закінчення роботи.

Завдання дослідження формулюють питання, на які необхідно отримати відповідь для досягнення мети. Це те коло проблем, яке необхідно проаналізувати для того, щоб відповісти на головне питання дослідження. Завдання дослідження безпосередньо пов'язані з характером аналізу.

Якщо мова йде про теоретико-пізнавальні проблеми дослідження, то завдання і висновки дослідження будуть визначатися теоретичними положеннями і новими концепціями, отриманими в результаті аналізу.

Якщо мова йде про прикладні дослідження, то завдання і висновки будуть орієнтовані на соціальну діагностику проблеми, практичні рекомендації.

Наступним кроком є інтерпретація основних понять - процедура тлумачення, уточнення змісту понять, які складають концептуальну схему дослідження. У соціологічному дослідженні існують три види інтерпретації: теоретична, емпірична та операційна.

Вони забезпечують зв'язок між теоретичним та емпіричним рівнями аналізу процесів, теоретичних положень з реальними фактами дійсності, з методами пошуку, реєстрації та аналізу емпіричних даних.