Опис використаних приладів

Тиск в повітропроводах вимірюють мікроманометрами (рис.2 і 3) в сукупності з пневмометричними трубками системи МІОП (рис.4), що представляють собою дві зігнуті мідні трубки, спаяні по довжині. Одна трубка з отвором на кіпці (має знак вимірює повний тиск, друга трубка має збоку по 2 невеликі отвори і закрита на кінці (помічена знаком “-” статичний тиск. Кут нахилу трубки мікроманометра можна змінювати, змінюючи тим самим діапазон вимірюваних тисків. Значенні поправок на кут нахилу беруть із опису приладу. Мікроманометри постійним кутом нахилу називаються тягомірами (рис.3).

Пневмометричні трубки встановлюються назустріч потоку повітря приєднуються до мікроманометра по одній із схем, що показані на рис.5.

Частоту обертання електродвигуна вентилятора вимірюють ручним тахометрами, які приводять в контакт з валом електродвигуна (для цього на валі є спеціальна виточка). В даній роботі вимірювання часто-обертання проводиться стробоскопом. Стробоскопічний ефект заклечається в тому, що при частоті пульсації світлового потоку, який освітлює вал, що обертається, і збіганні з числом обертів, вал здається нерухомим. Вимірювання полягає в визначенні такого моменту перемиканням частоти пульсації світлового потоку. Знайдена частота пульсації і є частотою обертання вала.

Рис.2. Мікроманометр ЦАГ: 1- резервуар; 2-накладна скоба; 3- чавунна станина; 4- рівень; 5- гвинт для встановлення прилада за рівнем; 6- стійка; 7- опорний пристрій; 8- скляна трубка захищена кожухом4 9- штуцер, з’єднаний зверхнім кінцем трубки; 10-штуцер резервуара.

Рис.3. Тягомір: 1- скляний резервуар; 2- нерухома похила трубка; 3- дерев’яна колодка; 4- рухома шкала; 5-клин.

4 отвори по 2 з кожної сторони   Отвір

Рис.4. Пневмометричні трубки МІСТ: 1- трубка для вимірювання повних тисків; 2- для вимірювання статичних тисків.

Рис.5. Схема під’єднання пневмометричних трубок до мікрометра: 1-1-припливний повітропровід; 2- нагнітальний повітропровід; 3- вентилятор.

Швидкість руху повітря в повітропроводах можна розрахувати не тільки із виразу (1) по виміряному P_дин, але і встановити безпосередньо анемометром.

Чашковим анемометром вимірюють швидкості від 1 до 20 м/с. Методика вимірювання швидкості повітря анемометром наступна: анемометр поміщають в повітряний потік і черев 10...15 с включають лічильний механізм і одночасно секундомір, який фіксує час вимірювання. Для заміру середньої швидкості потоку анемометр повільно переміщують по площі січення, в якій проводиться вимірювання. Через 60...90 с, не виймаючи анемометра із потоку, виключають лічильний механізм і секундомір. Перед вимірюванням записують початковий показ анемометра п₁, після вимірювання - кінцевий показ анемометра п₂.

Різниш показів, віднесена до часу вимірювання, дає так звану швидкість анемометра (кількість ділень в секунду), яка визначається за формулою, діл/с:

А = (4)

де п₁ і п₂ - початкове і кінцеве значення показів анемометра, ділення; t - час, с.

Швидкість повітряного потоку знаходять по графіку, який додасться до приладу (рис.6).