Аналітична обробка інформації вузлами інформаційно-аналітичної функціональної підсистеми МОЗ України і питань НС

Оперативне інформаційне забезпечення органів державної влади про всі аспекти щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС дає можливість органам управління охорони здоров'я, що відповідають за організацію екстреної медичної допомоги постраждалим від НС та ліквідацію медико-санітарних наслідків НС, приймати управлінські рішення, відповідні до ситуації. Цє дуже важлива функція підсистеми МОЗ в УІАС НС.

Важливими функціями підсистеми МОЗ України в УІАС НС є також збирання, накопичення та аналітична обробка накопиченої інформації із широкого спектру питань, які необхідно вирішити для забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру. Ці функції дозволяють забезпечити проведення науково обгрунтованого прогнозування можливого виникнення НС та їх наслідків, сприяти розбудові ефективної системи запобігання НС, обгрунтувати оптимальні заходи з ліквідації медико-санітарних наслідків НС, запобігти яким неможливо.

Регламент подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій передбачає різні форми подання аналітичної інформації вузлами УІАС НС: у формі доповідних записок, довідок, періодичних та тематичних оглядів.

Інформація, що подається до вузлів підсистеми МОЗ УІАС НС, поділяється на:

- службову, яка забезпечує функціонування підсистеми;

- спеціальну (ретроспективні дані щодо виникнення або загрози виникнення НС на відповідній адміністративній території, їх медико-санітарні наслідки, заходи з їх ліквідації та ефективність впроваджених заходів);

- поточну (інформацію про зміни базових даних, фіксування поточних подій).

Слід відмітити, що службова, спеціальна і навіть поточна інформація, яка подається до вузлів вищого рівня, згідно з Регламентом, потребують певної аналітичної підготовки і повинна забезпечувати:

- визначення та ідентифікацію НС;

- класифікацію джерел виникнення НС та узагальнення досвіду їх ліквідації;

- можливість постійного контролю за станом, фінансовим та матеріально-технічним забезпеченням сил і засобів Державної служби медицини катастроф;

- моделювання процесів із метою прогнозування медико-санітарних наслідків НС;

- підтримку процесу формування оптимальних рішень, які можуть бути прийняті для ліквідації медико-санітарних наслідків НС.

Накопичена протягом певного часу роботи інформація вузлів підсистеми МОЗ УІАС НС усіх рівнів, крім того, що вона є основою для аналітичного аналізу конкретної діяльності, має велику наукову цінність і підлягає дубльованому збереженню, як у вигляді баз даних, папок, файлів на сервері ПЕОМ, так і на носіях інформації (дискетах, дисках) і в обробленому вигляді на паперових носіях.

Планування заходів медичного забезпечення населення при нС.

Аналіз ліквідації медико-санітарних наслідків значних за масштабами надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і співставлення проведених і запланованих завчасно заходів свідчить, що динаміка впливу уражаючих чинників на довкілля та населення після катастрофи і медико-санітарні наслідки реальної катастрофи можуть відрізнятись від прогнозованих.

Ефективне планування медико-санітарного забезпечення населення за умов НС можливе при доскональному володінні ситуацією в закладі, регіоні, знанні вимог правових, нормативних та директивних документів щодо організації медико-санітарного забезпечення населення за умов НС.

Планування медико-санітарного забезпечення населення за умов НС здійснюється як на державному, так і на територіальному рівнях.

Основною метою планування медико-санітарного забезпечення населення в НС є:

- аналіз реального стану всіх ланок системи охорони здоров’я адміністративної території та їх готовності до функціонування за умов НС: стан забезпечення та рівня підготовки медичних кадрів і можливості його залучення до роботи в зоні надзвичайної ситуації і на етапах медичної евакуації; стан ліжкофонду медичних закладів і можливість його перепрофілювання та розгортання додаткового ліжкофонду; стан матеріально-технічного забезпечення медичних закладів, створених на їх базі мобільних медичних формувань; наявність резервів санітарно-гігієнічного, медичного та спеціального майна на випадок НС; наявність і стан санітарного та допоміжного автотранспорту і інших видів транспорту для розгортання сил ДСМК та евакуації постраждалих, населення і медичних закладів, стан системи оперативного зв’язку і можливість обладнання сучасним зв’язком формувань ДСМК тощо;

- розрахунки можливих санітарних втрат серед населення, виходу з ладу медичних закладів та медичного персоналу при НС;

- розрахунки необхідної кількості медичних формувань, медичних кадрів, додаткового ліжкофонду, запасів санітарно-гігієнічного, медичного та спеціального майна, транспорту та інших матеріально-технічних засобів для ліквідації медико-санітарних наслідків НС;

- на підставі порівняння потенціалу системи охорони здоров’я та розрахованих потреб визначення кількості формувань, медичних кадрів, матеріально-технічних засобів, санітарно-гігієнічного, медичного та спеціального майна, що необхідно залучити до ДСМК при НС від інших відомств, підприємств різної форми власності, громадських організацій. Враховуючи існуючу правову базу ринкових відносин, залучення матеріально-технічних засобів юридичних осіб усіх форм власності потребує попереднього узгодження з власником, вирішення питань фінансування та державного замовлення;

- планування накопичення та підтримки в готовності оперативних резервів формувань і закладів ДСМК;

- планування підготовки кадрів та формувань до участі в ліквідації медико-санітарних наслідків НС, їх сертифікації та ліцензування.

Організація планування медико-санітарного забезпечення населення в НС.

Підставою для організації розробки “Плану медико-санітарного забезпечення населення в НС” є Наказ МОЗ України та затверджене цим наказом завдання на планування. Як свідчить набутий досвід, виходу цього наказу має передувати узгодження тексту завдання фахівцями МОЗ України з органом управління охороною здоров’я адміністративної території.

Завдання є нормативним документом, що визначає мінімум вимог, обов’язкових для виконання при плануванні, а саме:

- прогноз медико-тактичної обстановки в межах адміністративної території;

- основні задачі медико-санітарного забезпечення населення, що витікають з прогнозованої обстановки при можливих НС;

- склад (профіль) і чисельність утворюваних медичних формувань ДСМК державного рівня та мінімальна чисельність і склад формувань ДСМК територіального рівня;

- кількість і профіль ліжок у лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ), призначених для прийому уражених і хворих при ліквідації наслідків НС, віднесених до ДСМК державного рівня та мінімальна кількість і профіль ліжок у ЛПЗ, призначених для прийому уражених і хворих при ліквідації наслідків НС, віднесених до ДСМК територіального рівня;

- терміни приведення у готовність медичних формувань і ліжкової мережі до прийому уражених і хворих;

- порядок постачання медичним, санітарно-господарським і спеціальним майном утворю-ваних медичних формувань і ліжок у ЛПЗ, призначених для приймання уражених і хворих;

- порядок матеріально-технічного і транспортного забезпечення формувань і закладів ДСМК;

- склад, терміни приведення їх у готовність і призначення сил і засобів, що виділяються в порядку взаємодії різними відомствами, приватними підприємствами та громадськими організаціями, які беруть участь у ліквідації медико-санітарних наслідків;

- розташування пунктів управління ліквідацією медико-санітарних наслідків НС і порядок подання повідомлень.

Розробка та обгрунтування “Плану медико-санітарного забезпечення населення Автономної Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя при НС” згідно функціональ-них обов’язків покладається на територіальний центр екстреної медичної допомоги відповідно АРК, області, міст Києва, Севастополя. Після отримання Наказу МОЗ України та завдання на планування територіальний центр екстреної медичної допомоги (за дорученням органу управління охороною здоров’я адміністративної території) готує проект наказу органу управління охороною здоров’я адміністративної території щодо організації планування і узгод-жує з медичними закладами ДСМК всіх відомств і форм власності проекти завдання цим зак-ладам на організацію планування ними медико-санітарного забезпечення населення за умов НС. У наказі на організацію планування медико-санітарного забезпечення населення в НС визна-чається склад групи розробників, терміни розробки плануючих документів, порядок їх узгодження і подання на затвердження, терміни експертної перевірки реальності відпра-цьованого плану і внесення в нього відповідних коректив. Наказ затверджує завдання закладам ДСМК на планування заходів з медико-санітарного забезпечення населення за умов НС.

Завдання закладам ДСМК визначають:

- склад (профіль) і чисельність утворюваних медичних формувань ДСМК державного і територіального рівнів;

- кількість і профіль ліжок, призначених для прийому уражених і хворих при ліквідації наслідків НС, віднесених до ДСМК державного та територіального рівня;

- терміни приведення в готовність медичних формувань для їх відправки в район НС та додаткового ліжкофонду до прийому уражених і хворих;

- порядок постачання медичним, санітарно-господарським і спеціальним майном утво-рюваних медичних формувань і ліжок у ЛПЗ, призначених для приймання уражених і хворих;

- порядок матеріально-технічного і транспортного забезпечення формувань і закладів ДСМК;

- склад, терміни приведення у готовність сил і засобів різних відомств, приватних підприємств та громадських організацій, що виділяються в порядку взаємодії в розпорядження закладу ДСМК для ліквідації медико-санітарних наслідків НС;

- розташування пунктів евакуації ЛПЗ ДСМК, шляхи евакуації та матеріально-технічне і транспортне забезпечення евакуаційних заходів.

При розробці завдань закладам ДСМК проводяться відповідні розрахунки і визначається кількість і профіль формувань та додаткового ліжкофонду ДСМК територіального рівня залеж-но від прогнозованих санітарних втрат при можливих НС техногенного та природного характе-ру в межах їх нормативів. Як правило, всі формування та додатковий ліжкофонд ДСМК держав-ного рівня, визначений для адміністративної території завданням МОЗ України, входить до складу формувань і ліжкофонду територіального рівня. При плануванні оперативних резервів користуються типовими табелями, що рекомендовані МОЗ України, які корегуються і затверд-жуються органом управління охорони здоров’я території з урахуванням місцевих особливостей (можливості територіальної і відомчої охорони здоров’я щодо створення і підготовки сил і засобів служби медицини катастроф; адміністративно-географічні, соціально-економічні, кліматичні й інші особливості даної території; наявність і характеристика місцевих ресурсів, які використовуються для оснащення формувань і закладів служби медицини катастроф тощо).

З метою єдиного розуміння і послідовності проведення плануючих заходів щодо медико-санітарного забезпечення населення плануючі документи, що відпрацьовуються, повинні відповідати таким вимогам:

- відповідати сучасним поглядам на організацію і тактику служби медицини катастроф, технології виконання заходів при лікувально-евакуаційному, санітарно-гігієнічному і протиепідемічному забезпеченні населення в НС;

- відтворювати реальне положення стану сил і засобів, органів управління територіального рівня ДСМК, у т.ч. і відомчого підпорядкування;

- не містити зайвої і невідповідної цілям планування медико-санітарного забезпечення населення інформації;

- бути доступними розумінню й аналізу без додаткових розрахунків, зручними в користуванні, оброблятися з використанням достовірних офіційних вихідних даних.

План повинен оформлятися у 3 примірниках, що зберігаються: перший примірник – в органі управління охорони здоров’я адміністративної території; другий – у територіальному центрі медицини катастроф; третій – у державному (регіональному) центрі медицини катастроф. Доброякісно складений план дозволяє ще в повсякденних умовах урахувати та підготувати необхідні кадри, накопичити та тримати в готовності до використання в НС резерви санітарно-гігієнічного, медичного та спеціального майна, сприяє оперативному використанню всіх можливостей адміністративної території, завчасному прийняттю рішення щодо необхідності залучення допомоги та резервів державного рівня ДСМК.

Плани медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях на державному рівні розробляються МОЗ України, попередньо розглядаються Центральною координаційною комісією і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

План медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях Служби на територіальному рівні розробляється МОЗ Автономної Республіки Крим, управліннями охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської державної адміністрації, попередньо розглядаються територіальними координаційними комісіями Служби і затверджуються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

План медико-санітарного забезпечення населення адміністративної території (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя) за умов НС відображає зміст й обсяг заходів щодо мінімізації і ліквідації медико-санітарних наслідків прогнозованих НС у масштабі всієї території, окремих міст і районів і є вихідним документом для визначення потреб фінансування, медичного постачання, матеріально-технічного і транспортного забезпечення планованих заходів.

Структура плану та зміст його розділів.

Планування заходів щодо медичного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях проводиться за п'ятьма рівнями.

Плани першого рівня розробляються фахівцями медичною закладу, узгоджуються з органами управління охорони здоров'я за підпорядкованістю і затверджуються керівником медичного закладу.

Другий і третій рівні. Плани адміністративного району, міста без районного поділу і з районним поділом розробляються органами управління охорони здоров'я, узгоджуються з органами управління вищого рівня і затверджуються органами виконавчої влади адміністративного району або міста.

Плани четвертого рівня складаються МОЗ Автономної Республіки Крим, управліннями охорони здоров'я облдержадміністрацій, Київської і Севастопольської міськадміністрацій, розглядаються на засіданні територіальної координаційної комісії і затверджуються відповідним органом виконавчої влади.

План п'ятого рівня розробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії і затверджується Кабінетом Міністрів України за узгодженням з Міністерством надзвичайних ситуацій.

Плани медичного забезпечення при НС повинні включати такі основні розділи:

Розділ 1. Коротка характеристика сил і засобів системи охорони здоров'я (об'єкт, адміністративна територія).

Розділ 2. Прогноз медико-санітарної обстановки в районі медичного обслуговування при виникненні НС.

Розділ 3. Заходи щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС.

3.1. Організації медичної розвідки.

3.2. Організації лікувально-евакуаційних заходів.

3.3. Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.

3.4. Організація матеріально-технічного забезпечення.

Розділ 4. Організація управління, зв'язку й оповіщення у разі надзвичайних ситуацій.