Будова прокаріотів

Прокаріоти - надцарство організмів, до складу якого входять царства Бактерій та Ціанобактерій.

Клітини прокаріотів характеризуються простою будовою: вони не мають ядра і багатьох органел (мітохондрій, пластид та ін). Ще однією характерною рисою клітин цих організмів є відсутність системи внутрішньоклітинних мембран. До складу поверхневого апарату клітин прокаріотів входять плазматична мембрана, клітинна стінка, іноді слизова капсула.

Замість ядра, в клітинах прокаріотів є одна чи кілька ядерних зон зі спадковим матеріалом. Але на відміну від ядра еукаріотів, ядерні зони прокаріотів мембранами від цитоплазми не відокремлені. Спадковий матеріал прокаріотів представлений кільцевою молекулою ДНК, прикріпленою в певному місці до внутрішньої поверхні плазматичної мембрани.

Клітини деяких бактерій мають органели руху - один, декілька або багато джгутиків. Крім джгутиків, поверхня клітин бактерій має нитчасті та трубчасті утвори, які складаються з білків чи полісахаридів. Вони забезпечують прикріплення до субстрату або беруть участь у передаванні спадкової інформації під час статевого процесу.

Більшість прокаріотів - одноклітинні організми, серед них є і колоніальні форми. Скупчення клітин прокаріотів можуть мати вигляд ниток, грон. Іноді вони оточені спільною слизовою оболонкою - капсулою. Форма клітин прокаріотів різноманітна: куляста, паличкоподібна, у вигляді вигнутої або спіральної закрученої палички. Прокаріоти розмножуються нестатевим способом - поділом навпіл. Перед поділом клітина збільшується в розмірах, її спадковий матеріал (молекула ДНК) подвоюється. Таким чином, кожна з дочірніх клітин, які утворилися внаслідок поділу материнської, отримує подібну спадкову інформацію.

У прокаріотів спостерігається і статевий процес - кон'югація. Під час кон'югації дві клітини обмінюються спадковою інформацією через цитоплазматичний місток, що на певний час утворився між ними.

За несприятливих умов у деяких прокаріотів утворюються спори. В одних видів спори утворюються всередині материнської клітини: цитоплазма майбутньої спори вкривається багатошаровою оболонкою. Такі спори дуже стійкі до дії високої температури, іонізуючого опромінення, хімічних сполук. Потрапивши у сприятливі умови, спори проростають. У вигляді спор бактерії можуть тривалий час зберігати життєдіяльність у несприятливих умовах.

Деякі прокаріоти здатні до інцистування. При цьому щільною оболонкою вкривається вся клітина. Цисти прокаріотів стійкі до дії радіації, висушування, але нездатні витримувати високі температури.