Сутність та складові організації соціального дослідження

Організація та планування є невід’ємними складовими підготовки та реалізації будь-якого наукового дослідження. За допомогою елементів організації та планування здійснюється визначення та розподіл ресурсів, необхідних для проведення дослідження, в тому числі людських, інформаційних, технічних, фінансових, часових тощо.

Під організацією соціального дослідження розуміють забезпечення його підготовки та проведення у відповідності до наукових та програмних вимог. Виходячи з того, що соціальне дослідження є складним комплексом взаємопов’язаних процедур, процес його організації вміщує низку складових.

Теоретико-методологічний аспект організації соціального дослідження передбачає визначення концептуальних засад та методичних засобів отримання, опрацювання та аналізу необхідної інформації, розробку плану дослідження.

Фінансово-матеріальна складова організації дослідження пов’язана з вирішенням проблеми джерел та обсягів фінансування дослідницького проекту, термінів його реалізації, форми звітності.

Кадровий аспект полягає у підборі, підготовці виконавців, забезпеченні контролю за їх діяльністю (детальніше це питання буде розглянуте у 4.4). Кількість виконавців визначається з врахуванням обсягу вибірки, застосованого методу та процедур отримання інформації, наявних ресурсів (фінансових, технічних, людських), необхідності додержання певних термінів виконання роботи. На польовому етапі кожний виконавець (анкетер, інтерв’юер, якщо дослідження проводиться у формі опитування) діє у відповідності до вимог, окреслених у інструкції. Вони також одержують завдання на опитування, де позначений принцип відбору респондентів (чи пофамільний список) та їх кількість.

Відповідність всіх складових дослідження нормам діючого законодавства забезпечує нормативно-правовий аспект його підготовки та проведення. Організація дослідження повинна передбачати регламентацію доступу до відомчої документації, необхідної, наприклад, для формування вибірки (як правило, це статистичні відомості, матеріали соціологічних досліджень та ін.), налагодження контактів з представниками організацій та установ, які здатні сприяти отриманню необхідної інформації. Відносини дослідника з замовником (їх взаємні зобов’язання) регламентуються договором, який підписується обома сторонами. Необхідно також враховувати, що отримана за результатами дослідження інформація є інтелектуальною власністю дослідників та замовника: саме вони визначають обмеження, пов’язані з можливостями її застосування третіми особами.

Елементи планування соціального дослідження. Види планів

Значно впливає на рівень організації дослідження та сприяє оптимізації дослідницького процесу наявність обґрунтованого плану дослідження. План дослідження – це науково змістовний документ, який організує дослідницьку діяльність й використання ресурсів відповідно до мети дослідження.

В дослідницькій практиці можуть використовуватися стратегічний план, якій схематично відображає принципові аспекти усього циклу дослідницьких процедур, та робочий план, що є детальнішім за змістом; він допомагає краще організувати найважливіші підсистеми дослідження – від його підготування до представлення одержаних результатів. В робочому плані конкретизуються види діяльності на кожному з етапів дослідження (наприклад, розробка, апробація та тиражування інструментарію дослідження, вибірка одиниць спостереження тощо), часові та фінансові витрати на проведення відповідних видів робіт. У таблиці 2 наводиться орієнтовна структура плану соціального дослідження.

Таблиця 2.

Структура плану соціального дослідження

№п/п	Етапи	Види робіт	Терміни (у % від загальної тривалості дослідження)	Вартість
	Етап підготовки	Розробка програми дослідження, побудова макету вибірки, розробка інструментарію, його апробація, коригування, тиражування, складання плану дослідження та його узгодження з замовником, підбір та підготовка виконавців; організаційне врегулювання питання доступу до об’єкту дослідження (за необхідністю)	20-30 %*
	Польовий етап	Збирання інформації, перевірка її якості, підготовка до опрацювання	20 %
	Етап опрацювання та аналізу інформації	Введення даних у комп’ютер, опрацювання та аналіз інформації, підготовка попереднього звіту	40 %
	Етап підготовки звіту, розробки та впровадження рекомендацій	Доопрацювання та затвердження кінцевого варіанту звіту, написання аналітичної довідки, розробка рекомендацій, планів, проектів, програм соціальних дій, їх впровадження.	10-20 %*

* У теоретичному дослідженні підготовчий етап є тривалішим, аніж у прикладному, в зв’язку з необхідністю більш досконалої теоретичної проробки досліджуваної проблеми; у прикладному дослідженні заключний етап дослідження триває довше за рахунок процедури розробки (а іноді – й впровадження) рекомендацій.

Ретельно розроблений план дослідження є підставою для складання та підписання договору з замовником.

На вартість робіт кожного з етапів впливає характер дослідження. Поглиблене, аналітичне дослідження триває не менш одного року, описове – 3-6 місяців, оперативні соціальні дослідження проводяться у більш стислі терміни. На тривалість дослідження та затрати на кожному з етапів також впливають загальні обсяги його фінансування, вимоги замовника (скорочення часу на дослідження обертається збільшенням фінансових витрат), тип обраної методики та інші чинники. Важливою передумовою раціонального витрачання виділених на дослідження коштів є врахування вартості всіх можливих процедур та операцій, які є складовими підготовки та проведення дослідження (їх перелік наводиться.

Якщо методом збирання соціальної інформації є роздаткове анкетування, тривалість польового етапу варіюватиметься залежно від того, скільки респондентів може одночасно охопити кожний анкетер. Якщо застосовується індивідуальне інтерв’ю, кількість інтерв’юерів, яких необхідно залучити, можна розрахувати за формулою [16, с.37]:

И = n / a t,

де И – оптимальна кількість інтерв’юерів;

t – термін (кількість днів), протягом якого планується провести дослідження;

a – норма опитування респондентів у день (бажана кількість 5-7 осіб);

n - обсяг вибіркової сукупності.

В залежності від того обсягу інформації щодо досліджуваного об'єкту, який є у розпорядженні дослідника, можуть використовуватися наступні типи дослідницьких планів:

Розвідувальний план обирають за умови дефіциту інформації щодо досліджуваного об'єкту. В даному випадку вивченню підлягає проблема, яка недостатньо проаналізована у науковій літературі та не була об’єктом змістовних теоретичних чи прикладних досліджень. Для уточнення дослідницької проблеми, висунення цілей, завдань, гіпотез дослідження можна обрати одну (чи декілька) з нижченаведених стратегій:

1. проаналізувати інформацію, що міститься у існуючих наукових джерелах даної галузі;

2. провести бесіди зі спеціалістами;

3. здійснити спостереження на об’єкті, який вивчається (якщо специфіка об’єкту та інші умови надають таку можливість).

Описовий план передбачає комплексне описання об'єкту та висунення описових гіпотез на підставі певного обсягу інформації. В разі застосування описового плану дослідження особливі вимоги висуваються щодо репрезентативності отриманих даних, яка багато в чому визначається якістю вибірки.

Таким чином, у описових дослідженнях основний акцент робиться на детальному описанні структури предмету дослідження у відповідності до завдань. Набагато менше уваги приділяється глибинному аналізу та інтерпретації. Якщо їх елементи й застосовуються, то, як правило, у вигляді встановлення та аналізу двомірних залежностей між змінними (наприклад, яким чином стать респондента чи рівень його освіти впливає на професійний статус). Пошук можливих пояснень виявлених зв’язків, як правило, не входить до завдань описових досліджень.

Дослідження за аналітико-експериментальним планом спирається на обґрунтовані гіпотези пояснювального характеру, які не тільки описують структурні та функціональні особливості об'єкту, але й з необхідністю вказують на можливі взаємозалежності між його ознаками, їх силу та спрямованість.

Результати експериментального дослідження нерідко стають підґрунтям для розробки системи заходів, що мають за мету здійснення управлінського впливу на досліджуваний об’єкт. Пошук засобів оптимізації стану об'єкту та їх застосування є основною метою дослідження, яке здійснюється за соціоінженерним планом. Соціоінженерна діяльність пов’язана з управлінням соціальними об’єктами та процесами та виводить процес дослідження у прикладне русло, коли здобуті за його допомогою дані знаходять конкретне застосування на практиці.

Програмування та планування дослідження дозволяють побудувати своєрідну модель об’єкту, який вивчається, та можливих шляхів покращання його стану чи процесу функціонування. У означеній моделі уособлюються уявлення щодо алгоритму розв’язання досліджуваної проблеми. Її застосування здатно оптимізувати дослідницький пошук за умови, якщо модель має комплексний, поліпредметний характер, вміщує не тільки концептуально-теоретичну, методичну, організаційно-технічну, але й соціально-економічну, математико-статистичну та інші складові.

Питання та завдання до теми

Виділіть складові організації соціального дослідження та розкрийте їх зміст.

Опишіть структуру робочого плану дослідження.

Назвіть основні види планів соціальних досліджень. В чому полягають передумови застосування кожного з них?

Порівняйте особливості планування теоретико-прикладного та прикладного досліджень.

Складіть кошторис моніторингового дослідження проблем бідності у вашому регіоні.