Синтаксис тексту

Основные источники:

1. Обуховец Т.П., Склярова Т.А., Чернова О.В. Основы сестринского дела. – Ростов е/д.: Феникс, 2010. – (Медицина для вас).

2. Методическое пособие для самостоятельной работы студентов. ГАОУ СПО РБ ТМК., 2008г.

3. Электронный учебник «Пособие для самостоятельной работы студентов». ГАОУ СПО РБ ТМК.

4. Электронный учебник «Справочник медицинской сестры».

5. Абдрахманова О.Р., Ермошина Н.В., Игтисамова Р.М., Хасанова С.Ф., Сираева С.А. Учебно – методическое обеспечение дисциплины «Основы сестринского дела».

Дополнительные источники:

1. Мухина С.А. Тарновская И.И. Теоретические основы сестринского дела: Учебник. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: ГЭОТАР – Медиа, 2008.

2. Мухина С. А., Тарновская И. И. «Практическое руководство к предмету «Основы сестринского дела» Москва Издательская группа «Гэотар-Медиа» 2008

3. Нормативные документы:

4. Законы, СанПиНы. ОСТы

5. Приказы Минздрава

6. Постановления главного государственного санитарного врача

7. Письма Минздрава РФ

8. Письма Роспотребнадзора

9. Методические указания инструкции и рекомендации, утвержденные Минздравом РФ (СССР)

Базы данных, информационно-справочные и поисковые системы – Интернет ресурсы, отвечающие тематике профессионального модуля, в том числе

http://dezsredstva.ru/ - методические указания к дезинфицирующим средствам, нормативные документы;

http://www.consultant.ru/- нормативные документы;

http://www.recipe.ru/ - нормативные документы;

www.med-pravo.ru – нормативные документы и др.

Министерство здравоохранения и социального развития РФ (http//www.minzdravsoc.ru)

Федеральная служба по надзору в сфере защиты прав потребителей и благополучия человека (http//www.rospotrebnadzor.ru)

Центральный НИИ организации и информатизации здравоохранения (http//www.mednet.ru)

СИНТАКСИС ТЕКСТУ

Реальним вираженням, зовнішнім проявом структури мовленнєвих утворень є їхня мовна форма. Поняття форми, співвіднесеної з певним змістом, як спроби існування та вираження цього змісту, його різних модифікацій, виникло в результаті того, що організація елементів системи може видозмінювати їхню структурну послідовність, викликати взаємозаміщення аналогічних елементів. Це пояснюється реальною взаємодією однієї системи (підсистеми у складі системи) з іншою (іншими), що викликає доцільні з тієї чи іншєї точки зору переміщення, опущення елементів за збереження їхніх сутнісних зв’язків. Наприклад, однакове за змістом речення може мати різний порядок слів у зв’язку з тим, що мовець більш або менш тісно поєднує його з попереднім реченням, виносить акцентований компонент на передній план і т.д. Або в іншому випадку, формуючи структуру речення (добір його лексичних елементів), у результаті осмислення взаємозв’язків окремих систем – синонімічних слів, обирають одне з них, котре й зумовлює деякі особливості форми цього речення. Форма відображає структуру (це своєрідна структура без "з’єднувальних швів") і відповідно виражає зміст, функцію складного утвору, але може мати суттєві відмінності за варіантного викладу того ж самого змісту. Так, частини речення можуть відокремлюватися одна від одної комою, крапкою з комою й навіть крапкою – тобто характеризуватися інтонаційними (а отже, й стилістичними) нюансами вираження передаваного ними змісту.

Розкриття закономірностей системно-структурної організації тексту великою мірою залежить від того, наскільки чіткими, визначеними є наші знання про поняття та засоби, що стосуються системного аналізу.

Здійснення аналізу текстів на ґрунті їхньої системності передбачає врахування притаманних їм спільних рис функціонування, тематичної орієнтації, комунікативної визначеності.