Взаємодія неалельних генів

Причинами відхилень у розщепленні за фенотипом найчастіше є різні типи взаємодії неалельних генів. Гени називаються неалельними, якщо вони знаходяться у різних локусах гомологічних хромосом або у різних, негомологічних хромосомах. При їх незалежному успадкуванні може спостерігатися порушення закономірностей менделівського розщеплення ознак в F₂ у порівнянні з класичними формулами 9:3:3:1 і т.п. При цьому розщеплення за генотипом, як правило, не змінюється.

У цьому випадку алелі різних генів взаємодіють один з одним. При цьому в потомствідигетерозиготи F₂ спостерігатимуться незвичні співвідношення розщеплення за фенотипом 9:3:4, 9:7, 13:3, 15:1 та ін. в залежності від характеру взаємодії генів. Генетичний аналіз такого успадкування свідчить, що ці незвичні розщеплення являють собою видозмінення загальної формули 9:3:3:1.

Задачі на взаємодію неалельних генів розв’язуються за схемою, пропонованою для дигібридного схрещування, оскільки тут успадкування різних пар алелів також відбувається незалежно і, крім того, в результаті злиття гамет утворюються ті ж самі сполучення генів, що й для дигібридного схрещування. Необхідно лише пам’ятати про характер взаємодії генів, правильно визначати фенотипи потомства та генотипи батьківських форм.

Генетичний аналіз характеру взаємодії неалельних генів найчастіше проводиться в двох напрямках:

1. за фенотипом батьків і типом взаємодії неалельних генів визначити генотип і фенотип потомства;

2. за розщепленням в потомстві визначити фенотип і генотип батьків і характер взаємодії неалельних генів.