Періодизація й структура курсу

З моменту появи економічної історії як науки вживали численні спроби її періодизації, тобто встановлення певних хронологічно послідовних етапів (періодів) в економічному розвитку суспільства, що припускає наявність загальних для всіх або ряду країн рис історичного розвитку.

В основу кожного періоду повинні бути покладені загальні для всіх або ряду країн риси історичного розвитку.

Так російський історик-економіст Л. І. Мечніков в основу періодизації поклав географічний фактор. Він вважав, що головним фактором розвитку суспільства є водні шляхи сполучення й розрізняв в історії людства такі періоди: річковий (цивілізації древніх народів); середземноморський (середньовіччя); океанічний (новий і новітній час).

Німецький економіст і статист Б. Гильдебранд в основу періодизації поклав історію грошей. Він виділяв три періоди в економічній історії: натуральне господарство (продукти обмінюються безпосередньо без участі грошей); грошове господарство (обмін здійснювався за допомогою грошей); кредитне господарство (в обміні бере участь кредит).

В основі періодизації економічної історії К. Бюхера лежить "мінова концепція", відповідно до якої в історії народного господарства виділяються такі періоди: замкнуте домашнє господарство, що споживає продукт власного виробництва; міське господарство, що характеризується переходом продукту від виробника до споживача; народне господарство з типовою безліччю обміну.

Англієць Тойнбі в основу періодизації поклав культуру й релігію.

Марксистська література містила запропоновану типологію суспільно-економічних формацій: первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний й комуністичний лад.

У сучасній суспільно-економічній літературі економічна історія розглядається на етапах первісної епохи, перших цивілізацій, середньовіччя, індустріального й постіндустріального суспільства.

Прихильники постіндустріального розвитку суспільства: Белл, Кант, Бзежинський, - підрозділяють історію на:

§ доіндустріальне суспільство (аграрно-ремісниче, традиційне);

§ індустріальне суспільство (прогресуюче);

§ постіндустріальне суспільство.

В основу такого поділу покладений критерій рівня розвитку виробництва й подолу праці. Згідно із цією концепцією в історичному аспекті послідовно домінують наступні сфери:

-первинна сфера господарської діяльності (сільське господарство);

-вторинна сфера економічної діяльності (промисловість);

-на сучасному етапі - третинна сфера - це сфера послуг й інформатизації.