Зміст аналізу цінних паперів як етапу інвестиційного процесу

Інвестиційний процес - це прийняття інвестором рішення щодо вибору об’єктів, обсягів та строків інвестування. Інвестиційний процес може бути представлений як послідовність п’яти основних етапів:

Þ 1. Вибір інвестиційної політики;

Þ 2. Аналіз ринку цінних паперів;

Þ 3. Формування портфелю цінних паперів;

Þ 4. Перегляд портфелю цінних паперів;

5. Оцінка ефективності портфелю цінних паперів

На другому етапі, фінансовими аналітиками компанії з управління активами фондів (інвестиційних або пенсійних) або спеціалізованого департаменту страхової компанії або банку проводиться аналіз ринків тих категорій цінних паперів, які відповідають затвердженим принципам інвестиційної політики. В результаті такого аналізу робляться оцінки інвестиційної привабливості цінних паперів, складається прогноз доходності і визначається перелік можливих об’єктів інвестування.

На п’ятому етапі проводиться періодична оцінка доходності інвестиційногопортфелю та пов’язаних з ним ризиків. Фактична доходність інвестиційного портфелю порівнюється з доходністю еталонного інвестиційного портфелю (альтернативного портфелю, який міг би бути сформованим в рамках інвестиційної політики, типової для даного фінансового посередника). Проведені розрахунки і оцінки виконують контрольну функцію - при недостатній ефективності управління інвестиційним портфелем керівництвом може бути прийняте рішення про відмову від послуг компанії з управління активами.

76. Гіпотеза про ефективність ринку цінних паперів.

Гіпотеза про ефективність ринку трактується як явище, що базується на припущенні про наявність відповідності між курсом кожного ЦП, який фактично склався, та його інвестиційною вартістю, під якою розуміється вартість ЦП на даний момент з урахуванням перспективної оцінки рівня ціни попиту на неї та доходів по ній в майбутньому, розраховану аналітиками. Абсолютно ефективний ринок - це такий, на якому ціна на кожний ЦП завжди є рівною його інвестиційній вартості, тобто при якому уся суттєва інфо про ринок повністю та миттєво відображається у ринкових цінах. Саме кількість інформації, що відображається в ринкових цінах, є критерієм, за яким здійснюють градацію ступеня ефективності ринку.

Ю. Фама виділяє три ступеня ефективності ринку: слабкий, середній та сильний. При слабкій ефективності ринку в ціні ЦП відображається лише інформація про курси ЦП та інші статистичні дані про угоди на ринках за минулі періоди. Середня ефективність ринку пов’язується із відображенням в ціні ЦП усієї публічної (загальнодоступної) інформації. Ефективність ринку визнається сильною за умови відображення у вартості ЦП усієї інформації, незалежно від того чи є така інформація загальнодоступною, чи приватною. На практиці ж навіть найрозвиненіші фінансові ринки західних країн у кращому випадку визначаються як середньоефективні, однак більшість спеціалістів в галузі інвестиційного менеджменту схильна вважати їх слабоефективними. Ринки ж країн з перехідною економікою (до яких можна віднести ринок України), на яких зазвичай курси цінних паперів не пов’язані із їх інвестиційною вартістю, прийнято іменувати неефективними або ірраціональними.Якщо інвестиційний менеджмент схиляється до гіпотези про ефективність фінансових ринків, інвестиційні рішення слід приймати виходячи із загальноприйнятої оцінки ризику і доходності, не здійснюючи пошуку невірно оцінених паперів.