Способи графічного представлення емпіричної інформації

Графічне представлення атрибутивних чи варіаційних рядків розподілення робить дані доступними для безпосереднього сприйняття та аналізу. Розглянемо основні види графіків, які застосовуються для відображення емпіричної соціальної інформації.

Якщо по осі Х відкласти межі інтервалів значень ознаки та побудувати стовпці, висота кожного з яких дорівнює частоті відповідного значення (частоти відкладаються по осі Y та можуть виражатися у абсолютних числах та у відсотках), одержимо гістограму.

Нижче наведена гістограма, яка відображує ієрархію базових цінностей молоді, одержану за результатами вибіркового опитування (рис.3). Як можна бачити з цього графіку, висота стовпця, який можна було б одержати шляхом додавання висот кожного із стовпців, перевищила б значення 100% внаслідок того, що респонденти могли обрати декілька варіантів відповідей одночасно (процедура мала непараметричний характер). Але якщо процедура передбачає вибір кожним респондентом тільки одного варіанту відповіді (ця ситуація зустрічається найчастіше), сума висот стовпців гістограми не перевищує 100%.

Іноді для того, щоб показати коливання значень ознаки щодо певної норми, чи нульової відмітки, які представлені центральною лінією, застосовують двосторонню гістограму (дивись рис.4).

+0,7

+0,5

+0,3 +0,2 1 – відносини с керівником

2 – відносини с колегами

3 – режим праці

-0,2 4 – заробітна плата

5 – можливість підвищення кваліфікації

1 2 3 4 5

Область коливанні індексу задоволеності – від –1 до +1.

Рис. 4. Гістограма задоволеності різними аспектами професійної діяльності

Поєднуючи середини інтервалів значень ознаки за допомогою кривої, одержимо полігон розподілення ознаки. Якщо по осі Y відкласти накопичені (кумулятивні) частоти значень ознаки, можна побудувати кумуляту. На відміну від попередніх, цей графік застосовується для зображення розподілень виключно кількісних ознак (вік, стаж, доход і т.д.). Висота останнього стовпчика кумуляти дорівнюватиме сумі висот стовпців гістограми, тобто не перевищуватиме 100%. Кумулята, зокрема, дозволяє встановити медіанне значення ознаки без математичних розрахунків (див. 3.1).

На одному графіку можна відобразити декілька гістограм, полігонів чи кумулят, наприклад, представивши ієрархію цінностей одночасно декількох груп респондентів. Це дозволяє не тільки аналізувати загальну картину розподілень, але й виявляти розбіжності між досліджуваними групами.

Крім гістограми застосовують також й інші види діаграм, зокрема, секторну, чи кругову. У секторній діаграмі частка кожного значення ознаки представлена у вигляді сектору кола, а все коло означає 100%. Це накладає на застосування секторних діаграм певні обмеження: якщо сукупна частота значень ознаки перевищує 100% (як у вищенаведеному прикладі), для представлення даних слід обрати інший вид діаграми.

Недоцільно застосовувати графіки для представлення одномірного розподілення за дихотомічною ознакою (наприклад, за ознакою “стать”). Така інформація буде показовою й у звичайному числовому вигляді, а, навпаки, секторна, наприклад, діаграма у вигляді поділеного на дві частини кола не буде нести скільки-небудь змістовної інформації.