Лібералізація валютних операцій, вільна оборотність валюти

Суб'єктивним фактором висунення національної валюти на роль резервної служить активна зовнішня політика, в тому числі валютна і кредитна. Міжнародні рахункові валютні одиниці:

• СДР (спеціальних прав запозичення) SDR (Special Drawing Rights),

ЕКЮ (європейської валютної одиниці) ECU (European Currency Unit).

Євро, яке в 1999-2002 рр.. поступово замінило ЕКЮ - Euro.

Ці нові форми світових грошей використовуються для безготівкових міжнародних розрахунків шляхом записів на спеціальних рахунках країн: СДР - в Міжнародному валютному фонді (МВФ), ЕКЮ - в Європейському фонді валютного співробітництва (ЕФВС), з 1994 р. в Європейському валютному інституті.

Умовна вартість СДР і ЕКЮ обчислюється на базі середньозваженої вартості зміни курсу валют, що входять у валютну корзину - це метод порівняння середньозваженого курсу однієї валюти по відношенню до певного набору інших валют. Важливою проблемою обчислення валютного кошика є визначення складу валют та їх питомої ваги в кошику, тобто кількість одиниць кожної валюти у наборі. Наприклад, валютна корзина СДР складається з п'яти валют (до 1 січня 1981 р. - 16 валют).

2. Наступний елемент валютної системи характеризує ступінь конвертованості валют, тобто здатність резидентів та нерезидентів вільно, без всяких обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну в угодах з реальними і фінансовими активами. Розрізняються:

• вільно конвертовані валюти, без обмежень обмінюються на будь-які іноземні валюти (МВФ відніс до цієї категорії долар США, євро, японську ієну, фунт стерлінгів);

• частково конвертовані валюти країн, де зберігаються валютні обмеження;