Поставка 2 страница

чальник (електростанція) виконує роботу¹. Але змісту договору підряду притаманна низка прав і обов'язків, не властивих договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану ме­режу, і які дозволяють віднести перший до самостійного типу дого­ворів про виконання робіт. До них належать обов'язки підрядника ви­конувати роботи за завданням замовника, іноді зі своїх матеріалів, у встановлений строк, яким кореспондує право замовника у будь-який час перевіряти хід, якість і строки виконання робіт, не втручаючись в діяльність підрядника. Споживач (абонент) укладає договір поста­чання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу з метою одержання від постачальника певного товару - енергетичних чи інших ресурсів. Участь постачальника в їх виробництві (створен­ні, видобутку) споживача не цікавить. Крім того, варто погодитися з С. М. Корнєєвим, який стверджував, що енергія, як продукція відпо­відної галузі промисловості - енергетики, має економічні ознаки то­вару (собівартість, ціна); і саме у цій якості може бути об'єктом ци­вільних правовідносин, у тому числі й права власності².

В часи, коли у науці, а слідом за нею й у законодавстві договір пос­тачання розглядався як самостійний, відмінний від купівлі-продажу, деякі автори відносили договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу до різновидів договору постачан­ня. Б. М. Сейнароєв стверджував, що договір постачання електро­енергії за характером відносин, які ним опосередковуються, за основ­ними правами і обов'язками сторін не має принципових відмінностей від договору постачання, у зв'язку з чим договір постачання енергії варто відносити до договірного типу постачання*. Однак як у минулу епоху, так і на сучасному етапі розвитку цивілістики, коли адміні­стративно-командна система і планова економіка витиснуті ринкови­ми відносинами, «самостійність» договору постачання викликала сумнів і зазнала критики у науковій літературі. Позиція законодавця, що розмістив норми, присвячені поставці, у § 3 глави 54 «Купівля-продаж» ЦК, з даного питання недвозначна. Необхідно підкреслити також, що для договору постачання енергетичними та іншими ресур­сами через приєднану мережу специфічний об'єкт відносин (енерге­тичні й інші ресурси) і спосіб подачі та споживання енергетичних та інших ресурсів є одними з найважливіших особливостей, що вплива­ють також на зміст договірних відносин. Подібний об'єкт і спосіб ви­конання договірних обов'язків не властивий зобов'язанням, пород­женим договором постачання. І, нарешті, у спеціальній літературі

¹ Агарков М. М. Подряд: текст и комментарии к статьям 220-235 Гражданского ко­
декса. - М., 1924. - С. 13-14.

² Корнеев С. Юридическая природа договора энергоснабжения // Закон. - 1995. -
№7.-С. 118.

3 Сейнароєв Б. М. Правовое регулирование снабжения электроэнергией социалис­
тических предприятий и организаций. - М., 1971.-С. 18-19.

Розділ DC

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ... У ЗВ'ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ МАЙНА У ВЛАСНІСТЬ

наводились істотні і достатні доводи на користь розмежування дого­вору поставки і договору поставки енергетичними та іншими ресур­сами через приєднану мережу¹.

Варто згадати ще про одну точку зору, прихильники котрої зверта­ли увагу на особливості договору постачання енергетичними та ін­шими ресурсами через приєднану мережу, які, на їх погляд, роблять його якісно відмінним від всіх інших договорів і дозволяють визнати його самостійним, особливим видом договору в системі договорів цивільного права². Але і викладений вище погляд на правову природу договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через при­єднану мережу не знайшов широкої підтримки серед вчених, а з ура­хуванням змін, що відбулися в економіці, і розвитку науки цивільно­го права, був підданий аргументованій критиці³.

Найбільше поширення одержала позиція, відповідно до якої дого­вір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, «будучи окремим видом договору купівлі-продажу, нале­жить до нього як вид до роду»⁴. Зазначеного погляду на аналізований договір дотримується і вітчизняний законодавець, про що було згада­но вище. Подібний висновок також ґрунтується на значних відмін­ностях договору постачання енергетичними та іншими ресурса­ми через приєднану мережу від інших різновидів договору купівлі-продажу.

По-перше, для укладення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу необхідна наявність у абонента відповідних технічних засобів, що є технічними передумо­ви укладення договору: а) власна мережа (газопроводи, нафтопрово­ди, теплопроводи, електропроводи тощо), приєднана до мережі по­стачальника; б) прилади обліку споживаних ресурсів, регулююча апаратура, перетворюючі пристрої (трансформаторні підстанції то­що); в) споживаючі установки й агрегати. Постачальник, крім того, вправі давати дозвіл на підключення технічних пристроїв абонента до своєї мережі і регулярно контролювати їх роботу протягом дого­вірних відносин. Постачальник також зобов 'язаний мати технічне устаткування і засоби (приєднану мережу), необхідні для транспор­тування і подачі енергетичних й інших ресурсів абоненту.

¹ Див. напр.: Корнеев С. М. Договор о снабжении электроэнергией между социалис­
тическими организациями - М.: Госюриздат, 1956. - С. 96-102; Брагинский М. И.,
Витрянский В. В. Договорное право. Книга 2: договоры о передаче имущества. - М.:
Статут, 2000. - С. 142-144.

² Див. напр.: Корнеев С. М. Вказ. праця. - С. 105; ШафирА. М. Энергоснабжение
предприятий: правовые вопросы. - М., 1990. - С. 7.

³ Корнеев С. Юридическая природа договора энергоснабжения. - С. 119; Брагин­
ский М. К, Витрянский В. В. Договорное право. Книга 2: договоры о передаче иму­
щества. - С. 142-144.

⁴ Брагинский М. И., Витрянский В. В. Вказ. праця. - С. 144. Див. також: Демидова 3.
Договор энергоснабжения // Закон. - 2001. - № 11. - С. 24-28; Сейнароев Б. М. Договор
энергоснабжения // Вестник ВАС РФ. - 2000. - № 6-7. - С. 128-141, 116-124; Корне­
ев С. Юридическая природа договора энергоснабжения. - С. 118-121.

По-друге, аналізований договір, на відміну від інших видів догово­ру купівлі-продажу, не породжує обоє 'язку абонента прийняти ре­сурси, тобто обумовлену кількість товару. А постачальник, у свою чергу, зобов 'язується постійно подавати товар (ресурси) у мережу таким чином, щоб у абонента була можливість одержувати їх у будь-який час.

По-третє, договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу породжує обов'язки абонента, не характерні для інших видів зобов'язань купівлі-продажу, а саме: дотримуватись пе­редбаченого договором режиму використання ресурсів, а також забез­печити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу за таким критерієм, як предмет, може бути дифе­ренційований на наступні види: договір постачання електричної енергії, теплової енергії, газу, нафти, нафтопродуктів, води та ін.

Залежно від суб'єктного складу договору може бути особливо виділений різновид договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, в якому на стороні споживача (абонента) беруть участь фізичні особи, що уклали договір для за­доволення своїх побутових потреб. Специфіка даного договору поля­гає у особливому характері прав і обов'язків сторін і в особливостях формування ціни договору. Слід зазначити, що остання класифі­каційна ознака дозволяє виділити такі різновиди договору постачан­ ня електричної енергії, як:

а) договір на перетік електроенергії) за яким один постачальник
(енергосистема) подає електроенергію не споживачу, а іншому пос­
тачальнику (енергосистемі), що зобов'язаний оплатити отримані ре­
сурси. Особливістю даного договору є допущення реверсивної пере­
дачі електроенергії (тобто перетік електроенергії в обох напрямках):
як у бік приймаючої (основний напрямок), так і у сторону переда­
вальної енергосистеми (в окремі періоди, передбачені договором)¹;

б) договір на живлення енергосистем від блок-станцій (електро­
станцій, що належать споживачеві, працюють в об'єднаній енерге­
тичній системі України і підпорядковуються її диспетчерському
управлінню)², відповідно до якого організація, що має блок-станцію,
зобов'язана відпускати енергосистемі електроенергію у межах мак­
симальної потужності й у кількостях, обумовлених договором, а
енергосистема зобов'язується вибрати передбачену договором кіль­
кість енергії й оплатити її³;

в) договір про взаємне резервування електропостачання, за яким
два абоненти (промислових споживача) зобов'язуються забезпечити

¹ Сейнароев Б. М. Правовые вопросы договора на снабжение электроэнергией пред­
приятий и организаций. - Алма-Ата, 1975. - С. 8-23.

² Див. напр.: абз. 7 п. 1.2. Правил користування електричною енергією, затвердже­
них постановою НКРЕ від 31 липня 1996 р. № 28 (із змінами та доп.).

³ Сейнароев Б. М. Вказ. праця. - С. 24-25.

150

Розділ IX

ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ...УЗВ 'ЯЗКУ З ПЕРЕДА ЧЕЮ МАЙНА У ВЛАСНІСТЬ

безперебійне живлення один одного електроенергією у випадку, як­що хто-небудь з них не зможе одержувати її через приєднану мережу від постачальника'.

Елементи договору постачання енергетичними та іншими ре­сурсами через приєднану мережу. Сторонами договору постачан­ня енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу вис­тупають постачальник та абонент (споживач).

Постачальником може бути суб'єкт підприємницької діяльності (як правило - юридична особа²), що здійснює постачання (продаж) енергетичних й інших ресурсів споживачам, який відповідно до пп. 18, 19, 21 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. тает. 13 Закону Украї­ни «Про електроенергетику» повинен мати ліцензію на здійснення даного виду діяльності.

Абонентом (споживачем) за договором можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що володіють відповідними технічними засо­бами для одержання, споживання, обліку і (чи) передачі енергетич­них й інших ресурсів³.

Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 31 липня 1996 р. № 28 (із змінами та допов­неннями) передбачається можливість участі у відносинах з постачан­ня електроенергії субспоживачів, до яких згідно з абз. 58 п. 1.2. вказа­них Правил відносять «суб'єктів господарської діяльності-спожи-вачів, яким електрична енергія постачається постачальником елек­тричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж яко­го приєднані електроустановки суб'єкта господарської діяльності-споживача (субспоживача)». При цьому, відповідно до абз. 14 п. 1.2. і п. 1.5. вказаних вище Правил субспоживач може задовольнити свої потреби в електроенергії, лише уклавши два договори: а) договір по­стачання електроенергії з постачальником, і б) договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного спожи­вача, який визначений як «угода двох сторін (основного споживача і субспоживача), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час передачі електричної енергії технологічними мережами основного споживача

¹ Шафир А. М. Вказ. праця. - С 10.

² Слід зазначити, що у переважній частині норматизно-правовнх актів, які регулю­
ють відносини з постачання енергетичними й іншими ресурсами, при визначенні
постачальника мова йде про організацію, тобто юридичну особу. Однак аналіз зазначе­
них правових актів не дозволяє знайти імперативні заборони укладати досліджувані
договори фізичним особам у статусі постачальника.

3 Більш доклад, про згадані технічні засоби, що є технічними передумовами укла­
дення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану
мережу, див. вище.

для потреб субспоживача». Предметом останнього договору є техно­логічні електромережі основного споживача, а метою договору - на­дання субспоживачу права користування чужими електромережами.

Предметом договору постачання енергетичними та іншими ре­сурсами є: а) енергетичні ресурси (енергія) і б) інші ресурси.

Цивільно-правова природа енергії як об'єкта цивільних право­відносин викликала суперечки. Деякі дослідники стверджували, що «енергію неможливо віднести до таких об'єктів прав, як речі у зна­ченні предметів матеріального світу»¹. Інші вчені безапеляційно ви­значали енергію як рухому, просту, ділену, споживану річ, визначену родовими ознаками². Погоджуючись з останньою позицією, пропо­нуємо деякі аргументи на її користь. Під енергією слід розуміти за­гальну кількісну міру різних форм руху матерії³, певну властивість матерії, що полягає у здатності здійснювати корисну роботу⁴. Якщо взяти до уваги, що у Всесвіті вся матерія перебуває у постійному русі, то можливо резюмувати: енергія - це форма матерії. А якщо врахува­ти усталене у цивілістиці уявлення про річ як предмет (об'єкт) мате­ріального світу, що має економічну форму товару⁵, то слушним буде висновок про те, що енергія є специфічною споживаною річчю, ви­значеною родовими ознаками.

Разом з тим, не зважаючи на викладену вище полеміку, у юридич­ній літературі енергія розглядається як економічне благо, котрому властива самостійна цінність і яке відповідає економічним ознакам товару, що дозволяє відносити її до об'єктів цивільних правовідносин. А відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про електроенергетику>> енергія визначається як «електрична чи теплова енергія, що вироб­ляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу». Теплова енергія поставляється у вигляді гарячої води чи пару, електроенергія - електричного струму. Згідно зі ст. 714 ЦК предметом договору постачання енергетични­ми та іншими ресурсами через приєднану мережу є також «інші ре­сурси». У законі не міститься їх вичерпний перелік. Тому до вказано­го вище різновиду предмета аналізованого договору варто відносити будь-які ресурси, що мають форму товару, передача і споживання

¹ Корнем С. Юридическая природа энергоснабжения. - С. 118; Див. також: Агар-
ков М. М. Вказ. праця. - С. 13-14.

² Гражданское право: Учеб.: В 3-х т. - Изд. 2-е, перераб. и доп. / Под ред. А. П. Сер­
геева, Ю. К. Толстого. - М.: Проспект, 1999. - Т. 2. - С. 76.

³ Советский энциклопедический словарь / Науч.-ред. совет: А. М. Прохоров,
М. С. Гиляров, Е. М. Жуков и др. - М..: Советская энциклопедия, 1980. - С. 1564.

⁴ Корнеев С. Юридическая природа договора энергоснабжения. - С. 118.

⁵ Див. напр.: Цивільне право України. Частина перша (Підруч. для студ. юрид. спец.
вищих закладів освіти) / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. I. Борисова та ін.; За ред. проф.
Ч. Н. Азімова, доц. С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. - Харків: Право, 2000. - С. 115;
Гражданское право: Учеб.: В 2 т. - Изд. 2-е, перераб. и доп. / Под ред. Е. А. Суханова. -
М.: БЕК, 1998. - Т. 1. - С. 300; Гражданское право: Учеб.: В 3-х т. - Изд. 4-е, перераб. и
доп. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. -М.: Проспект, 1999.-Т. 1.-С.219.

Розділ IX

ЗОБОВ 'ЯЗА ННЯ... У ЗВ'ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ МАЙНА У ВЛАСНІСТЬ ___________ *53

яких абонентом можливі за допомогою спеціальної приєднаної мере­жі (газ, нафта, вода тощо). Оборот ресурсів можливий і без викорис­тання приєднаної мережі (наприклад, нафта поставляється у цистер­нах, газ - у балонах, вода - у пляшках, електроенергія - в акумулято­рах), але у такому випадку він буде регламентований положеннями договорів купівлі-продажу чи поставки.

На формування ціни договору постачання енергетичними та інши­ми ресурсами через приєднану мережу істотною мірою впливає той факт, що значна частина ринку постачань енергетичних й інших ре­сурсів перебуває в стані природної монополії. Відповідно до ч. 1 ст. 5, абз. 2 ст. 8 Закону України «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 р. діяльність суб'єктів природних монополій у сфері постачання електричної та теплової енергії, газу, нафти, води підлягає державно­му регулюванню, до предмета якого належать, зокрема, ціни (тари­фи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природ­них монополій. У такий спосіб ціна договору постачання енерге­тичними та іншими ресурсами через приєднану мережу формується з урахуванням тарифів, затверджених і регульованих уповноважени­ми органами державної влади чи місцевого самоврядування, розмір яких залежить від виду абонента (споживача).

За загальним правилом строк договору постачання енергетични­ми та іншими ресурсами через приєднану мережу встановлюється за згодою сторін, але для окремих видів зазначеного договору термін може бути визначений у підзаконних нормативно-правових актах. Так, згідно з п. 28 Типового договору про користування електричною енергією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правила користування електричною енергією для населення» від 26 липня 1999 р. № 1357 (із змінами та доповнен­нями), цей договір укладається на три роки. Підзаконні і локальні правові акти, що регулюють відносини з постачання енергетичних й інших ресурсів, містять правила про строки, покликані забезпечити безперебійне живлення абонентів ресурсами, відповідно до яких до­говір вважається продовженим на новий строк, якщо до його закін­чення жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії або пе­регляд умов договору¹.

Нормами, що містяться у § 5 глави 55 ЦК, не визначається форма договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через при­єднану мережу. Отже, вона повинна відповідати загальним вимогам, що пред'являються до форми правочинів.

1 Див. напр.: п. 28 Типового договору про користування електричною енергією, за­твердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» від 26 липня 1999р.№ 1357; п. 9.4. Типового договору про постачання електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕ «Про затвердження Правил користування електричною енергією» від 31 липня 1996 р. № 28; п. 11 Типового договору про надання послуг з газопостачання підприєм­ствам комунальної теплоенергетики, затвердженого наказом НАК «Нафтогаз України» № 75 від 18 березня 2002 р.

Зміст договору постачання енергетичними та іншими ресурса­ми через приєднану мережу. Основними обов 'язками постачальни­ка є безупинне, з дотриманням погодженого режиму (графіка), на­дання абоненту енергетичних та інших ресурсів, передбачених дого­вором, у визначеній кількості і встановленої якості.

На відміну від інших різновидів договору купівлі-продажу, в яких повинна бути точно визначена кількість товару, що купується, у дого­ворі постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєдна­ну мережу вказується орієнтована (як правило, гранична, максималь­на) кількість енергетичних й інших ресурсів, що необхідні абоненту.

Відповідно до п. 2.1. Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держком-нафтогазу України від 1 листопада 1994 р. № 355 (із змінами та допов­неннями), кількість природного газу, передбаченого для постачання, ви­значається договором у відповідності із затвердженими для газо­постачальних, газозбутових організацій і споживачів річними та квар­тальними лімітами. Місячні ліміти постачання природного газу спожи­вачам встановлюються на підставі квартальних лімітів, виходячи з се­редньодобової норми споживання природного газу. Кількість поста­чання природного газу комунально-побутовим споживачам, у тому чис­лі для населення, у І, II і IV кварталах року встановлюється Кабінетом Міністрів України нерівномірно за місяцями з урахуванням ресурсів, кліматичних умов і пропускної спроможності газопроводів.

Згідно з п. 5.2. Правил користування електричною енергією, за­тверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 р. № 28 (із змінами та доповненнями), відомості про обсяги очікуваного споживання електроенергії у наступному році з поквартальним розподілом пода­ються споживачами постачальнику електроенергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. На вимогу постачальни­ка електроенергії за регульованим тарифом розмір очікуваного спо­живання електричної енергії визначається помісячно та (за необхід­ності) розкладається і вказується для кожного з територіально відокремлених об'єктів споживача.

Характерний для всіх інших різновидів договору купівлі-продажу обов'язок покупця прийняти товар не властивий договору постачан­ня енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу. Абонент, за загальним правилом, не зобов 'язаний, а має право одер­жати визначену договором кількість ресурсів. Отже, зменшення об­сягів споживання їм ресурсів не є порушенням договірних обов'язків та не дає постачальнику права стягнення з абонента плати за їх не­добір¹. У свою чергу, постачальник зобов'язаний надати можли­вість абоненту одержувати ресурси з приєднаної мережі поста-

¹ Див. напр.: гаї. 8.3 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держкомнафтогазу України від 1 листо­пада 1994 р. № 355.

Розділ IX

пальника. Енергетичні й інші ресурси вважаються переданими абоненту з моменту їх переходу з приєднаної мережі постачальника в мережу абонента, на межі яких повинні бути встановлені засоби кон­тролю й обліку.

Постачальник зобов 'язаний поставляти абонентам енергетичні та інші ресурси визначеної якості¹. Якість енергетичних та інших ре­сурсів повинна відповідати державним стандартам та іншим норма­тивним документам. Державний нагляд за дотриманням вимог дер­жавних стандартів, інших нормативних актів щодо якості поданих ресурсів здійснюють органи Держстандарту України². Порядок ви­значення показників якості ресурсів обумовлюється сторонами в до­говорі. Якість енергетичних та інших ресурсів визначається метода­ми, передбаченими державними стандартами та іншими нормативни­ми актами, залежно від призначення їх використання. Засоби вимі­рювань, необхідні для визначення якісних характеристик ресурсів, повинні бути повірені у органах Держстандарту України.

Якість і кількість енергетичних та інших ресурсів, що поставля­ються в окремі проміжки часу (чи, інакше, - графік (режим) подачі ресурсів), визначаються за згодою сторін. При цьому подача поста­чальником ресурсів споживачам має проводитися у безперервному режимі, якщо договором постачання енергетичними та іншими ре­сурсами через приєднану мережу не передбачено такої перерви. Від­повідно до п. 8.2. Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Держком-нафтогазу України від 1 листопада 1994 р. № 355 (із змінами та до­повненнями), газопостачальні і газозбутові організації повинні пода­вати споживачам природний газ рівномірно протягом місяця у межах середньодобової норми споживання згідно з договором та узгодже­ними між сторонами диспетчерськими графіками. Проте договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану ме­режу може бути передбачена можливість тимчасового припинення постачання ресурсів (наприклад, у разі: проведення планових ремон­тів технічних установок і мереж; ліквідації аварій; виникнення режи­мів, безпосередньо не пов'язаних з аварією, за яких провадиться об­меження відпуску енергетичних та інших ресурсів)³.

¹ Якість теплової енергії визначається температурою і тиском поданої води чи пару;
якість електроенергії - напругою і частотою електроструму; якість газу, нафти - їх
хімічним складом і тиском.

² Див. напр.: пп. 3.1.-3.4. Правил подачі та використання природного газу в народ­
ному господарстві України.

³ Див. напр.: пп. 34,35, абз. б п. 37 Правил користування електричною енергією для
населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р.
№ 1357; пп. 5.4,8 Правил користування електричною енергією, затверджених постано­
вою НКРЕ від 31 липня 1996 р. № 28; п. 4 Правил надання населенню послуг з газо­
постачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р.
№ 2246; п. 9 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві
України.

Підзаконними нормативно-правовими актами передбачені й інші додаткові обов 'язки постачальника (наприклад: надавати інформа­цію про послуги, пов'язані з постачанням ресурсів, та про терміни об­межень і відключень; гарантувати безпечне користування послугами, пов'язаними з постачанням ресурсів; повідомляти споживача про зміни тарифів (цін); проводити планову повірку, ремонт і заміну при­ладів обліку тощо)¹.