Розрахунок режимів різання

Розрахунок режимів різання в проекті виконується для тих операцій (переходів), що будуть представлені на кресленні схеми наладок. Для однієї операції (переходу) режими різання визначаються аналітичним методом за допомогою емпіричних формул; ця операція (перехід) зазначається керівником проекту. Для інших операцій (переходів) режими різання визначаються за допомогою нормативів. В усіх розрахунках обов'язково виконується перевірка потужності різання і визначається основний час.

Розділ повинен починатись такими словами:

“ Операція 005 Фрезерно – центрувальна.

Перехід 1 – фрезерування одночасне торців.

Верстат фрезерно – центрувальний мод. МР –71; розмір обробляємої поверхні В = 56 мм. Матеріал заготовки – сталь 30 ХГС, σв=780н/мм², твердість HB 210...237. Характер заготовки – поковка із необробленими поверхнями. Припуск на обробку h=2,0мм.

1. Обираємо ріжучий інструмент: фреза торцева із вставними ножами. Матеріал ріжучої частини ТІ5К6, діаметр фрези Dфр=1,6В=1,6×56=100мм, число зубців Z=10, головний кут в плані γ=–5°.

2. Визначаємо довжину робочого ходу....

3. Визначаємо глибину різання t=h=2.0 мм...і т.д. ”

4. Результати розрахунків по кожній операції необхідно оформити у вигляді таблиці 1.7.

Розрахунок елементів режимів різання

і основного часу по операції табл. 1.7

При одночасній обробці заготовки двома і більше супортами, обов'язково необхідно корегувати режими різання по лімітуючому супорту. Це надасть можливість не тільки наблизити тривалість основних часів нелімітуючих супортів до лімітуючого, але і підвищити стійкість інструментів. Корегувати дозволяється подачу і швидкість різання, але перевагу слід надавати першому фактору. При цьому необхідно дотримуватися рекомендацій, що наведені в нормативах.

Рекомендована література: /2/, /3/, /4/, /5/, /7/.