Популяція, її характеристика

На території, які займає вид, окремі особини утворюють групи – популяції. Популяція- це сукупність особин виду, які тривалий час мешкають у певній частині його ареалу частково чи повністю ізольовано від інших подібних сукупностей особин цього ж виду. Кожна популяція входить до складу певного угруповання – біогеоценозу.

Наявність популяції в природі пов’язана з нерівномірністю розміщення по території, яку займає вид, оптимальних умов існування. Чим різноманітніші умови існування натериторії, що займає вид, тим більша кількість популяцій, з яких він складається.

Якщо представники виду здатні до активного пересування або пасивного розселення на значній відстані, то цей вид, як правило, складається із незначної кількості популяцій, кожна з яких займає велику територію (копитні тварини, граки, пирій). У них відокремленість популяцій зумовлена географічними перешкодами (гірські хребти, пустелі). Натомість види, які беруть осілий або малорухомий спосіб життя, особливо якщо умови існування досить різнорідні, можуть складатися з великої кількості популяцій, кожна з яких займає незначну площу. Ступінь відокремлення популяцій може бути різним. За значних географічних перешкод вони бувають повністю відокремлені одна від одної (популяції риб з різних озер). Якщо ж територія, яку займає вид, більш-менш однорідна, то межі між окремими популяціями виражені чітко (популяція гризунів пустель і степів).

Популяція як структурна одиниця виду має певні особливості, зокрема певну чисельність, тобото кількість особин, які входять до її складу, а також займає певну площу або об’єм у біоценозі. Густота популяції визначається середнім числом особин, що припадає на одиницю площі або об’єму, який вона займає. Біомаса – маса особин популяції, що припадає на одиницю площі або об’єму. Народжуваність – число особин популяції, які народжуються за одиницю часу, смертність – кількість особин, яка гине за цей самий час. Різниця між народжуваністю і смертністю становить приріст популяції.