Вклад вітчизняних вчених у розвиток бджільництва

Серед вчених, які відіграли велику роль у розвитку вітчизняного бджільництва, слід відзначити академіка П.І. Ринкове, П.І. Прокопо-вича, О.М. Бутлерова (рис. 4.1).

Вперше вітчизняне бджільництво докладно вивчив і описав член-кореспондент Російської академії наук П.І. Ричков (1712-1777). У праці про утримання бджіл, надрукованій у 1767 році, П.І. Ричков докладно описав вітчизняне бортництво, узагальнив досвід роботи кращих пасічників Росії і виклав особисті спостереження за бджолами. Це була перша оригінальна друкована праця про бджільництво в нашій країні, яка свідчила про те, що бджільництво розвивається у нас самобутнім шляхом.

Основоположником раціонального бджільництва в Росії є П.І. Прокопович (1775-1850). Він перший у світі винайшов рамковий вулик (у 1814 р.) і тим самим поклав початок широкому вивченню життєдіяльності бджіл і керуванню їх діяльністю в інтересах людини. П.І. Прокопович мав велике бджільницьке господарство і на своїх пасіках проводив велику дослідну роботу із штучного розмноження

бджолиних сімей, племінної справи, поліпшення кормової бази для бджіл, боротьби з заразними хворобами бджолиних сімей і деяких інших питань. У 1828 році він вперше в Росії відкрив школу для підготовки пасічників, в якій пройшли курс теоретичного і практичного навчання понад 500 осіб.

П.1. Ричков П.І. Прокопович О.М. Бутлеров

(1712-1777) (1775-1850) (1828-1886)

Рис. 4.1. Видатні вчені, які внесли вклад в розвиток бджільництва

Для розвитку вітчизняного бджільництва багато зробив академік О. М. Бутлеров (1828-1886). Він опублікував де кілька популярних книг з бджільництва, які мали надзвичайно великий вплив на розвиток в Росії прогресивного рамкового бджільництва, його перу належать такі друковані праці, як "Пчела, ее жизнь и главньїе правила ■голкового пчеловодства", "Как водить пчел" і багато інших. О. М. Бутлеров був засновником і редактором першого в Росії журналу з бджільництва ("Русский пчеловоднмй листок"). Він винайшов роївню, яка названа його прізвищем. Продовжувачем справи О.М. Бутлерова був члеи-кореснондент Російської академії наук, дійсний член Білоруської академії наук і Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В.1. Леніна професор М. М. Кулагін (1859-1940). Він провів ряд досліджень з бджільництва і написав багато праць про роїння бджіл, вибір рамкового вулика, годівлю бджіл і з інших питань. М. М. Кулагін здобув велику популярність серед бджолярів.