Визначення коефіцієнтів нафто-, газо- і конденсатовіддачі

Коефіцієнти нафто-, газо- і конденсатовіддачі, являють собою співвідношення між видобувними і балансовими запасами відповідних вуглеводнів і є важливими геолого-економічними показниками ефективності робіт на нафтових і газових родовищах. Правильне їх прогнозування в процесі промислової оцінки родовищ має велике народногосподарське значення.

У відповідності з “Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр…” 1998р. коефіцієнт вилучення нафти і конденсату встановлюється Державною комісією по запасах корисних копалин при Кабінеті міністрів України, на основі техніко-економічних розрахунків, які випробувані у відповідних структурах нафто-(газо) видобувної галузі.

Коефіцієнт вилучення конденсату визначають, на основі “Інструкції по дослідженню газоконденсатних покладів з метою визначення балансових і видобувних запасів конденсату та інших компонентів газу”.

Коефіцієнт вилучення нафти визначається по родовищах з початковими балансовими запасами категорії А+В+С₁ до 50 млн. т – за спеціальних графіками та таблицями, які викладені у “Тимчасовому методичному керівництві по визначенню коефіцієнту нафтовіддачі при підрахунку запасів нафти за даними геологорозвідувальних робіт”, а по більшкрупних родовищах – шляхом техніко-економічних розрахунків для декількох варіантів щільності сітки експлуатаційних свердловин з врахуванням різних найбільш прогресивних методів дії на пласт.