Основні Розрахункові формули теорії розмірних ланцюгів

Перечень аппаратуры:

Обозначение	Наименование	Тип	Параметры
G1	Трехфазный источник питания	201.2	400 В -; 16 А
G2	Источник питания двигателя постоянного тока	206.1	0...250В- 3 А(якорь) 200 В -; 1 А (возбуждение)
G3	Возбудитель машины переменного тока	209.2	0...40В;3,5А
G4	Машина переменного тока	102.1	50 Вт; 230 В -; 1500 мин-1
G5	Преобразователь угловых перемещений		0...6000 мин-1
Ml	Машина постоянного тока	101.1	90 Вт; 220 В 0,56 А (якорь) 220 В; 0,7А (возбуждение)
А1	Реостат возбуждения машины постоянного тока	308.1	0...2000 Ом; 0,1...0,5 А
А2	Активная нагрузка	306.1	3x0...50 Вт; 220/380 В
P1	Указатель частоты вращения	506.2	-2000... 0... 2000 мин-1
Р2.1..Р2.2	Мультиметр	509.2	0...1000 В ; 0...10 А

Описание электрической схемы соединений:

Обмотка возбуждения машины постоянного тока, используемой как двигатель Ml с параллельным возбуждением, присоединена через реостат А1 к регулируемому выходу "ЯКОРЬ" источника G2. К этому же выходу присоединена якорная цепь машины. Вход питания источника G2 присоединен с помощью электрического шнура к розетке "380 В~ " трехфазного источника G1.

Обмотка ротора машины переменного тока, используемой как синхронный генератор G4, через гнезда "Fl", "F3" присоединена к выходу возбудителя G3, вход питания которого присоединен с помощью электрического шнура к розетке "220 В ~" трехфазного источника G1.

Фазы статорной обмотки генератора G4 присоединены к активной нагрузке А2.

Частоту вращения двигателя Ml можно контролировать с помощью указателя Р1, соединенного с выходом преобразователя угловых перемещений G5.

Ток возбуждения I_f, и ток якоря 1_а двигателя Ml можно измерять мультиметрами Р2.1 и Р2.2, напряжение U - вольтметром источника G2.

Указание по проведению эксперимента:

· Убедитесь,чтоустройства,используемыевэксперименте,отключеныотсети электропитания.

· Соберите электрическую схему соединений тепловой защиты машины переменного тока (приложение 1).

· Соедините гнезда защитного заземления " "устройств, используемых в эксперименте, с гнездом "РЕ" источника G1.

· Соедините аппаратуру в соответствии с электрической схемой соединений.

· Переключатели режима работы источника G2 и возбудителя G3 переведите в положение "РУЧН.".

· Регулировочные рукоятки источника G2 и возбудителя G3 поверните против часовой стрелки до упора.

· Поверните регулировочную рукоятку реостата А1 против часовой стрелки до упора.

· Установите регулировочные рукоятки активной нагрузки А2 в положение "100%".

· Включите источник G1.0 наличии напряжений фаз на его выходе должны сигнализировать светящиеся лампочки.

· Включите выключатель "СЕТЬ" и нажмите кнопку "ВКЛ." источника G2.

· Вращая регулировочную рукоятку источника G2, разгоните двигатель Ml, установите и в опыте поддерживайте напряжение на нем неизменным, например, равным 200 В.

· Включите выключатель "СЕТЬ" и нажмите кнопку "ВКЛ." возбудителя G3.

· Вращая регулировочную рукоятку возбудителя G3, изменяйте ток якоря I_а двигателя Ml и заносите показания амперметра Р2.2 и указателя Р1 в таблицу 1.14.

Таблица 1.14

Ia, А
n, мин--1

· Поверните регулировочную рукоятку возбудителя G3 против часовой стрелки до упора. Вращая регулировочную рукоятку источника G2, изменяйте напряжение U двигателя Ml, поддерживая неизменным, например равным 0,3 А, ток якоря I_а путем вращения регулировочной рукоятки возбудителя G3, и заносите показания вольтметра источника G2 и указателя Р1 в таблицу 1.15.

U, В
n, мин--1

Таблица 1.15

· Поверните регулировочную рукоятку возбудителя G3 против часовой стрелки до упора.

· Вращая регулировочную рукоятку источника G2, установите напряжение U двигателя Ml равным, например, 220 В и поддерживайте его в ходе опыта.

· Вращая регулировочную рукоятку реостата А1 изменяйте ток возбуждения I_f двигателя Ml, поддерживая неизменным и равным, например 0,3 А, ток якоря I_а путем вращения регулировочной рукоятки возбудителя G3, и заносите показания амперметра Р2.1 и указателя Р1 в таблицу 1.16.

Таблица 1.16

If, A
n, мин--1

· По завершении эксперимента сначала у возбудителя G3, а затем у источника G2 поверните регулировочную рукоятку против часовой стрелки до упора, нажмите кнопку "ОТКЛ." и отключите выключатель "СЕТЬ". Отключите источник G1 нажатием на кнопку - гриб, и последующим отключением ключа - выключателя. Постройте электромеханические характеристики двигателя Ml:

- n = f (I_a) при U = const, I_f = const (табл. 1.14);

- n = f (U) при I_а = const, I_f = const (табл. 1.15);

- n = f (I_f) при U = const, I_a = const (табл. 1.16).

Контрольные вопросы.

1. Что представляют собой рабочие характеристики двигателя параллельного возбуждения?

2. Какие способы регулирования частоты вращения возможны в двигателях параллельного возбуждения?

3. Чем объясняются особые свойства двигателей параллельного возбуждения по сравнению с двигателями независимого возбуждения?

4. Для привода каких механизмов в основном применяются двигатели параллельного возбуждения?

5. С какой целью при пуске двигателя параллельного возбуждения в цепь якоря вводится добавочное сопротивление?

6. Что представляют собой механические характеристики двигателя параллельного возбуждения, запишите их уравнения.

ЗМІСТ

1 Основні розрахункові формули теорії розмірних ланцюгів……..
1.1 Метод максимуму-мінімуму…………………… ………………
1.2 Імовірностний метод……………………………………………..
2 Формули для розрахунку розмірних ланцюгів…………………...
2.1 Розрахункові формули, коли замикаючою ланкою розмірних ланцюгів є припуск…………………………………………………...
2.2 Розрахункові формули, коли замикаючою ланкою розмірних ланцюгів є конструкторський розмір………………………………..
3 Таблиця для визначення допусків технологічних розмірів……...
3.1 Значення допусків Т (мкм) для геометричних розмірів………..
3.2 Граничні відхилення розмірів горячокатаної круглої сталі……
3.3 Граничні відхилення розмірів поковок і штамповок…………...
3.4 Граничні відхилення () розмірів чавунних і стальних відливок……………………………………………………………….
3.5 Граничні відхилення розмірів відливок з кольорових металів і сплавів………………………………………………………………….
3.6 Точність обробки і шорсткість обробленої поверхні при обробці на металорізальних верстатах……………………………....
3.7 Шорсткість та глибина дефектного шару поверхонь, отриманих різними методами………………………………………..
3.8 Точність взаємного розташування поверхонь у відливках…….
3.9 Точність взаємного розташування поверхонь у штамповках…
3.10 Середні статистичні похибки механічної обробки……………
3.11 Середні допустимі похибки настройки для лезових інструментів…………………………………………………………...
3.12 Похибка установки різця при настройці на розмір в поперечному напрямку……………………………………………….
4 Табличні значення припусків……………………………………...
4.1 Вибір діаметра заготовок із крупного проката…………………
4.2 Загальні припуски на механічну обробку відливок…………….
4.3 Припуски на механічну обробку валів………………………….
4.4 Припуски на чорнове обточування і розточування заготовок, отриманих гарячим штампуванням і із прокату................................
4.5 Припуски на чорнове обточування і розточування циліндричних поверхонь у відливок………………………………...
4.6 Припуски на чистове обточування після чорнового або каліброваного прокату………………………………………………..
4.7 Припуски на кругле шліфування деталей в ценрах…………….
4.8 Припуски на без центрове шліфування зовнішніх поверхонь....
4.9 Припуски на чорнову обробку торців…………………………...
4.10 Припуски на чистову підрізку і шліфування торців…………..
4.11 Припуски на обробку отвору…………………………………...
4.12 Припуски на чистове розточування, зенкерування і розвертання отворів..............................................................................
4.13 Припуски на тонке (алмазне) розточування отворів………….
4.14 Припуски на шліфування отворів……………………………...
4.15 Припуски на хонінгування отворів……………………………..
4.16 Припуски на хонінгування отворів в залежності від вихідної похибки форми і шорсткості поверхні……………………………....
4.17 Припуски на протягування отворів ……………………………
4.18 Розміри інструментів і діаметри отворів після розточування...
4.19 Розміри інструментів і діаметри отворів після розточування при обробці прошитих або відлитих отворів…………………….....
4.20 Припуски на обробку отворів на агрегатних верстатах………
4.21 Припуски на обробку площин і торців………………………...
4.22 Припуски на шліфування і тонке фрезерування торців і площин після чистового підрізання і фрезерування……………….
4.23 Припуски на обробку поковок із кольорових металів і сплавів, виготовлених на пресах і молотах…………………………
4.24 Припуски на обробку пазів……………………………………..
4.25 Припуски на чистову обробку шліців………………………….
4.26 Припуски на чистову обробку зубців циліндричних зубчатих коліс……………………………………………………………………
4.27 Припуски на чистову обробку зубців спиральних і конічних зубчатих коліс………………………………………………………...
5. Числа твердості металів і сплавів при різних методах визначення……………………………………………………………..
6. Значення функції Лапласа…………………………………………

ОСНОВНІ РОЗРАХУНКОВІ ФОРМУЛИ ТЕОРІЇ РОЗМІРНИХ ЛАНЦЮГІВ