Ознаки класифікації та види державних позик

Ознака класифікації	Вид позики
За правовим оформленням	на підставі угод (безоблігаційні); забезпечені випуском цінних паперів
За місцем розміщення	внутрішні; зовнішні
Залежно від статусу позичальника (емітента)	державні; місцеві
Залежно від термінів погашення	короткострокові (поточні, як правило, до 1 року); середньострокові (від 1 до 5 років); довгострокові позики (понад 5 років)
За видами дохідності	відсоткові позики; безвідсоткові (дисконтні) позики; виграшні позики
За характером обігу цінних паперів	ринкові; неринкові
За формою випуску	готівкові; безготівкові
За способом погашення	ординарні; серійні; з довгостроковим погашенням
За видами забезпеченості	заставні; беззаставні

Рис. 8.4. Джерела погашення державних запозичень

Рис. 8.6. Особливості державного боргу

		Рис. 8.7. Різновиди державного боргу

		Рис. 8.8. Методи управління державним боргом

ГЛОСАРІЙ

Анулювання – це заходи, внаслідок яких держава повністю відмовляється від своїх боргових зобов’язань.

Відстрочення погашення – це перенесення строків виплати боргу. При цьому на період перенесення термінів погашення боргу виплата доходів також припиняється.

Внутрішній державний борг – заборгованість держави перед усіма утримувачами облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) й інших державних цінних паперів, тобто громадянами і підприємствами своєї країни, які є кредиторами держави.

Державний борг – це сума заборгованості за всіма борговими зобов'язаннями держави, відсотки за неї і невиконані фінансові зобов'язання держави перед суб'єктами економіки.

Державний кредит – це сукупність економічних відносин, що виникають між державою та фізичними особами або юридичними особами (фінансово-кредитними установами, корпораціями, іноземними урядами, міжнародними фінансовими організаціями і приватними особами) стосовно питання мобілізації додаткових грошових коштів на кредитній основі, тобто на умовах зворотності, строковості та платності, в процесі формування загальнодержавного фонду фінансових ресурсів, в яких держава може бути позичальником, кредитором або гарантом.

Зовнішній державний борг – це заборгованість держави перед іноземними кредиторами, тобто громадянами й організаціями інших країн

Капітальний борг – загальна сума заборгованості минулих років і відсотків, що мають сплачуватися за позиками.

Конверсія – це зміна доходності позики. Держава найчастіше знижує розмір виплачуваних відсотків за позикою, однак можливе і підвищення дохідності позики.

Консолідація – зміна умов позики, пов’язана з її строками. Здебільшого вона проводиться у формі збільшення термінів дії облігацій попередніх позик. Іноді може застосовуватися і зменшення термінів дії позик.

Облігація – найбільш поширений вид державних цінних паперів. Вона символізує державне боргове зобов'язання і надає право її власникові після закінчення певного терміну одержати назад суму боргу і проценти.

Обмін з регресивним співвідношенням облігацій попередніх позик на одну нову з коефіцієнтом, що зменшується, здійснюється, щоб скоротити державний борг.

Поточний борг – видатки держави, пов’язані з погашенням у поточному році боргових зобов’язань і належних до сплати в цей період процентів з усіх випущених на цей момент позик.

Реструктуризація - використання у комплексі повністю або частково зазначених вище методів.

Рефінансування – це проведення запозичення з метою розрахунку з власниками облігацій раніше випущених позик.

Уніфікація позики – це об’єднання кількох позик в одну. Уніфікація може проводитися як окремо, так і в поєднанні з консолідацією.

Управління державним боргом – комплекс заходів, що здійснюється державою в особі її уповноважених органів щодо визначення обсягів та умов залучення коштів, їх розміщення і погашення, а також забезпечення платоспроможності держави.