Класифікація родовищ (покладів) нафти і газу та їх запасів

Питанням класифікації покладів, родовищ і їх запасів приділялась значна увага дослідників. Розроблена значна кількість класифікацій, заснованих на різних принципах, серед яких в числі головних можуть бути виділені: генетичні і морфологічні ознаки пасток; характер колектора; ступінь заповнення пастки вуглеводнями; фазовий стан вуглеводнів у надрах; площа продуктивності; величина запасів і ступінь підготовленості їх до розробки.

Таблиця 1.1 - Мінімальні промислові концентрації супутніх корисних компонентів, запаси яких підлягають обліку

Корисна копалина	Супутній компонент	Промислова концентрація
Нафта	Сірка Ванадій Хром Кобальт Нікель	0,5% 120 г/т
Розчинений газ	Етан Пропан-бутан Сірководень Гелій	3% 0,9% 0,5% 0,035%
Вільний газ	Етан Пропан-бутан Сірководень Гелій Азот	3% 0,9% 0,5% 0,05% 30%
Супутні води при очікуваному видобутку на даному родовищі у кількості не менше 250 тис.м3	Йод Бром Оксид бору Літій Рубідій Цезій Стронцій Германій Вольфрам Магній Калій	10 мг/л 200 мг/л 250 мг/л 10 мг/л 3мг/л 0,5 мг/л 300 мг/л 0,05 мг/л 0,03 мг/л 500 мг/л 1000 мг/л

Для промислової оцінки нафтових і газових родовищ всі вище перераховані ознаки або напрямки класифікацій мають досить суттєве значення. Згідно вищенаведеного розглянемо наступні основні класифікації:

1 Розподіл родовищ (покладів нафти і газу) за фазовим станом в стандартних умовах і за складом основних вуглеводневих сполук в надрах.

2 Розподіл родовищ (покладів) нафти і газу за величиною запасів та складністю геологічної будови.

3 Розподіл запасів і ресурсів за ступенем їх техніко-економічного вивчення.

4 Розподіл запасів і ресурсів нафти і газу за їх промисловим значенням.

5 Розподіл запасів і ресурсів за ступенем геологічного вивчення.

6 Розподіл запасів і ресурсів на класи.

Розподіл родовищ (покладів) нафти і газу за фазовим станом в стандартних умовах і за складом основних вуглеводневих сполук в надрах

Залежно від фазового стану і складу при стандартних умовах в надрах родовища (поклади) нафти і газу поділяються на:

- нафтові, що містять нафту і розчинений в ній газ;

- газонафтові і нафтогазові (двофазові), у перших основна частина родовища або покладу нафтова, а газова (газова шапка) займає менший об’єм, а в других, газова частина – газова шапка за об’ємом перевищує нафтову;

- газові містять тільки газ;

- газоконденсатні, в газі яких міститься конденсат;

- нафтогазоконденсатні містять нафту, газ і конденсат.

Розподіл родовищ (покладів) нафти і газу за величиною запасів та складністю геологічної будови

За величиною видобувних запасів нафтові і газові родовища поділяються на сім груп:

1 унікальні (понад 300 млн. т нафти; понад 300 млрд. м³ газу);

2 крупні (100-300 млн. т нафти; 100-300 млрд. м³ газу);

3 великі (30-100 млн. т нафти; 30-100 млрд. м³ газу);

4 середні (10-30 млн. т нафти; 10-30 млрд. м³ газу);

5 невеликі (5-10 млн. т нафти; 5-10 млрд. м³ газу);

6 дрібні (1-5 млн. т нафти; 1-5 млрд. м³ газу);

7 дуже дрібні (до 1 млн. т нафти; до 1 млрд. м³ газу).

За складністю геологічної будови, фазовим станом вуглеводнів, умовами залягання і мінливістю властивостей продуктивних пластів виділяються, незалежно від величини запасів родовища, такі поклади або експлуатаційні об’єкти:

- простої будови, що пов’язані з непорушеними або слабо порушеними структурами; їхні продуктивні пласти містять однофазовий флюїд і характеризуються витриманістю товщин і колекторських властивостей у плані і в розрізі (коефіцієнт піщанистості більше 0,7 і коефіцієнт розчленування менше 2,6);

- складної будови, що мають одно- або двофазний флюїд і характеризуються значною мінливістю товщини і колекторських властивостей продуктивних пластів у плані і розрізі, літологічними заміщеннями колекторів слабопроникними породами або наявністю тектонічних порушень (коефіцієнт піщанистості менше 0,7 і коефіцієнт розчленування більше 2,6);

- дуже складної будови, для яких характерні як наявність багатофазних флюїдів, літологічне заміщення, тектонічні порушення так і невитриманість товщин і колекторських властивостей продуктивних пластів.

За умовами геологічної будови покладів, фільтраційно-ємнісних властивостей колекторів, пластових флюїдів та інших природних факторів, що впливають на продуктивність свердловин виділяються важковидобувні запаси нафти і газу.

Ступінь складності геологічної будови родовищ, встановлюється за відповідними характеристиками основних покладів, які вміщують основну частину (понад 70%) запасів родовищ.

Розподіл запасів і ресурсів за ступенем їх техніко-економічного вивчення

Розподіл запасів і ресурсів на групи, проводиться за показниками геолого-економічної оцінки (ГЕО), результатів геологічного та техніко-економічного вивчення перспективних ділянок надр (об’єктів) або родовищ. Оцінка результатів геологічного вивчення окремих об’єктів проводиться періодично із детальністю, яка зростає, з метою встановлення їх промислового значення, встановлення кондицій на вуглеводневу сировину і прогнозування економічної ефективності інвестицій в реалізацію проектних робіт. Матеріали ГЕО використовуються надрокористувачами, для прийняття рішень щодо доцільності інвестування наступних геологорозвідувальних робіт або будівництва нафтогазовидобувних підприємств.

В процесі геологорозвідувальних робіт з підготовки запасів вуглеводнів до промислового видобутку, родовища характеризуються за трьома рівнями геолого-економічної оцінки, які мають одну мету, але відрізняються за своєю детальністю:

- початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-З), яка провадиться для обґрунтування доцільності проведення пошукових робіт на об’єктах, які підготовлені до глибокого буріння. ГЕО-3 провадиться на підставі кількісної оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів окремих об’єктів ліцензійної ділянки, яка є перспективною для відкриття нових родовищ та надається у формі техніко-економічних міркувань (ТЕМ) про можливе їх промислове значення. Оцінка економічної ефективності інвестицій у геологорозвідувальні роботи і подальше освоєння передбачуваних родовищ нафти і газу, обґрунтовується техніко-економічними розрахунками, на підставі доведеної аналогії окремих укрупнених вихідних параметрів з відомими родовищами.

- попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) провадиться для обґрунтування економічної доцільності промислового освоєння відкритого родовища (покладу) нафти або газу та інвестування геологорозвідувальних робіт з його розвідки і підготовки до експлуатації. ГЕО-2 провадиться на підставі попередньо розвіданих і розвіданих запасів і оформляється у вигляді техніко-економічної доповіді (ТЕД) про доцільність подальшої розвідки, в тому числі дослідно-промислової розробки. Оцінка ефективності інвестицій визначається з урахуванням витрат на геологорозвідувальні роботи, видобуток і підготовку вуглеводневої сировини до транспортування. Техніко-економічні показники визначаються розрахунками з використанням конкретних вихідних даних та даних доведеної аналогії.

- детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО-1) провадиться з метою визначення рівня економічної ефективності виробничої діяльності нафтогазовидобувного підприємства, створення якого передбачається, оцінки економічної доцільності фінансування робіт з облаштування і видобутку вуглеводнів. ГЕО-1 провадиться на підставі групи розвіданих запасів вуглеводнів і надається у вигляді техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) коефіцієнтів вилучення. Детальність техніко-економічних розрахунків і надійність фінансових показників ГЕО-1 повинні забезпечувати прийняття рішення про інвестування без додаткових досліджень.

За ступенем техніко-економічного вивчення запаси та ресурси вуглеводнів поділяються на три групи:

– до першої групи належать запаси, на базі яких проведена детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО–1) ефективності їх промислового освоєння. Матеріали ГЕО–1, які позитивно оцінені Державною комісією України по запасах корисних копалин, є для інвестора основним документом, який обґрунтовує економічну доцільність фінансування робіт з розробки проектів будівництва нафтогазовидобувного підприємства;

– до другої групи належать запаси, на основі яких виконана попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО–2) їхнього промислового значення. Матеріали ГЕО–2 у вигляді техніко-економічної доповіді (ТЕД) повинні пройти обговорення в Державній комісії України по запасах корисних копалин або у замовника (інвестора) робіт з подальшого вивчення і використання цих запасів;

– до третьої групи належать запаси і ресурси, на базі яких проведена початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО–3) можливого промислового значення перспективної ділянки надр. Матеріали ГЕО–3 у вигляді техніко-економічних міркувань (ТЕМ) повинні бути схвалені замовником (інвестором геологорозвідувальних робіт).

Розподіл запасів та ресурсів нафти і газу за промисловим значенням

За промисловим значенням запаси нафти, газу і конденсату та наявні в них корисні компоненти поділяються на групи:

- балансові (нормально-економічні) запаси, які на момент підрахунку, можна згідно з техніко-економічними розрахунками, ефективно видобувати і використовувати за умов застосування сучасної техніки і технології видобутку та переробки вуглеводневої сировини, що забезпечують дотримання вимог раціонального використання надр і охорони навколишнього природного середовища;

- умовно балансові (обмежено-економічні) запаси, ефективність видобутку і використання яких на момент оцінки не може бути однозначно визначена, а також запаси, що відповідають вимогам до балансових запасів, але з різних причин не можуть бути використані на момент оцінки. Зокрема, використання цієї групи запасів можливе в разі надання пільгових умов видобутку або іншої підтримки інвесторів з боку держави;

- позабалансові (потенційно-економічні) запаси, видобуток і використання яких на момент оцінки є економічно недоцільним, але в майбутньому вони можуть стати об’єктом промислового значення;

- з невизначеним промисловим значенням (можливо економічні), запаси, для яких виконано тільки початкову геолого-економічну оцінку з використанням припущених технологічних та економічних вихідних даних;

Ресурси вуглеводнів (перспективні і прогнозні), кількісна та економічна оцінки яких провадиться за припущенними параметрами в повному обсязі (загальні ресурси) належать до групи, промислове значення яких не визначено. Ця група ресурсів у відповідності з міжнародними вимогами використовується для обліку кількості ресурсів, які можуть бути залучені для пошуків. Для визначення економічної доцільності подальших пошукових і прогнозно-пошукових робіт та розрахунку їхнього промислового значення при складанні початкової геолого-економічної оцінки (ТЕМ) в загальних ресурсах може виділятися їх видобувна частина. Ця частина ресурсів використовується тільки на галузевому рівні підприємств, які причетні до геологорозвідувальних робіт.

Розподіл запасів та ресурсів за ступенем геологічного вивчення

За ступенем геологічного вивчення запаси нафти і газу поділяються на дві групи:

1) розвідані;

2) попередньо-розвідані.

Розвідані запаси – це обсяги нафти і газу, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні та інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для складання проектів розробки і облаштування родовищ. Основні параметри розвіданих запасів, які зумовлюють проектні рішення з видобутку і підготовки вуглеводневої сировини та охорони навколишнього природного середовища, визначаються за даними безпосередніх вимірів чи досліджень, які виконано в межах покладів за щільною сіткою, в поєднанні з обмеженою екстраполяцією, обґрунтованою даними геологічних, геофізичних, геохімічних та інших досліджень. Розвідані запаси є підставою для проектування будівництва видобувного підприємства і проведення промислової розробки родовища (покладу).

Тип, форма і розміри покладу, умови залягання пластів-колекторів, які містять нафту і газ, встановлюються за результатами буріння пошукових, розвідувальних і експлуатаційних свердловин і визначеними для даного району методами геологічних і геофізичних досліджень. Літологічний склад, тип колектора, колекторські властивості, нафто- і газонасиченість, коефіцієнт витіснення нафти, ефективна нафто- і газонасичена товщина продуктивних пластів вивчені за керном та за матеріалами геофізичних досліджень свердловин. Склад і властивості нафти, газу і конденсату в пластових і стандартних умовах вивчені за даними випробування свердловин. Промислову цінність нафтової облямівки газонафтових покладів, а також продуктивність свердловин, гідропровідність і п’єзопровідність покладу, пластові тиски, температури, дебіти нафти, газу і конденсату, робочі депресії, зміни дебітів в часі та природні режими вивчено за результатами випробувань і дослідно-промислової розробки. Гідрогеологічні умови встановлені за результатами буріння свердловин і за аналогією з сусідніми розвіданими родовищами.

Розвідані запаси визначаються за даними закінченої геологічної розвідки та дослідно-промислової розробки.

Діапазон геологічного вивчення розвіданих запасів охоплює ділянки родовища, що розбурені експлуатаційними свердловинами згідно з проектом розробки, а також ділянки, які розбурені згідно з технологічною схемою розробки. Крім цього, охоплюються ділянки на яких пробурені пошукові і розвідувальні свердловини і завершені роботи з дослідно-промислової розробки.

Розвідані запаси поділяються на наступні категорії:

категорія А – запаси покладу (його частини) вивчені з детальністю, яка забезпечує повне визначення типу, форми і розмірів покладу, ефективної нафто- і газонасиченої товщини, типу колектору, характеру зміни колекторських властивостей, нафтогазонасиченості продуктивних пластів, складу і властивостей нафти, газу і конденсату, а також основні особливості покладу, від яких залежать умови його розробки (режим роботи, продуктивність свердловин, пластові тиски, дебіти нафти, газу, конденсату, гідропровідність та п’єзопровідність та ін).

категорія В – запаси покладу (його частини), нафтогазоносність якого встановлена на підставі отриманих промислових припливів нафти чи газу у свердловинах на різних гіпсометричних відмітках. Тип, форма і розмір покладу, ефективна нафто- і газонасичена товщина, тип колектора, характер зміни колекторських властивостей, нафто- і газоносність продуктивних пластів, склад і властивості нафти, газу і конденсату в пластових і стандартних умовах, та інші параметри, а також якщо основні особливості покладу, що визначають умови його розробки, вивчені з повнотою достатньою для виконання проекту розробки покладу.

категорія С₁ – запаси покладу (його частини), промислова нафтогазоносність якого встановлена за результатами дослідно-промислової розробки та випробування свердловин з промисловими припливами нафти або газу, геологічних і геофізичних досліджень у невипробуваних свердловинах. Без позитивних результатів дослідно-промислової розробки запаси вуглеводнів не можуть бути віднесені до балансової групи розвіданих запасів. Запаси категорії С₁ слід вивчити з докладністю, яка забезпечить отримання вихідних даних для економічного обґрунтування доцільності подальших робіт з організації промислової розробки.

Попередньо-розвідані запаси

Це група запасів нафти і газу, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні та інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для техніко-економічного обґрунтування промислового значення родовища. Основні параметри попередньо розвіданих запасів нафти і газу, що впливають на вибір способів видобутку і підготовки вуглеводневої сировини, оцінюються переважно на підставі екстраполяції даних безпосередніх вимірів чи досліджень в свердловинах, розташованих в межах родовища по рідкій або нерівномірній сітці. Екстраполяція обґрунтовується доведеною аналогією з розвіданими родовищами (покладами), а також даними геологічного, геофізичного та іншого вивчення надр. Попередньо-розвідані запаси нафти і газу є основою для обґрунтування доцільності подальшої розвідки та дослідно-промислової розробки.

Попередньо-розвідані запаси можуть бути проіндексовані літерою категорії запасів С₂.

категорія С₂ – до цієї категорії належать запаси покладу (його частини), нафтогазоносність якого визначена за результатами випробування пластів і дослідження свердловин (частина свердловин може бути випробувана випробувачем пластів) та геологічних і геофізичних досліджень. До їх числа належать також запаси нерозвіданих частин покладів, що прилягають до ділянок з розвіданими запасами з боку підняття пласта.

Попередньо-розвідані запаси нафти і газу використовуються для визначення перспектив родовищ, планування геологорозвідувальних робіт чи геолого-промислових досліджень і за умов значної складності геологічної будови для проектування розробки покладів.

Ресурси

За ступенем геологічного вивчення ресурси нафти і газу поділяються на дві групи:

1) перспективні;

2) прогнозні.

Перспективні ресурси – це обсяги нафти і газу, що пов’язані з об’єктами, підготовленими до глибокого буріння, кількісно оцінені за результатами геологічного, геофізичного, геохімічного та іншого вивчення ділянок надр у межах продуктивних площ з відомими родовищами нафти і газу певного геолого-промислового типу. Перспективні ресурси враховують можливість відкриття нових родовищ (покладів) нафти і газу того самого геолого-промислового типу, існування яких обґрунтовується позитивною оцінкою проявів вуглеводнів у геофізичних та інших аномаліях, природа і перспективність яких доведена. Кількісні оцінки параметрів родовищ (покладів) нафти і газу визначаються на підставі інтерпретації геологічних, геофізичних та інших даних, а також статистичної аналогії. Перспективні ресурси є підставою для геолого-економічної оцінки доцільності проведення пошукових робіт.

Перспективні ресурси можуть бути проіндексовані літерою категорії ресурсів С₃.

До ресурсів категорії С₃ належать ті ресурси нафти і газу, щодо яких не встановлено прямих доказів типу, виду та властивостей вуглеводнів.

На перспективних ділянках надр в межах нафтогазоносного району, які підготовлені до глибокого буріння та оконтурені перевіреними для даного району методами геологічних, геофізичних досліджень, ресурси категорії С₃ можуть бути пов’язані із пластами, продуктивність яких встановлена на відомих родовищах району; на флангах відомих родовищ – із невипробуваними або нерозкритими бурінням зануреними частинами покладів, що прилягають до запасів більш високих категорій.

Прогнозні ресурси – це ті об’єми вуглеводнів (нафти і газу), які враховують потенційну можливість формування родовищ певних геолого-промислових типів, на підставі позитивних стратиграфічних, літологічних, тектонічних та інших передумов, встановлених у межах перспективних площ, де ще не відкриті родовища. Кількісна оцінка прогнозних ресурсів визначається на підставі припущених параметрів за аналогією з тими продуктивними площами, де є відкриті родовища нафти і газу того ж самого геолого-промислового типу.

Прогнозні ресурси нафти і газу включають дві категорії Д₁ і Д₂:

- категорія Д₁ – прогнозні ресурси літолого-стратиграфічних комплексів, які оцінюються в межах крупних регіональних структур з доведеною нафтогазоносністю. Кількісна оцінка прогнозних ресурсів нафти і газу категорії Д₁ проводиться за результатами регіональних геохімічних, геологічних, геофізичних досліджень і за аналогією з розвіданими родовищами у межах регіону, який оцінюється.

- категорія Д₂ – прогнозні ресурси нафти і газу тих літолого-стратиграфічних комплексів, які оцінюються у межах значних структур, нафтогазоносність яких ще не доведена. Перспективи нафтогазоносності цих комплексів прогнозуються на підставі даних геологічних, геофізичних і геохімічних досліджень. Кількісна оцінка прогнозних ресурсів категорії Д₂ проводиться за передбачуваними параметрами на підставі загальних геологічних уявлень і за аналогією з іншими більш вивченими регіонами, де є розвідані родовища нафти і газу.

Запаси корисних компонентів у нафті, газі і конденсаті, які мають промислове значення, підраховуються в контурах запасів нафти і газу за тими самими групами чи категоріями розвідуваності.

Головні ознаки груп запасів та ресурсів за ступенем геологічного вивчення та їх співставлення з категоріями розвіданості запасів і достовірності ресурсів «Классификации запасов месторождений, перспективных и прогнозных ресурсов нефти и горючих газов» 1983р. наведено в таблиці 1.2, 1.3.

Нормативні похибки визначення кількості запасів різних груп за геологічним вивченням, залежать від розмірів і складності геологічної будови родовищ (покладів вуглеводнів). Усереднені значення цих похибок вказані в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 - Нормативні похибки визначення кількості запасів вуглеводнів.

Запаси вуглеводнів, млн. т умовного палива	Групи складності геологічної будови	Нормативні похибки для груп запасів, %
	1 - проста 2 - складна	розвідані	попередньо розвідані
а) до 2,5	1 та 2	10-22,5	до 55
б) 2,5 - 10,0	1 2	8- 17,5 10,0 - 20,0	до 35 до 42,5
в) 10,0 -25,0		7- 15, 5 9- 17,5	до 30 до 35
г) 25,0 - 100	1 2	6 - 12,5 8- 15,0	до 25 до 30

Розподіл запасів та ресурсів на класи

Запаси та ресурси нафти і газу, що характеризуються певними рівнями промислового значення, ступенями техніко-економічного і геологічного вивчення, розподіляються на класи, які ідентифікуються за допомогою міжнародного трипорядкового цифрового коду. В цьому коді одиницям відповідають групи запасів за ступенем геологічного вивчення, десяткам – техніко-економічного вивчення і сотням - за промисловим значенням. Виділяються десять класів різних рівнів вивченості запасів і ресурсів нафти і газу об’єктів геологорозвідувальних робіт (табл. 1.5).

Клас під кодом 111 включає розвідані, детально оцінені запаси, які можливо ефективно видобувати. Такі запаси згідно з Міжнародною класифікацією ООН належать до достовірних (Proved mineral reserves). Класи під кодом 121 і 122 включають балансові та попередньо оцінені запаси, що за класифікацією ООН належать до вірогідних (Probably mineral reserves).

Таблиця 1.5 - Розподіл запасів та ресурсів на класи

Промислове значення	Ступінь техніко-економічного вивчення	Ступінь геологічного вивчення	Код класу
Балансові запаси (1..)	ГЕО-1 (.1.)	розвідані запаси (.. 1)	111 достовірні
ГЕО-2 (. 2.)	розвідані запаси (.. 1)		вірогідні
ГЕО-2 (. 2.)	попередньо- розвідані запаси (.. 2)
Умовно балансові та позабалансові запаси (2..)	ГЕО-1 (. 1.)	розвідані запаси (.. 1)
ГЕО-2 (. 2.)	розвідані запаси (.. 1)
ГЕО-2 (. 2.)	попередньо-розвідані запаси (.. 2)
Не визначено (3..)	ГЕО-3 (. 3.)	розвідані запаси (.. 1)
ГЕО-3 (. 3.)	попередньо- розвідані запаси (.. 2)
ГЕО-3 (. 3.)	перспективні ресурси (.. 3)
ГЕО-3 (. 3.)	прогнозні ресурси (.. 4)

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1 В чому полягає суть класифікації запасів і ресурсів?

2 В чому полягає комплексний підхід до вивчення нафтових і газових родовищ?

3 Що відноситься до основних корисних компонентів на нафтових та газових родовищах?

4 Що відноситься до супутніх компонентів на нафтових та газових родовищах?

5 Які супутні корисні копалини на нафтових і газових родовищах відносяться до першої групи?

6 Які супутні корисні копалини на нафтових і газових родовищах відносяться до другої групи?

7 Які супутні корисні копалини на нафтових і газових родовищах відносяться до третьої групи?

8 Що підлягає обов’язковому підрахунку та обліку при визначенні запасів родовищ вуглеводнів?

9 Як розподіляються родовища і поклади нафти і газу в залежності від фазового стану в стандартних умовах і складу основних вуглеводневих сполук в надрах?

10 Як розподіляються родовища нафти і газу за величиною видобувних запасів?

11 Які поклади або експлуатаційні об’єкти виділяються за складністю геологічної будови і фазовим станом вуглеводнів, умовами залягання і мінливістю властивостей продуктивних пластів незалежно від величини запасів родовищ?

12 Як проводиться розподіл запасів і ресурсів нафти і газу на групи за показниками геолого-економічної оцінки (ГЕО), результатів геологічного та техніко-економічного вивчення перспективних ділянок надр (об’єктів) або родовищ?

13 Дайте визначення початкової геолого-економічної оцінки (ГЕО-3).

14 Дайте визначення попередньої геолого-економічної оцінки (ГЕО-2).

15 Дайте визначення детальної геолого-економічної оцінки (ГЕО-1).

16 На які групи розподіляються запаси нафти, газу, конденсату та наявні в них корисні копалини за промисловим значенням?

17 На які групи розподіляються запаси нафти і газу за ступенем геологічної вивченості?

18 На які категорії розподіляються розвідані запаси?

19 Дайте визначення запасів категорії А.

20 Дайте визначення запасів категорії В.

21 Дайте визначення запасів категорії С₁.

22 Яка група запасів нафти і газу відноситься до попередньо розвіданих запасів?

23 Дайте визначення перспективних ресурсів.

24 Які об’єми вуглеводнів (нафти і газу) належать до прогнозних ресурсів?

25 Дайте визначення прогнозних ресурсів категорій D₁ і D₂.

26 Як розподіляються запаси та ресурси нафти і газу на класи?

Таблиця 1.2 – Зіставлення груп запасів та ресурсів нафти і газу „Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр...”, 1997р. з категоріями „Классификация запасов месторождений, перспективных и прогнозных ресурсов нефти и горючих газов” 1983р. (Л., ВСЕГЕИ, 1984г.)