Мале підприємництво та важелі його державного регулювання в Україні

Поняття малий бізнес в економічній літературі чітко не визначено. Але доведено, що він є невід’ємною складовою світової ринкової господарської системи як найбільш масова, динамічна, гнучка форма ділового життя. Перш ніж визначити поняття малий бізнес, необхідна розмежувати поняття підприємництво та бізнес, які співвідносяться між собою як специфічне i загальне. Тобто поняття бізнес більш ширше ніж поняття підприємництва.

Бізнес - будь-яка діяльність, яка ведеться переважно традиційними методами з метою отримання прибутку.

Підприємництво - систематична, ініціативна, самостійна, на власний ризик, інноваційна діяльність з виробництва продукції та надання послуг з метою задоволення потреб споживача і отримання прибутку.

Тобто вважається, що підприємництво повинно включати елементи новизни та ризику, а бізнес, орієнтований на отримання прибутку, може здійснюватись у будь-якій сфері діяльності.

Необхідно зазначити, що в часи панування радянської ідеології колективізму та державного регулювання економіки відбулася смислова деградація деяких основних понять i значень слів, лексичних одиниць іноземного походження, притаманних демократії i вільному підприємництву. Так, affair, що означає «важливий факт, подія, ситуація, діло (справа), підприємство», в українській та російській мовах перекладалось як «афера» i асоціювалося з негативним явищем обману, незаконної дії та шахрайства. Adventure, має значення «ланцюг незвичайних, хвилюючих i досить небезпечних подій» перекладалося як «авантюра» i трактувалося як таке, що визначається як кримінальне явище. Так само негативне значення мали терміни «аитрепреиер» (entrepreneur), «бізнес» (busiпess), а також — «спекуляція» (speculation), що означає роздуми.

Термін «eпtrepreneur» (антрепренер) у перекладах асоціювалось з поняттям «посередник», хоча за своєю суттю означає «підприємець», „eпtrepreneurship" (антрепренерство) — з поняттям посередництва, хоча правильним є - «підприємництво». Антрепренер за своєю суттю — це той, хто започатковує підприємництво (справу, бізнес).

Термін «бізнес», у перекладі з англійської, означає «справа», «діяльність». Бізнесом займаються з метою отримання стійкого i тривалого грошового доходу, вигоди, прибутку. Одержання прибутку — головна потаємна мета бізнесу, але бізнес одночасно дозволяє енергійним, діяльним людям реалізувати свій талант, знайти i проявити себе, прикласти свої вміння та здібності до справи.

В економічній літературі малий бізнес визначається як самостійна систематична діяльність громадян — підприємців та малих підприємств на власний ризик з метою отримання доходу. Отже, малий бізнес є особливим сектором економіки, який утворюється сукупністю малих підприємств i тому є специфічною суспільною формою дрібного виро6ництва в умовах ринку.

У світовій практиці критеріями визначення масштабів підприємств (малі, середні, великі) визнано: о6сяг капіталу, чисельність зайнятих, обсяг випуску. Законодавства різних країн встановлюють свою кількісну характеристику для того чи іншого виду підприємств.

В Україні до малих підприємств відносяться підприємства, незалежно від форми власності, середньооблікова чисельність працюючих на яких не більше 50 осіб, а валовий дохід від реалізації продукції не перевищує 500 тис. євро на рік.

Але сутність малого бізнесу полягає не в кількісних характеристиках (чисельність працюючих та розмір валового доходу), а в тому, що він засновується на особистій праці власника та членів його сім'ї, а також на використанні найманої праці у поєднанні з виробничо-управлінською діяльністю господаря.

Таблиця 5.4.1.