Сутність, переваги та недоліки методу спостереження

Важливу роль у методологічному забезпеченні соціальних досліджень у сфері соціальної роботи з молоддю відіграє метод спостереження. Він належить до категорії загальнонаукових, але спостереження як метод отримання соціальної інформації має свою специфіку та характерні риси. Джерелом інформації для дослідника під час спостереження є поведінка індивідів – реальна чи вербальна; її аналіз у відповідності з завданнями дослідження дозволяє одержати уявлення щодо соціальних явищ та процесів, що відбуваються на внутрігруповому чи міжгруповому рівнях. Якщо досліднику необхідно отримати відомості щодо досліджуваного об’єкту, які будуть максимально позбавлені впливу раціональних, емоційних та інших властивостей респондентів, застосовують спостереження.

Спостереження – це візуальне сприйняття і реєстрація значимих щодо цілей дослідження соціальних явищ. На відміну від спостереження у повсякденному житті, наукове спостереження має свої характерні особливості, до яких належать: певна спрямованість (процедура здійснюється у відповідності з цілями і завданнями дослідження); наявність плану здійснення процедури та чітке слідування його пунктам; систематичний (невипадковий) характер; наявність спеціальних способів і засобів реєстрації явищ, що спостерігаються, контроль якості отриманих даних.

Спостереження у порівнянні з іншими методами дослідження демонструє цілу низку вагомих переваг.

1. Можливість сприймати та фіксувати події безпосередньо в момент їхнього прояву, а іноді – й брати в них участь. Така властивість притаманна виключно методу спостереження.

2. Поєднувати раціональні і почуттєві компоненти сприйняття об'єкта.

3. Фіксувати явище чи об'єкт цілісно, у сукупності всіх рис, ознак та зв’язків. Ретельно підготовлена процедура спостереження забезпечує фіксацію всіх значимих елементів ситуації, тим самим надаючи можливість її детального та об’єктивного вивчення.

4. В разі, якщо спостереження має прихований характер, дослідник отримує можливість одержувати інформацію незалежно від бажання представників групи, яка досліджується.

Процедура спостереження за конкретним соціальним об’єктом є достатньо трудомісткою. Складність її здійснення багато в чому обумовлена тим, що і суб'єктом, і об'єктом спостереження у соціальних науках є людина. Це обумовлює їхній взаємовплив, вносить в інформацію елементи суб'єктивізмуі нерідко виступає фактором "деформації" одержуваних даних.

Не завжди ті процеси, які цікавлять дослідника, розгортаються у відповідності з його очікуваннями: часто для того, щоб спостерігати певні події, необхідно їх спровокувати чи напевно знати, коли вони відбудуться. У окремих ситуаціях ані перший, ані другий варіанти не є прийнятними.

Інший недолік методу - неможливість досліджувати об'єкт у динаміці, складність повторного спостереження внаслідок динамічних змін, яких постійно зазнає досліджуваний об'єкт. Спостереження не дозволяє аналізувати події минулого, тому що відбувається у “реальному часі”.

Незважаючи на вказані недоліки, в деяких дослідницьких ситуаціях метод спостереження виявляється єдино можливим засобом одержання наукової інформації. Так, немає ніякої можливості анкетувати дітей дошкільного віку в зв’язку з несформованістю у переважної більшості з них навичок письма. Не завжди є ефективним та вичерпним опитування представників замкнених соціальних спільнот, наприклад, членів неформальних молодіжних угрупувань, релігійних сект. Тобто до даного методу звертаються у випадках, коли використання інших методів отримання інформації є недоступним або недоцільним, властиві ж йому недоліки певним чином компенсуються завдяки сполученню з іншими методами одержання інформації у межах одного дослідження.