Види та способи спостережень

Класифікуючи статистичні спостереження, визначають їх вид і спосіб реєстрації даних.

Види спостереження розрізняють за двома критеріями: ступенем охоплення одиниць і часом реєстрації даних.

За ступенем охоплення спостереження бувають суцільними та несуцільними.

Суцільні спостереження — це обстеження, під час яких реєструються всі без винятку одиниці сукупності. До цього виду належать обстеження у формі звітності, а також більшість переписів.

Несуцільні спостереження — це обстеження, що мають на меті реєструвати не всі одиниці сукупності, а лише їх певну частину. До таких спостережень належать вибіркове, основного масиву, монографічне, анкетне, моніторинг.

Вибіркове спостереження — це обстеження, під час якого реєструється деяка частина одиниць сукупності, відібрана у випадковому порядку. Прикладом можуть бути вибіркові обстеження суб’єктів малого бізнесу, обстеження рівня знань студентів державних і недержавних вищих закладів освіти, бюджетів домашніх господарств, а також обстеження якості товарів і продукції тощо.

Обстеження основного масиву — це обстеження переважної частини одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об’єкта спостереження. Прикладом може бути обстеження міст із найвищим рівнем забруднення атмосферного повітря або обстеження діяльності групи найвпливовіших комерційних банків. Його також використовують при вивченні рівня цін на ринках. Реєструють рівень цін на продукти, реалізовувані на ринках великих міст, частка торгівлі на яких в загальному обсязі складає майже 70%.

Монографічне обстеження — це детальне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконалого вивчення. Прикладом може бути обстеження діяльності фондової біржі або обстеження стану справ збанкрутілої компанії.

Анкетне спостереження — це обстеження певної частини одиниць сукупності внаслідок неповного повернення від респондентів заповнених реєстраційних формулярів (анкет). Прикладом є анкетне обстеження мешканців регіону щодо їх ставлення до процесу приватизації землі або обстеження студентів щодо якості викладання фахових дисциплін.

Моніторинг — це спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища. Наприклад, моніторинг рівня радіаційного забруднення на територіях, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Проводиться також моніторинг бюджетів окремих соціальних груп населення (фермерів, пенсіонерів, студентських сімей).

За часом реєстрації фактів спостереження поділяються на:

- поточне,

- періодичне.

- одноразове.

Поточне спостереження — це систематична реєстрація фактів щодо явищ, у міру їх виникнення. Наприклад, реєстрація новонароджених, реалізаційні процеси (збут і реалізація продукції)

Періодичне спостереження проводиться через певні (як правило, рівні) проміжки часу. Прикладом можуть бути переписи населення, виробничих площ, технологій тощо, а також обстеження суб’єктів бізнесу щодо перспектив інвестування.

Одноразове спостереження проводиться в міру виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу. Наприклад, маркетингове дослідження щодо адаптації товару до місцевого ринку або обстеження думки населення щодо впровадження страхової медицини.

Статистичні спостереження здійснюються трьома способами:

- безпосередній облік фактів,

- документальний облік,

- опитування.

Безпосередній облік — це обстеження, під час якого обліковець особисто реєструє факти підрахунком, вимірюванням, оцінюванням, оглядом. Наприклад, реєстрація товарних потоків, що перетинають митні кордони, облік готівкової грошової маси в банках, інвентаризація майна.

Документальний облік — це обстеження, коли факти реєструють за даними, наведеними в документах первинного обліку. Наприклад, у такий спосіб складають статистичну звітність і визначають усі економічні показники макро- та мікрорівнів: обсяги матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, розмір доходів, капітальних вкладень, обсяги експорту та імпорту товарів тощо.

Опитування може здійснюватись по-різному: експедиційним способом, самореєстрацією, кореспондентським та анкетним шляхом.

Експедиційний спосіб — це реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями (реєстраторами) з одночасною перевіркою точності реєстрації.

Самореєстрація означає, що факти фіксують самі респонденти після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-облі­ковців.

Кореспондентський спосіб — це реєстрація фактів про явища та процеси на місцях їх виникнення спеціально підготовленими особами та надсилання результатів до відповідних інстанцій. Цей спосіб широко використовується в дослідженнях ринку товарів і послуг на рівні окремих регіонів, а також під час відстежування руху товарів у специфічних умовах ринку.

При анкетному опиті анкети респондентам вручають особисто або висилають поштою.

3. Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного спостереження

Статистичне спостереження передбачає: підготовку спостереження; реєстрацію даних та формування бази даних. Підготовка статистичного спостереження — найвідповідальніший етап, оскільки тут вирішуються основні методологічні питання (що і як вивчатиметься, на які запитання потрібно дістати відповіді) та організаційні питання (хто, де, коли проводить спостереження і що для цього необхідно). Тобто на цьому етапі складається докладний план статистичного спостереження, який охоплює методологічні та організаційні питання (див. рис.2.1).

План статистичного спостереження

Програмно-методологічні Організаційні питання

питання

Мета Органи спостереження

Об'єкт спостереження Місце спостереження

Одиниця спостереження

Календар спостереження

Джерело інформації

Час спостереження

Елемент сукупності Джерела і способи

отримання даних, система

контролю результату

Основа обліку Кадри

Носій властивостей Матеріально-технічна

база

Програма спостереження

Рисунок 2.1 - План статистичного спостереження.

Мета спостереження — здобути статистичні дані, які є підставою для узагальненої характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності.

Кінцевою метою спостереження є підготовка управлінських рішень та вжиття відповідних заходів. Згідно мети визначають об'єкт та одиницю спостереження.

Об'єкт спостереження - це сукупність явищ, що підлягають обстеженню. Необхідно чітко визначити його межі та істотні ознаки. Це дозволяє запобігти розбіжностям у тлумаченні результатів обстеження Для цього застосовуються цензи. Ценз — це набір кількісних обмежувальних ознак. Наприклад, при дослідженны суб’єктів малого бізнесу враховують, що в Україні малим вважається підприємство з чисельністю зайнятих не більш як 50 осіб та обсягом виручки, що не перевищує 1 млн грн. Тому цензом буде максимально припустима кількість зайнятих та обсяг виручки.

Об’єкт спостереження як сукупність складається з окремих елементів — одиниць спостереження. Одиниця спостереження — це первинний елемент об’єкта, що є джерелом інформації: підприємство, організація, сім'я.

Елемент (одиниця) сукупності — це первинна одиниця, від якої дістають інформацію. Вони є носіями ознак, які підлягають реєстрації та саме вони піддаються безпосередньому обстеженню.

Елемент сукупності та одиниця спостереження можуть збігатися (як, зокрема, під час перепису). І відповідних прикладів існує чимало: у бюджетних обстеженнях господарств такими одиницями є домашні господарства, під час вивчення громадської думки населення — кожний респондент — людина, яка висловлює свою думку.

Програма спостереження — це перелік запитань, на які потрібно дістати відповіді в результаті спостереження, тобто вона містить перелік ознак, що підлягають реєстрації

Зміст та кількість запитань формують згідно з метою спостереження і реальними можливостями його проведення (гро­шовими, трудовими витратами та терміном реєстрації). Складають такий перелік запитань, який на підставі щонайменшої кількості залучених даних дає якнайбільше інформації.

Організаційна частина плану визначає місце, час й органи спостереження, графік підготовки та інструктажа кадрів, матеріально-технічну базу.

Насамперед з’ясовується, на який орган покладено відповідальність за проведення обстежень, їх підготовку. Залежно від масштабності об’єкта спостереження діють такі групи зазначених органів.

1. Центральні органи державної статистики, а саме Держкомітет статистики України та його регіональні відділення.

2. Статистичні відділи міністерств і відомств.

3. Спеціальні інститути, агентства, міжнародні організації. До таких інститутів належать, зокрема, Інститут соціології, філіал Інституту суспільної думки Геллапа (Соціо-Геллап), Міжнародний інститут соціології та інші.

4. Аналітичні відділи окремих економічних структур (підприємств, організацій, фірм, банків, бірж, страхових товариств тощо).

Місце обстеження — це пункт, в якому перебуває одиниця спостереження і реєструються дані.

Час спостереження розділяють на об'єктивний та суб'єктивний.

Об'єктивним називають час, до якого відносяться дані спостереження. Коли об’єктом спостереження є процес, то вибирають інтервал часу, протягом якого нагромаджуються дані. Якщо об’єктом спостереження є певний стан, то вибирають певний момент. Момент часу, станом на який реєструються дані, називається критичним.

Наприклад, виробництво видів продукції враховується за певний період, а наявність житлових фондів - на певну дату. Число угод, укладених на універсальній біржі, може реєструватися як за деякий період (протягом місяця), так і за станом на певні моменти — дні біржових торгів, що відбуваються, як правило, один раз на тиждень.

Суб'єктивним часом називають період, протягом якого реєструються дані.

Якщо термін представлення місячного звіту до 5 лютого, то суб'єктивний час (час складання звіту) буде з 1 по 5 лютого, а об'єктивний - один місяць.