Глава 29. ІНШІ об'єкти інтелектуальної власності

§ 1. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття

Під відкриттям розуміють виявлення невідомої раніше об'єк­тивно існуючої дійсності. Відкриття вирішують завдання пізнання, оскільки дають нові знання про оточуючий нас світ і слугують підста­вою для створення нових засобів впливу на природу. Однак правовій охороні підлягає не будь-яке відкриття, а лише в сфері природничих наук за умови відповідності певним вимогам.

Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності до об'єктів інтелектуальної власності відносить наукові відкриття.

Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень науково­го пізнання (ст. 457 ЦК).

Об'єктами відкриттів є: по-перше, закономірність матеріаль­ного світу - це невідомий раніше, але об'єктивно існуючий і такий, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, істотний і стійкий зв'я­зок між явищами або властивостями матеріального світу; по-друге, властивість матеріального світу - це невідома раніше об'єктивно існуюча якісна сторона об'єкта матеріального світу (необхідно вста­новити існуючу незалежно від волі і свідомості людини невідому ра­ніше якісну визначеність об'єкта стосовно до інших об'єктів, з якими він вступає у взаємодію); по-третє, явище матеріального світу - це невідома раніше об'єктивно існуюча і така, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, форма прояву сутності об'єкта матеріально­го світу (причому явище і сутність перебувають в органічній єдності).

Закономірності, властивості та явища матеріального світу об'єк­тивно існують незалежно від наявності чи відсутності знання про них, а об'єктом наукового відкриття стають з моменту виявлення і формулювання їх особою. Змістом відкриття є встановлення певних наукових фактів, які досить часто не достатньо просто констатувати, а необхідно ще й науково пояснити. Що стосується необхідності вне­сення корінних змін до рівня пізнання, то їх вносять саме закономір-

470

ності, властивості та явища матеріального світу як такі, а не їх вияв­лення.

Основними ознаками відкриття є світова новизна, вірогідність і фундаментальність. Закономірності, властивості та явища мате­ріального світу можуть бути визнані відкриттям за наявності абсо­лютної світової новизни на дату пріоритету. При цьому пріоритет встановлюється за днем подачі заявки до органу реєстрації або за од­нією з більш ранніх дат: за офіційно затвердженою датою першого формулювання сутності відкриття, опублікування у пресі чи доведен­ня відкриття іншим шляхом до третіх осіб (доповідь на конференції, захист дипломної роботи тощо).

Особливість наукового відкриття у порівнянні з іншими об'єктами інтелектуальної власності полягає в тому, що, по-перше, відкриття як об'єкт пізнання є цінним само по собі, незалежно від можливостей його безпосереднього використання, і по-друге, відкриття є надбан­ням людства у зв'язку з чим не може бути об'єктом виключного пра­ва певних осіб і тому будь-яка особа може безоплатно використову­вати його на свій розсуд.

До особистих немайнових прав автора наукового відкриття відноситься право авторства, пріоритет, право на найменування від­криття (автор наукового відкриття має право надати науковому від­криттю своє ім'я або спеціальну назву).

До майнових прав автора наукового відкриття належить право на винагороду за здійснене відкриття у формі матеріального заохо­чення, інші права та пільги, встановлені державою за заслуги в роз­витку науки.

Документом, що підтверджує право на відкриття, є диплом. Він видається на ім'я автора і засвідчує визнання виявлених законо­мірностей, властивостей і явищ матеріального світу науковим від­криттям; пріоритет та авторство на наукове відкриття. Оскільки для наукового відкриття необхідна світова новизна, то законодавче за­кріплення державної реєстрації наукових відкриттів дає можливість закріпити пріоритет не лише автора наукового відкриття, а й держави в цілому.