Об'єкти та суб'єкти авторського права

Творчість визначається як сфера духовного виробництва, інтелек­туальна діяльність людини, яка характеризується певними якостями. Продукт творчості - це результат відображення у свідомості людини оточуючої її об'єктивної дійсності. Творчість - складний процес, який зумовлюється індивідуальними здібностями творця, умовами, за яких він творить, метою, яку він перед собою поставив, та іншими факторами. Творчість породжує щось якісно нове та таке, що відріз­няється неповторністю, оригінальністю та унікальністю.

Твір повинен мати зовнішню об'єктивну форму вираження та існу­вати самостійно від автора².Під об'єктивною формою твору розу­міється форма, яка робить твір не просто доступним для сприйняття інших людей, а й відтворюваним³.

Разом з тим авторське право охороняє не відокремлений зміст тво­ру, не його відокремлену форму, а твір як єдність форми і змісту. Охорона надається твору в цілому як результату творчої діяльності, але насамперед у зв'язку з його формою, яка дозволяє відокремити твір за зовнішніми ознаками⁴. Однаковими думками, ідеями, інфор­мацією можуть володіти різні люди, але форма їх вираження завжди буде відрізнятися та залежати від індивідуальних інтелектуальних та

¹ Гаврилов Э. П. Советское авторское право: Основные положения. Тенденции раз­вития, - М: Наука, 1984. - С. 81; Иоффе О. С. Основы авторского права. - М.: Знание,1969.-С. 15-16.

² Чернышева С. А. Правоотношения в сфере художественного творчества. - М.: На­ука, 1979.-С. 76.

³ АнтимоновБ. С, ФлейшщК.А. Авторское право.-М.: Гоеюриздат, 1957.-С. 80,85.

⁴ Дозорцев В. А. Авторские дела в суде: Научно-практический комментарий. - М.:ВААП-Информ, 1985. - С. 14.

психологічних якостей автора. Тому завданням авторського права є охорона індивідуальної, творчо створеної форми вираження ідей, ду­мок, образів і понять. Частиною 3 ст. 8 Закону передбачено, що пра­вова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не по­ширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

У процесі творчої діяльності можуть створюватися не тільки абсо­лютно нові твори, а й творчі переробки вже існуючих. Це можуть бу­ти сценарії, створені на базі літературного твору, або аранжування чи оркестровки музичного твору, тексти перекладів тощо. Якщо новий творчий продукт містить елементи іншого твору, що охороняється, але сам є результатом творчої праці зі створення нової форми, такий об'єкт називається похідним або залежним. Похідні твори охороня­ються авторським правом як окремі творчі результати, але за умови, що вони були створені без порушення авторського права осіб, чиї твори були використані для творчої переробки, тобто за згодою останніх.

До об'єктів авторського права належать складені твори - різно­манітні збірники, якщо вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням певного матеріалу (збірники тво­рів, обробок фольклору, енциклопедії, словники, антології, газети, журнали та інші періодичні видання). При цьому умовою також є до­тримання авторських прав на твори, що увійшли до нього як складові частини. Авторські права упорядника поширюються на новий скла­дений твір в цілому та не охоплюють самі твори, дані чи інформацію, що увійшли до нього. Тому автори творів, включених до нього, ма­ють право використовувати свої твори незалежно від складеного тво­ру, якщо інше не передбачено авторським договором з упорядником збірника. Зокрема, вони вправі надавати дозвіл на підбір та розташу­вання їх творів іншим упорядникам.

До складених творів належать компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результа­том інтелектуальної діяльності. Згідно зі ст. 433 ЦК творча компіля­ція даних охороняється як така, тому ця охорона не поширюється на матеріал, що є складовим компіляції. Останній може бути самостій­ним об'єктом авторського права або об'єктом права інтелектуальної власності особи, яка створила чи придбала певну інформацію. Автор­ське право на бази даних не повинно зачіпати прав інших осіб на ма­теріал цієї бази. Тому створення і подальше її використання має відбуватися тільки за згодою правовласників матеріалу, що компі­люється з певною метою.

Авторське право охороняє не тільки твір в цілому, а й будь-яку його частину, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й ори­гінальну назву твору.

Не визнаються об'єктами авторського права, згідно зі ст. 434 ЦК та

415

ст. 10 Закону: а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації; б) твори народної твор­чості (фольклор) - приказки, частівки, танці, художні промисли, на­родні костюми, тощо; в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, ад­міністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішен­ня, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади; г) державні символи України, державні нагороди, символи і знаки органів дер­жавної влади, Збройних Сил України та інших військових форму­вань, символіка територіальних громад, символи та знаки підпри­ємств, установ та організацій, але після їх офіційного затвердження (флаги, герби, гімни, ордена); д) грошові знаки; є) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довід­ники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право 8иі-§епегІ8 (своєрідне пра­во, право особливого роду).

Суб'єкти авторського права. Відповідно до ст. 7 Закону суб'єк­тами авторського права є автори творів, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права. Авто­ром є фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір, тобто безпосередній створювач твору (ст. 1 Закону).

При створенні твору спільною творчою працею кількох осіб, пер­винні авторські права виникають у них одночасно і вони визнаються згідно зі ст.436 ЦК та ст.13 Закону співавторами. Авторське право на створений у співавторстві твір належить їм спільно. Визначальними ознаками співавторства є, по-перше, сумісна творча праця і творчий внесок кожного з співавторів. Не визнається співавторством допомо­га технічного, організаційного, фінансового характеру. Другою озна­кою співавторства є створення єдиного цілісного результату спільної творчої праці. Для нього характерним є те, що виключення окремих частин твору, що створювалися різними авторами, або взагалі немож­ливе з причин їх тісної взаємопов'язаності, або фізично можливе, але тягне за собою неможливість використання твору як єдиного цілого, призводе до втрати твором первісного значення. Співавторство може бути двох видів - подільне та неподільне. Неподільне співавтор­ство мас місце, коли твір утворює одне нерозривне ціле тому що він або спочатку до кінця створювався спільно поєднаними діями кіль­кох осіб, або його частини, що були створені різними авторами, не мають самостійного значення. Подільне співавторство характери­зується тим, що твір складається із частин, створених різними автора­ми, і кожна з них має самостійне значення та може використовувати­ся відокремлено від твору в цілому. Співавторам спільно належить право на використання твору в цілому. Тому його використання ін­шими особами потребує згоди кожного співавтора та кожен з них має право на отримання за це винагороди. Відносини між самими співав­торами мають узгоджуватися у договорі між ними. Якщо твір був

416

створений у неподільному співавторстві, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на викорис­тання або зміну твору. Подільне співавторство дає право кожному співавтору використовувати свою частину на власний розсуд, якщо між собою вони не домовились про заборону таких дій. Авторська винагорода за використання належить їм у рівних частках.

До первинних суб'єктів слід віднести також роботодавця, якому на­лежать майнові права на службовий твір. Останнім є той, що створений у порядку виконання службового завдання або трудової функції.

До похідних суб'єктів належать набувачі авторських прав на тво­ри - особи, які уклали з автором авторський договір, а також спад­коємці, до яких майнові права перейшли у спадщину.