Характерні риси європейського господарства періоду середньовіччя

Характерні риси еволюції феодального господарювання:

‑Раннє середньовіччя (5‑9 ст.): 1) формування крупної феодальної власності; 2) поступова втрата селянами-общинниками особистої свободи; 3) натуральний тип господарювання з переважанням ручної праці, домінуюча роль аграрного сектору щодо торгівлі й ремесел; 4) феодальна роздробленість, міжусобні війни; 5) формуються основи майбутніх державних утворень.

‑Високе середньовіччя (10‑13 ст.): 1)розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі в містах; 2)формування крупних централізованих держав.

‑Пізнє середньовіччя (14‑15 ст.): 1)розпад феодальної економіки; 2)створення основ ринкового господарства; 3)формування колоніальної системи й всесвітнього ринку.

Загальні риси феодального господарювання:
1) низький, рутинний стан техніки;
2) панування крупної земельної власності феодалів;
3) поєднання її з дрібним індивідуальним господарством селян;
4) селяни є не власниками, а користувачами землі;
5) позаекономічний примус селян до праці (особиста, поземельна залежність);
6) аграрний "переворот", переважання агросектору над торгівлею, ремеслом;
7) домінування натурального господарства.
8) форма господарювання – феодальна вотчина;
9) форми реалізації феодальної земельної власності – феодальна земельна рента (відпрацьовочна /панщина/, продуктова /натуральний оброк/, грошова /грошовий оброк/);

Наслідки феодального господарювання:
1) розвиток ремесла в межах феодального помістя, в об’єднаннях ремісників – "цехах";
2) корпоративний характер розвитку торгівлі в торгових об’єднаннях – "гільдіях";
3) розвиток товарно-грошових відносин призвів до виникнення перших банків;
4) розпад общини й швидке зростання великих земельних володінь;
5) посилення державно-централізованих форм експлуатації селян, загальнодержавних і місцевих податків, втручання держави у селянсько-сеньйоральні відносини;
6) урбанізація Західної Європи, переростання міст у центри ремісництва й торгівлі.