Основи загальновійськового бою

Первым критиком норманнской теории происхождения Древнерусского государства стал русский ученый …

	Б.Д. Греков Ответ неверный!   Советский ученый Б.Д. Греков в 1930-е гг. занимался изучением общественно-политической истории Древнерусского государства, результатом чего стало капитальное исследование «Киевская Русь». Доказав наличие в Древней Руси государства, Б.Д. Греков продолжил традицию критики норманнской теории, начатую еще в XVIII веке М.В. Ломоносовым. Закрыть данную подсказку.
		Феофан Прокопович Ответ неверный!   Феофан Прокопович был современником Петра I, церковным и политическим деятелем, историком, одним из образованнейших людей своего времени. Будучи активным сторонником петровских реформ, Ф. Прокопович в своем историческом сочинении «История императора Петра Великого от рождения до Полтавской баталии» идеализировал личность Петра. Ф. Прокопович не занимался изучением древней истории Руси и не был критиком норманнской теории. Закрыть данную подсказку.
		М.В.Ломоносов
		Д.И.Иловайский

Основи загальновійськового бою

Бій як основна форма тактичних дій військ — це організовані й узгоджені щодо місця, часу, ударів, вогню і маневрів дії війська з метою знищення противника або відбиття його ударів чи виконання інших завдань в обмеженому районі.

Сучасний загальновійськовий бій ведеться об'єднаними зусиллями усіх військ, які беруть у ньому участь, із застосуванням танків, піхоти, бронетранспортерів, артилерії, протиповітряної оборони, літаків, вертольотів та іншого озброєння і техніки.

ОСНОВНІ РИСИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ

Рішучість полягає в прагненні особового складу всіма наявними засобами, за короткий строк і з найменшими втратами знищити противника і здобути повну перемогу (мал. 104). Це досягається всебічним знанням противника, сміливістю, наполегливістю і завзяттям

Мал. 104. Фрагмент бою

особового складу при виконанні бойових завдань, швидким використанням наслідків вогневого удару, а також результатів вогню своєї зброї, вмілими та ініціативними діями всього особового складу. Рішучість у бою забезпечується також високими морально-бойовими якостями військовослужбовців, їхньою активністю та ініціативністю.

Напруженість і швидкоплинність. Сучасні умови бою вимагають від солдата великого напруження моральних і фізичних сил. Застосування в бою сучасних засобів знищення і пересування, що мають велику потужність, обумовлює швидкоплинність бою (мал. 105). Це висуває нові, вищі вимоги до воїна; він має бути сильний духом, морально загартований, добре фізично підготовлений і здатний переборювати будь-які труднощі й нестатки; повинен володіти непохитною волею до перемоги; захищати командира в бою, бути готовим у випадку його по­ранення чи загибелі взяти на себе командування підрозділом; не залишати без дозволу командира своє місце в бою. В разі поранення воїн мусить вжити заходів щодо само- і взаємодопомоги і продовжувати виконання бойового завдання; якщо йому накажуть піти до медичного пункту, то треба взяти з собою особисту зброю.

Динамічність — це здатність до швидких переміщень сил і засобів з тим, щоб зайняти найвигіднішу позицію, порівняно з противником, для нанесення удару по ньому, при цьому поєднуючи вогневі дії з рухом (мал. 106). Висока динамічність досягається виучкою особового складу, знанням своїх завдань, умінням робити правильні висновки з обставин, швидко приймати рішення і злагоджено діяти на полі бою. Виходячи з обстановки, що склалася, солдат повинен уміти знищувати противника вогнем з особистої зброї, озброєнням бойової машини, ручними оскол­ковими гранатами, а в рукопашному бою — штиком, прикладом, піхотною лопаткою, прийомами нападу і самозахисту, виявляти при цьому хоробрість, ініціативу і кмітливість, допомагати товаришам (мал. 107-110).

Швидкий перехід від одних дій до інших. Солдат завжди повинен бути готовий: оборонятися; за наказом командира перейти у наступ; переслідувати противника стрімким маршем, як у пішому порядку, так і на машинах; захоплювати вигідні рубежі; переходити до оборони. Усе це можливо лише тоді, коли солдат уміє використовувати місцевість, швидко виривати окопи, обладнувати укриття, здійснювати маскування, долати загородження, перешкоди і зони зараження, встановлювати і розміновувати протитанкові та протипіхотні міни, проводити спеціальну обробку.

Мал. 105. Техніка в бою

Мал. 106. Вогонь і рух

Наземно-повітряний характер бою став можливим завдяки значному підвищенню бойових можливостей військ, далекобійності та ефективності засобів знищення, тіснішій взаємодії авіації з наземними військами (мал. 111). Солдат завжди повинен бути готовий діяти в тактичному повітряному десанті, розпізнавати повітряні цілі противника і вміло вести боротьбу з ними, знати бойові характеристики танків, інших броньованих машин і протитанкових засобів противника, їх сильні і слабкі сторони, особливо найбільш уразливі місця.

Одночасні потужні вогневі дії на велику глибину. Незалежно від того, де перебуває солдат — на передньому краї чи в глибокому тилу, він повинен постійно бути готовим захищатися від вогневих дій противника (мал. 112).

ВИДИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ

Основними видами загальновійськового бою є оборона і наступ.

Оборона здійснюється умисно чи вимушено з головною метою — відбити наступ противника, завдати йому втрат і створити умови для переходу своїх військ у наступ.

Наступ проводиться з метою повного розгрому противника і оволодіння важливими районами (об'єктами) місцевості. Солдат зобов'язаний знати бойове завдання

Мал. 111. Бій на землі і в повітрі

взводу й відділення та своє особисте, об'єм і послідовність обладнання фортифікаційних споруд, постійно вести спос­тереження, своєчасно виявляти противника і негайно доповідати про нього командирові, сміливо і рішуче діяти в наступі, стійко і наполегливо — в обороні.

Мал. 112. Вогневі дії

ВИДИ ВОГНЮ І МАНЕВРІВ У БОЮ

У сучасному бою солдатові необхідно вміти вести вогонь з особистої зброї як самостійно, так і в складі підрозділу по окремих, групових і повітряних цілях, вдень і вночі, з різних положень (мал. 113-115).

Вогонь розрізняють:

а) за тактичними завданнями, що вирішуються (на знищення, придушення, виснаження та ін.);

Мал. 113. Стрільба з положення лежачи

б) за видами зброї — зі стрілецької зброї, гранатометів, зброї бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, артилерії, мінометів, протитанкових керованих ракетних комплексів, зенітних засобів та ін.;

в) за способами ведення (прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій та ін.);

г) за напруженістю стрільби (одиночними пострілами, короткими або довгими чергами, безперервний, кинджальний, залповий та ін.);

д) за напрямами стрільби — фронтальний, фланговий та перехресний вогонь (мал. 116);

е) за способами стрільби — з місця, із зупинки, з ходу, з борту, з розсіюванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площі та ін. (мал. 117);

є) за видами вогню — по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний, багатоярусний, багатошаровий та ін. (мал. 118).

Вогонь буде ефективним, якщо його поєднувати з маневром. Олександр Суворов казав, що кожний солдат повинен знати свій маневр. Ця вимога тим більш актуальна для сучасного бою.

Маневр силами і засобами проводиться з метою зайняття вигідного положення для ведення вогню по найуразливішому місцю в бойовому порядку противника,особливо у фланг і в тил, а також для виведення підрозділів з-під удару противника.

Видами маневру силами і засобами є: охоплення, обхід та відхід.

Мал. 117. Способи стрільби: 1-з місця;

2 - зупинившись; 3 - з ходу; 4-з борту; 5-з розсіюванням

Охоплення — маневр, який здійснюється з метою виходу для удару у фланг противника (мал. 119).

Обхід — більш глибокий маневр, який здійснюється з метою виходу для удару по противнику з тилу (мал. 120).

Мал. 118. Види стрільби

Відхід — маневр, який застосовується з метою виведення своїх підрозділів з-під удару противника і зайняття вигіднішої позиції. Проводиться тільки з дозволу старшого командира (мал. 121).

Маневр вогнем застосовується для ефективного ураження противника. Він полягає у зосередженні вогню взводу (відділення) по одній важливій цілі, в одночасному перенесенні вогню взводом по кількох цілях.

Мал. 121. Відхід: 1-6 — послідовність відходу

Розшифрування значення букв на малюнку див. § 20 (с. 198-199).