Задача 8. Протягом 8 діб з 15 по 22 травня над м

Протягом 8 діб з 15 по 22 травня над м. Львовом знаходився малорухомий антициклон без атмосферних фронтів, який забезпечував стійку погоду.

Основні метеорологічні показники у цей період були такі: атмосферний тиск – 732–744 мм рт. ст. Температура повітря – +22–24°С. Абсолютна вологість повітря – 12,4 мм рт. ст. Відносна вологість повітря – 40–50%. Вміст кисню у повітрі – 293 г/м³. Швидкість руху повітря – 2 м/с.

З 22 травня з Західної Європи наблизився циклон з теплим фронтом. Швидкість руху повітря – до 30 км/год. Гідрометеостанція зареєструвала такі метеорологічні показники: атмосферний тиск – 740–746 мм рт. ст, температура повітря – +11°С. Абсолютна вологість повітря – 16,6 мм рт. ст. Відносна вологість повітря – 98%. Вміст кисню у повітрі – 270 г/м³. Швидкість руху повітря – 6 м/с. Оцінка погодних умов проводилась впродовж 20 діб. Кількість днів з різкою зміною погоди – 5.

1. Визначіть типи погоди відповідно до вище зазначених медичних класифікацій.

2. Визначіть ступінь мінливості погоди.

3. Укажіть найбільш оптимальні періоди проведення сезонної профілактики серцево-судинних захворювань.

ТЕМА №7. МЕТОДИКА ГІГІЕНІЧНОЇ ОЦІНКИ ГРУНТУ ЗА ДАНИМИ САНІТАРНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЛАБОРАТОРНОГО АНАЛІЗУ

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Закріпити та систематизувати знання про гігієнічне, епідеміологічне та екологічне значення грунту, оволодіти методикою обстеження земельної ділянки відбору проб грунту та його гігієнічної оцінки.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Грунт та його гігієнічне значення.

2. Види ґрунтів. Походження, формування, механічна структура, фізичні властивості та природний хімічний склад ґрунтів. Процеси самоочищення грунту.

3. Захворювання, виникнення яких пов’язане із забрудненням грунту.

4. Методи санітарного обстеження території та відбору проб грунту для фізико-хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного, радіометричного та токсикоз-хімічного досліджень.

5. Схема санітарної оцінки та показники санітарного стану грунту.

6. Основні етапи нормування екзогенних хімічних речовин у ґрунті. Показники шкідливості грунту.

7. Заходи щодо санітарної охорони грунту.

ЗАВДАННЯ:

Оволодіти методикою обстеження земельної ділянки та відбору проб грунту, методикою санітарно-гігієнічного дослідження грунту та скласти гігієнічний висновок щодо якості грунту за даними ситуаційних задач.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія. За ред.. В.Г.Бардова – Вінниця: Нова Книга, 2006, 720 с.

2. Загальна гігієна. Пропедевтики гігієни. / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 129-130; 316-324.

3. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г. Бардов и др. – К.: Вища школа, 1999. – С.144-145; 382-391.

4. Комунальна гігієна / Є.Г. Гончарук, В.Г. Бардов, С.І. Гаркавий, О.П. Яворівський та ін.; За ред. Є.Г. Гонча рука. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 332-384.

5. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 220-236.

6. Загальна гігієна. Посібник до практичних занять. / І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький та ін. / За ред. І.І.Даценко. – Львів.: “Світ”, 1992. – С. 79-89.

7. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1990. – С. 203-215.

8. І.В.Сергета. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – С. 28- 30.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

У ході заняття студенти під керівництвом викладача проводять визначення фізичних властивостей грунту, оволодівають методикою гігієнічної оцінки грунту за результатами лабораторного аналізу, використовуючи, при цьому, шкалу його санітарної оцінки, самостійно розв’язують задачі за темою практичного заняття.

Методика санітарного обстеження ділянки та відбору проб ґрунту

Санітарне обстеження земельної ділянки включає:

– визначення призначення ділянки (територія лікарні, дитячих закладів, шкіл, промислових підприємств, об'єктів знешкодження відходів комунально-побутового, виробничого, будівельного походження тощо);

– візуальне обстеження території ділянки, визначення характеру, розміщення (віддаленості) джерел забруднення ґрунту, рельєфу місцевості, напряму стоку метеорних вод по відношенню до цих джерел, напрямку руху ґрунтових вод;

– визначення механічного складу ґрунту (пісок, супісь, суглинок, чорнозем);

– визначення місць відбору проб ґрунту для аналізу: ділянки біля джерела забруднення і контрольної ділянки завідомо чистого ґрунту (на віддаленні від цього джерела).

Показники санітарного стану ґрунту

Група показників	Показники
Санітарно-фізичні	Механічний склад, коефіцієнт фільтрації, повітропроникність, вологопроникність, капілярність, вологоємність, загальна та гігроскопічна вологість
Фізико-хімічні	Активна реакція (рН), ємність поглинання, сума поглинутих основ
Показники хімічної безпеки:
- хімічні речовини природного походження	Фоновий вміст валових та рухомих форм макро- та мікроелементів незабрудненого ґрунту
- хімічні речовини антропогенного походження (показники забруднення ґрунту ЕХР)	Залишкові кількості пестицидів, валовий вміст важких металів та миш’яку, вміст рухомих форм важких металів, вміст нафти та нафтопродуктів, вміст сірчаних сполук, вміст канцерогенних речовин (бенз(а)пірену) тощо
Показники епідемічної безпеки:
- санітарно-хімічні	Загальний органічний азот, санітарне число Хлєбнікова, азот аміаку, азот нітритів, азот нітратів, органічний вуглець, хлориди, окисність ґрунту
- санітарно-мікробіологічні	Загальне число ґрунтових мікроорганізмів, мікробне число, титр бактерій групи кишкової палички (колі-титр), титр анаеробів (перфрингенс-титр), патогенні бактерії та віруси
- санітарно-гельмінтологічні	Число яєць гельмінтів
- санітарно-ентомологічні	Число личинок та лялечок мух
Показники радіаційної безпеки	Активність ґрунту
Показники самоочищення ґрунту	Титр та індекс термофільних бактерій

Проби відбираються “методом конверту” на прямокутних чи квадратних ділянках розміром 10х20 чи більше метрів. У кожній з п’яти точок “конверта” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 20 см. З відібраних зразків готують середню пробу масою 1 кг.

До відібраної проби заповнюють супровідний бланк, у якому вказують: місце, адресу і призначення земельної ділянки, тип ґрунту, рельєф, рівень стояння ґрунтових вод, мету і об’єм аналізу, результати досліджень, виконаних на місці, дату і час відбору, погодні умови попередніх 4-5 днів, ким відібрана проба, його підпис. Проби упаковують у скляний закритий посуд, поліетиленові мішечки.

Усі показники поділяються на прямі (дозволяють безпосередньо за результатами лабораторного дослідження проби ґрунту оцінити рівень його забруднення та ступінь небезпечності для здоров'я населення (Додаток 1) та непрямі (дозволяють зробити висновки про факт існування забруднення, його давність та тривалість шляхом порівняння результатів лабораторного аналізу досліджуваного ґрунту і контрольного чистого ґрунту того ж типу, відібраного з незабруднених територій).

Санітарне число Хлєбнікова – співвідношення азоту гумусу (суто ґрунтової органічної речовини) до загального органічного азоту (складається з азоту гумусу та азоту сторонніх для ґрунту органічних речовин, що його забруднюють). Якщо ґрунт чистий, то санітарне число Хлєбнікова дорівнює 0,98-1.

Колі-титр ґрунту – мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій міститься одна бактерія групи кишкової палички.

Титр анаеробів (перфрінгенс-титр) ґрунту – мінімальна кількість відходів у грамах, в якій міститься одна анаеробна клостридія.

Мікробне число ґрунту – це кількість мікроорганізмів в 1 грамі ґрунту, що виросли на 1,5% м’ясо-пептонному агарі при температурі 37°С за 24 години.

Крім того, як показники санітарного стану грунту можна використовувати дані про вміст СО₂.та сполук азоту.

Оцінка санітарного стану грунту за вмістом СО₂ (у об.%) проводиться на підставі наступних критеріїв:

· 0,38 – 0,80 – чистий грунт;

· 1,20 – 2,80 – мало забруднений грунт;

· 4,10 – 6,50 – забруднений грунт;

· 14,50 – 18,00 – сильно забруднений грунт.

Оцінка санітарного стану грунту за вмістом сполук азоту проводиться на підставі таких критеріїв (показники незабрудненого грунту): загальний вміст азоту – 68 мг/100 г; аміак – 57мг/100 г; азотна кислота – 126 мг/100 г.

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТУ

Визначення механічного складу грунту

Визначення механічного складу грунту проводиться за допомогою набору сит Кнопа з отворами 0,3; 1,0; 2,0; 4,0 та 7,0 мм. Повітряно–сухий грунт у кількості 200–300 г просіюють через кожне сито, отримані при цьому порції зважують і розраховують їх відсотки у зіставленні до загальної маси грунту, що була взята для просіювання

Визначення об’єму пор грунту (пористості)

В циліндр на 50 мл наливають 25 мл води. В інший сухий циліндр насипають 25 см3 сухого грунту, який потім пересипають у циліндр з водою. Різниця між загальною сумою взятих об’ємів води та грунту і отриманим об’ємом суміші складає об’єм пор, який виражають у відсотках.

Визначення водопроникності грунту.

У скляну трубку заввишки 35 см, діаметром 3–4 см, що має дві мітки на висоті 20 і 24 см, насипають грунт до мітки 20 см. Зверху наливають 4 см води і підтримують її

рівень до появи першої краплі, що пройшла крізь шар ґрунту.

Водопроникність визначають як час проходження води через шар грунту.

Визначення капілярності грунту.

Скляну трубку висотою 40 см, діаметром 2 см, дно якої закрите полотном, наповнюють повітряно–сухим грунтом, занурюють нижній край у воду на 0,5 см. Фіксують час і відмічають рівень піднімання води у трубці у см. через кожні 30 хвилин.

Швидкість, з якою вода піднімається в грунті характеризує його капілярніст ь

ЕТАПИ НОРМУВАННЯ ЕКЗОГЕННИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН У ГРУНТ

1 ет ап – вивчення фізико–хімічних властивостей екзогенної хімічної речовини (ЕХР) та її стабільності у ґрунті, тобто часу, за який руйнуються 50%(Т50) та 99% (Т99) речовини, речовини, що розглядаються;

2 ет ап – обгрунтування обсягу експериментальних досліджень та орієнтовних порогових концентрацій з кожного показника шкідливості за допомогою математичного моделювання;

3 ет ап – лабораторний експеримент з обгрунтування порогових концентрацій за органолептичним, загальносанітарним, фітоакумуляційним, міграційно-водним, міграційно–повітряним таоксикологічним показниками шкідливості;

4 етап – визначення величин гранично допустимого рівня внесення (ГДРВ) та безпечної залишкової кількості (БЗК) для хімічних речовин конкретних грунтово–кліматичних умов;

5 етап – вивчення впливу грунту, що забруднений ЕХР, на стан здоров’я населення з метою здійснення корекції гігієнічних нормативів, що існують.

Показники шкідливості ґрунту

Органолептичний показник шкідливості грунту характеризує ступінь зміни харчової цінності продуктів рослинного походження, а також запаху атмосферного повітря, смаку, кольору та запаху води і харчових продуктів в екстремальних умовах експерименту.

Загальносанітарний показник шкідливості грунту визначає вплив ЕХР на процес самоочищення грунту та його біологічну активність.

Фітоакумуляційний або транслокаційний показник шкідливості грунту характеризує здатність ЕХР, що нормують, переходити з грунту через кореневу систему у рослини та накопичуватися у зеленій масі та плодах.

Міграційно–водний показник шкідливості грунту визначає процес міграції ЕХР, що вивчають, з грунту в поверхневі та підземні води.

Міграційно–повітряний показник шкідливості грунту визначає процес міграції ЕХР, що вивчають, з грунту в атмосферне повітря.

Токсикологічний показник шкідливості грунту характеризує ступінь токсичності ЕХР, що вивчають, для організмів теплокровних експериментальних при комплексному або поєднаному її надходженні з водою, їжею, повітрям, через шкіру, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів тощо.

Додаток 1

Класифікація ґрунтів за механічним складом (за М.А.Качинським)

Назва ґрунтів за механічним складом	Вміст частинок, %
Глинистих частинок діаметром менше 0,01 мм	Пісчаних частинок діаметром більше 0,01 мм
Важко глинисті	більше 80	менше 20
Глинисті	від 80 до 50	від 20 до 50
важко суглинисті	від 50 до 40	від 50 до 60
середньо суглинисті	від 40 до 30	від 60 до 70
легко суглинисті	від 30 до 20	від 70 до 80
Супіщані	від 20 до 10	від 80 до 90
Піщані	від 10 до 5	від 90 до 95
Пухко піщані	менше 5	більше 95

Фільтраційна здатність ґрунтів різного механічного складу

Фільтраційна здатність	Час всмоктування, с*	Вид ґрунту
Велика	<18	Велико- та середньозернистий пісок
Середня	18––30	Дрібнозернистий пісок, легка супсь
Мала, але достатня для активного перебігу процесів самоочищення від органічних забруднень	30––180	Легкий суглинок
Незначна та недостатня для перебігу процесів самоочищення від органічних забруднень	>180	Важкі та середні супісі та суглинки, глини

Викопують яму розміром 0,3 х 0,3 м та глибиною 0,15 м, швидко заповнюють її водою (12,5 дм³) та секундоміром вимірюють час всмоктування.

Додаток 2

Шкала оцінки санітарного стану ґрунту *

Ступінь небезпечності	Ступінь забруднення	Показники епідемічної безпеки	Показник забруднення ЕХР –– кратність перевищення ГДК	Показник радіаційної безпеки –– активність ґрунту	Показник самоочи- щення –– титр термофілів
Колі-титр	Титр анаеробів	Число яєць гельмінтів в 1 кг	Число личинок і лялечок мух на 0,25 м2	Санітарне число Хлєбнікова
Безпечний	Чистий	1,0 і вище	0,1 і вище			0,98-1,0	< 1	Природній рівень	0,01-0,001
Відносно безпечний	Слабо забруднений	1,0-0,01	0,1-0,01	До 10	Одиничні екземпляри	0,86-0,98	1-10	Перевищення природного рівня в 1,5 рази	0,001-0,00002
Небезпечний	Забруднений	0,01-0,001	0,01-0,0001	11-100	10-25	0,70-0,86	11-100	Перевищення природного рівня в 2 рази	0,00002 -0,00001
Надзвичайно небезпечний	Сильно забруднений	0,001 і нижче	0,0001 і нижче	Більше	і більше	<0,70	>100	Перевищення природного рівня в 3 рази	<0,00001

*За умов відбору проб ґрунту з глибини 0-20 см.

Додаток 3

Оцінка санітарного стану ґрунту за хімічним складом ґрунтового повітря

Санітарний стан ґрунту	Вміст О2 та СО2 в ґрунтовому повітрі, %
О2	СО2
Чистий	19,75-20,3	0,38-0,8
Мало забруднений	17,7-19,9	1,2-2,8
Помірно забруднений	14,2-16,5	4,1-6,5
Сильно забруднений	1,7-5,5	14,5-18

Додаток 4

Орієнтовна шкала оцінки стану здоров'я населення в залежності від рівнів забруднення ґрунту екзогенними хімічними речовинами (ЕХР)

Зміни в стані здоров'я населення	Рівень перевищення ГДК ЕХР в ґрунті
Мінімальні фізіологічні порушення	< 4
Суттєві фізіологічні порушення	4––10
Підвищення частоти захворюваності по окремих нозологічних формах і групах захворювань	11––119
Хронічні отруєння	120––199
Гострі отруєння	200––999
Смертельні отруєння	> 1000

Додаток 5

Схема гігієнічної оцінки санітарного стану ґрунту

При складанні висновку з санітарної оцінки ґрунту доцільно користуватися схемою (алгоритмом), яка передбачає 6 наступних етапів:

І - визначають мету та завдання. Так, при відведенні земельних ділянок під нові населені пункти, необхідно дати гігієнічну оцінку санітарного стану природного ґрунту. При поточному санітарному нагляді необхідно оцінювати санітарний стан штучно створеного ґрунту на земельних ділянках житлових та громадських будівель, дитячих та спортивних майданчиках. При несприятливій епідемічній ситуації необхідно визначитись, чи не є ґрунт фактором розповсюдження патогенних мікроорганізмів. Інколи при розслідуванні випадків гострих та хронічних отруєнь необхідно визначити ступінь забруднення ґрунту токсичними хімічними речовинами (пестицидами, важкими металами тощо). Санітарний стан ґрунту може вивчатися з метою оцінки ефективності санітарної очистки території міста, під час поточного санітарного нагляду за очисними спорудами каналізації та спорудами з утилізації та знешкодження ТПВ з метою оцінки ефективності їх роботи.

II - в залежності від визначених задач встановлюють необхідний обсяг досліджень. Так, при гігієнічній оцінці природного ґрунту земельних ділянок, які відводяться під нові населені пункти, необхідним є повний санітарний аналіз за всіма показниками санітарного стану. При гігієнічній оцінці штучно створеного ґрунту населених пунктів за умов сприятливої епідемічної ситуації доцільно проводити дослідження за схемою скороченого санітарного аналізу: визначення загальної та гігроскопічної вологості, санітарного числа Хлєбнікова, хлоридів, окисності ґрунту, мікробного числа, титру бактерій групи кишкової палички, титру анаеробів, числа яєць гельмінтів, числа личинок та лялечок мух. При несприятливій епідемічній ситуації в схему скороченого санітарного аналізу обов'язково необхідно включити дослідження на наявність патогенних бактерій та вірусів. При розслідуванні випадків гострих та хронічних отруєнь для визначення ступеню забруднення ґрунту токсичними хімічними речовинами достатньо визначити механічний склад, загальну та гігроскопічну вологість та вміст шкідливих речовин: пестицидів, важких металів, миш'яку та інших (додатки 3, 4).

III - проводять перевірку повноти представлених матеріалів, контролюють наявність даних санітарного обстеження, оцінюють схеми відбору проб ґрунту, способи їх підготовки до аналізу, строки виконання аналізів, умови зберігання проб, контролюють наявність результатів лабораторного аналізу ґрунту згідно з необхідною програмою досліджень.

IV - аналізують дані санітарного обстеження: а) санітарно-топографічну характеристику ділянки; б) санітарно-технічну характеристику об'єктів, що впливають на стан ділянки; в) санітарно-епідемічну ситуацію. Роблять попередній висновок щодо існування підстав підозрювати, що ґрунт може бути забрудненим екзогенними хімічними речовинами або виявитись фактором розповсюдження інфекційних захворювань.

V - проводять оцінку результатів лабораторного аналізу ґрунту за всіма показниками, що передбачені програмою досліджень. За непрямими показниками на підставі порівняння досліджуваної ділянки з контрольною ("чистою") роблять висновки про факт існування забруднення, його давність та тривалість. За прямими показниками, керуючись шкалою оцінки санітарного стану ґрунту (додатки 2, 3), оцінюють рівень забруднення ґрунту та ступінь його небезпечності для здоров'я населення.

VI – формулюють загальний висновок про санітарний стан ґрунту, ступінь його забруднення та небезпечності для здоров'я населення, прогнозують можливий вплив забруднення ґрунту на здоров'я населення в залежності від його рівнів (Додаток 4), пропонують заходи з попередження подальшого погіршення санітарного стану ґрунту та шляхи його поліпшення.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ