Трудомісткі галузі точного машинобудування орієнтуються на великі міста, наявність науково-дослідної бази і кваліфікованих кадрів

Найбільшими центрами електронної та радіотехнічної промисловості є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Сімферополь, Одеса, Львів, Вінниця, Чернівці, Київ, Сімферополь, Сміла, Суми, Одеса. Виробництво приладів та інструментів має помітне експортне значення. Основним ринком збуту є країни СНД.

Машинобудування України спроможне забезпечити технікою й обладнанням більшість галузей національної економіки. Так, обладнання для хімічної промисловості виробляють у Києві, Сумах, Полтаві, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Павлограді, Фастові, Львові, Дрогобичі, Горлівці, Констянтинівці. Центрами виробництва обладнання для харчової промисловості є Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Мелітополь, Миколаїв, Херсон, Кіровоград, Донецьк, Луганськ; легкої промисловості – Харків, Херсон, Київ, Полтава, Черкаси, Одеса, Львів, Чернігів, Прилуки, Суми.

Для забезпечення нарощування високих темпів розвитку машинобудівного комплексу країни необхідно здійснити низку важливих заходів і вже найближчим часом визначити основні напрямки розвитку, у тому числі забезпечення випереджаючих темпів випуску наукомісткості продукції високого технологічного рівня, створення нових конкурентоздатних зразків техніки, підвищення якості та ефективності виробництва, зорієнтованого на задоволення потреб внутрішнього ринку та нарощення експортного потенціалу за рахунок відновлення та збереження традиційних зв'язків (з країнами СНД із розвитком зон вільної торгівлі в межах ЄЕП, Східної Європи) й освоєння нових ринків. Таким чином, передбачається використання переважно наявного виробничого апарату та його вдосконалення й підтримка шляхом ремонтів і реконструкції, а також нових проектних рішень із використанням наявних ресурсів виробничої техніки.

Для укріплення позицій машинобудівних галузей на зовнішніх ринках збуту експортну орієнтацію необхідно збільшити до 35 %. Виручку від експорту має бути використано здебільшого на імпорт новітніх техніки і технологій, а також комплектуючих виробів. Імпортна техніка може застосовуватися у тих випадках, коли аналогічна не виробляється і не може бути вироблена в Україні. Треба досягти збалансованості експорту й імпорту, а за рахунок власного виробництва буде задовольнятися 60 - 80 % платоспроможних потреб внутрішнього ринку в продукції машинобудування.