Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
ОСМИСЛИТИ СУТЬ СПРАВИ - збагнути (осягнути, з'ясувати, усвідомити) суть справи
ОТОЧУЮЧЕ СЕРЕДОВИЩЕ - навколишнє середовище, довкілля ОТРИМАТИ ОСВІТУ - здобути освіту ОХОТА - полювання, лови ОЦІНОЧНИЙ - оцінний ОЧКИ - окуляри
П
ПАДАТИ В ОБМОРОК - непритомніти
ПАРИКМАХЕРСЬКА - перукарня
ПЕРЕВОД (грошовий) - переказ
ПЕРЕЗДАВАТИ ІСПИТ - перескладати іспит
ПЕРЕКЛИЧКА - переклик
ПЕРЕКЛЮЧАТЕЛЬ - перемикач
ПЕРЕПИСКА - листування
ПЕРЕПИСУВАТИСЯ - листуватися
ПЕРЕСЛІДУВАТИ МЕТУ - мати на меті
ПЕРЕТВОРЮВАТИ В ЖИТТЯ - втілювати в життя
ПЕРЕЧИСЛИТИ - перелічити, перераховувати
ПЕРШ ЗА ВСЕ - насамперед, передусім
ПЕРШИМ ДІЛОМ - насамперед, передусім
ПЕРШОЧЕРГОВЕ ЗАВДАННЯ - завдання найбільшої ваги
ПЕЧАТАТИ - друкувати
ПЕЧАТЬ - печатка
ПЕЧЕННЯ - печиво
ПИЛОСОС - порохотяг
ПИЛОСОСИТИ - збирати порохи, відпорошувати, відчищувати
ПІДВЕСТИ ПІДСУМКИ - підбити підсумки
ПІДДАВАТИ СУМНІВУ - сумніватися
ПІД КІНЕЦЬ - наприкінці, наостанку
ПІДЛОЖИТИ - підкласти
ПІДНОС-таця
ПІДНЯТИ ГАЛАС - зчинити галас ПІДНЯТИ ПРОБЛЕМУ - порушити проблему ПІДПИСКА - передплата
ПІДРОСТАЮЧЕ ПОКОЛІННЯ - молоде покоління, юнь
ПІД СТАТЬ - до пари
ПІДХВАТИТИ - підхопити
ПІДЧЕРКНУТИ - підкреслити, наголосити
ПІДЧИНЯТИСЯ - підлягати, підкорятися
ПЛАСТИНКА - платівка
ПЛАТОК - хустка
ПО БАЖАННЮ - за бажанням
ПОБРИТИСЯ - поголитися
ПОВАЛЬНИЙ - суцільний, поголовний
ПО ВІДНОШЕННЮ ДО... - щодо..., стосовно...
ПОВІСТКА ДНЯ - порядок денний
ПОВОД - привід
ПОДАВЛЯТИ - гамувати, тамувати ПОДАРИТИ - подарувати ПОДАРОК - подарунок, гостинець ПОДРОБНО - детально, докладно
ПОДОХОДНИЙ ПОДАТОК - податок з прибутку, прибутковий податок
ПО-ДРУГОМУ - по-іншому
ПО ЗАКОНУ - за законом
ПО ЗАМОВЛЕННЮ - на замовлення
ПОКА - доки
ПОКА (прощання) - будь здоров, бувай ПОКЛАСТИ КІНЕЦЬ - покласти край ПОКЛОННИК - прихильник, шанувальник ПО КРАЙНІЙ МІРІ - принаймні, щонайменше ПОЛКА - полиця
ПОЛОЖЕННЯ - 1) становище; 2) вагітність
ПОЛОЖИТИ - покласти
ПОЛОСКА - смужка
ПОЛУЧАЄТЬСЯ - виходить, вдається
ПОЛУЧАТИ - отримувати, одержувати, діставати
ПОЛУЧКА - зарплата
ПО МЕНШІЙ МІРІ - принаймні
ПОМИМО ВОЛІ - мимоволі
ПО МІРІ ПОТРЕБИ - як буде потреба, як до потреби
ПО МІРІ СИЛ - по змозі
ПО МІРІ ТОГО, ЯК - відповідно до того, як
ПО МІСЦЯМ - по місцях
ПО НАТУРІ - за вдачею
ПО НЕОБХІДНОСТІ - з (доконечної) потреби
ПОПАСТИ В АВАРІЮ - потрапити в аварію
ПОПЕРЕДИТИ ХВОРОБУ - відвернути хворобу, запобігти хворобі
ПОПИРАТИ ЗАКОН - зневажати, ігнорувати
ПОПОЛАМ - наполовину, по половині
ПО ПОРЯДКУ - послідовно, по черзі
ПО ПОШТІ - поштою
ПОРТИТИ - псувати
ПОРЯДКА СТО ОСІБ - приблизно сто осіб ПОСИЛКА (поштова) - пакунок ПОСКІЛЬКИ - оскільки
ПОСПОРИТИ - 1) посперечатися; 2) побитися об заклад
ПОСТАВЛЯТИ - доставляти, постачати
ПОСТАВЩИК - постачальник
ПОСТАНОВКА ПИТАННЯ - підхід до питання
ПОСТІЙНО ДІЮЧА ВИСТАВКА - постійна виставка
ПОСТОРОННІЙ - сторонній
ПОСТУПАТИ В ІНСТИТУТ - вступати в інститут
ПОСТУПАТИ В ПРОДАЖУ - надходити у продаж
ПОСТУПЛЕННЯ НА РАХУНОК - надходження на рахунок
ПОСТУПОК - учинок
ПОСУДА - посуд
ПОТЕРПІТИ НЕВДАЧУ - зазнати невдачі ПОТОЛОК- стеля ПОШВИДШЕ - скоріше, мерщій ПОЯСНЮЮЧА ЗАПИСКА - пояснювальна записка ПРАВИЙ у спол. ТИ НЕ ПРАВИЙ - ти не маєш рації ПРАВКА ТЕКСТУ - виправлення тексту ПРАВЛЯЧА ВЕРХІВКА - керівна верхівка
ПРАВОМОЧНЕ РІШЕННЯ (зборів) - правочинна ухвала (зборів) ПРАЦЯ ПОБАЧИЛА СВІТ - праця вийшла друком ПРЕДВЗЯТЕ СТАВЛЕННЯ - упереджене ставлення ПРЕДСТАВЛЯЄ ВЕЛИКИЙ ІНТЕРЕС - дуже цікавий ПРЕДСТАВЛЯТИ (ЧИЇЙСЬ) УВАЗІ - пропонувати, рекомендувати до уваги
ПРЕДСТАВ СОБІ - тільки подумай, уяви собі ПРЕД'ЯВИТИ - подати
ПРЕД'ЯВИТИ ОБВИНУВАЧЕННЯ - звинуватити, висунути звинувачення
ПРЕСІКТИ - припинити
ПРИБАВКА - додавання, збільшення, додаток ПРИ БАЖАННІ - бажаючи, якщо забажати ПРИБЛИЗИТИ - наблизити ПРИБОР - 1) набір; 2) прилад ПРИВЕСТИ ПРИКЛАД - навести приклад ПРИБИВАТИ - прищеплювати ПРИВІЛЕГІЙОВАНИЙ - привілейований ПРИВІЛЕГІЯ - привілей
ПРИВОДИТИ В ПОРЯДОК - упорядкувати, давати лад, доводити до ладу
ПРИ ВСЬОМУ СТАРАННІ - хоч як старався(намагався), як не старався
ПРИГОВОР - присуд, вирок
ПРИ ДОПОМОЗІ - за допомогою
ПРИЄМНОГО АПЕТИТУ - смачного!
ПРИЗНАВАТИ - визнавати
ПРИЗУПИНИТИ - припинити, зупинити
ПРИЙДЕТЬСЯ - доведеться
ПРИЙМАТИ БЛИЗЬКО ДО СЕРЦЯ - брати до серця ПРИЙМАТИ ДО ВІДОМА - брати до відома ПРИЙМАТИ ДО УВАГИ - брати до уваги ПРИЙМАТИ МІРИ - вживати заходів ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ - вирішувати ПРИЙМАТИ УЧАСТЬ—брати участь ПРИЙМАТИ УХВАЛУ - виносити ухвалу ПРИЙНЯТИ РЕЗОЛЮЦІЮ - ухвалити резолюцію ПРИЙНЯТИ ЧИЮСЬ СТОРОНУ - стати на чийсь бік ПРИЙТИ В ГОЛОВУ - спасти на думку
ПРИЙТИ ДО ВИСНОВКУ - дійти висновку, зробити висновок ПРИЙТИ ДО ЗГОДИ - порозумітися, дійти згоди ПРИЙТИ ДО СЕБЕ - оговтатися ПРИЙШЛОСЯ - довелося ПРИЙШОВ ЧАС - настав час
ПРИКАЗ - наказ
ПРИКЛАСТИ ЗУСИЛЬ - докласти зусиль
ПРИМІНЕННЯ - застосування
ПРИМІРНИЙ - орієнтовний, приблизний, типовий
ПРИНАЛЕЖНІСТЬ - належність
ПРИ НЕОБХІДНОСТІ - якщо є потреба
ПРИНОСИТИ ВИБАЧЕННЯ - просити вибачення, перепрошувати ПРИНОСИТИ ШКОДУ - завдавати шкоди ПРИ ПЕРШІЙ МОЖЛИВОСТІ - при першій нагоді ПРИСВОЇТИ ЗВАННЯ - надати звання
ПРИСВОЇТИ НАУКОВИЙ СТУПІНЬ - присудити науковий ступінь
ПРИСТУПАТИ (до чого) - розпочинати (що)
ПРИСЯДЬТЕ - прошу сідати; сідайте, будь ласка
ПРИ ТАКИХ УМОВАХ - за таких обставин
ПРИ УМОВІ - за умови, з умовою
ПРИХОДИТЬ НА ДУМКУ - спадає на думку
ПРИХОДИТЬСЯ - доводиться
ПРИХОЖА - передпокій
ПРИЦЕП - причіп
ПРИЦЕПНИЙ - причіпний
ПРИ ЦЬОМУ - до того ж, одночасно
ПРИЧИНИТИ ШКОДУ - заподіяти шкоди
ПРИЧИТАТИ - голосити, плакати
ПРИЧИТАЄТЬСЯ у спол. З ВАС ПРИЧИТАЄТЬСЯ - належати; з вас належить
ПРОБКА (до пляшки) - корок
ПРОБІЛИ В ЗНАННЯХ - прогалини в знаннях
ПРОБУВАТИ - куштувати
ПРОВІРИТИ - перевірити
ПРОВОДА-дроти
ПРОДАЖА - продаж
ПРОЖИВАТИ ПО ВУЛИЦІ - мешкати (проживати) на вулиці ПРОЖИТОЧНИЙ МІНІМУМ - прожитковий мінімум ПРОКАТИТИСЯ - проїхатися
ПРОНИКАТИСЯ (почуттям) - пройматися, перейматися ПРОПИСЬ у спол. ПИСАТИ ПРОПИСЬЮ - писати літерами, буквами ПРОРАБ - виконроб
ПРОСИПАТИСЯ - прокидатися
ПРОСКВОЗИТИ - протягнути
ПРОСТІШЕ ВСЬОГО - найпростіше
ПРОСТІШИЙ ПРОСТОГО - найпростіший, простісінький
ПРОСТО-НАПРОСТО - просто, всього-на-всього, запросто
ПРОТИВНА СТОРОНА (юр). - супротивна сторона
ПРОТИВОПОКАЗАНО - протипоказано
ПРОТИРІЧИТИ - суперечити
ПРОТИУГОННИЙ ЗАСІБ - противикрадний засіб
ПРОТІКАННЯ ХВОРОБИ - перебіг хвороби
Р
РАДУВАТИ ОКО - тішити око РАДУГА - веселка
РАЗ НА РАЗ НЕ ПРИХОДИТЬСЯ - раз на раз не випадає РАЗОМ З ТИМ - заразом, водночас РАЗ ТАКЕ ДІЛО - коли (якщо, раз) так РАНКОМ - вранці
РАХУВАТИ, ЩО... - вважати, гадати, думати, що... РЕГІСТРАТУРА - реєстратура РЕГІСТРАЦІЯ - реєстрація РЕЗИНА - гума
РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ - ресурсоощадні технології РИНОЧНИЙ - ринковий РИЧАГ - важіль
РІШИТИ ЗАДАЧУ - розв'язати задачу РОБИТИ ВИГЛЯД - вдавати РОБИТИ ВРАЖЕННЯ - справляти враження РОБОЧИЙ - робітник РОЗБАЛОВАНИЙ - розпещений РОЗБИРАЄТЬСЯ В ЛЮДЯХ - знає людей
РОЗБИРАЄТЬСЯ В ЦІЙ СПРАВІ - компетентний у цій справі, розуміється на справі РОЗВАЛ - розпад РОЗКАЧКА - зволікання РОЗКРИТИ КНИГУ - розгорнути книгу РОЗОРИТИСЯ - збідніти, втратити майно, гроші
РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЕПІДЕМІЇ - поширення епідемії
РОЗХЛЯБАНИЙ - розхитаний, незібраний, безладний
РОЗХОДЖЕННЯ В ДУМКАХ - незгідність (розбіжність) у думках
РОКОВИЙ (час) - фатальний
РОСЛИННЕ МАСЛО - олія
РУБАШКА - сорочка
РУЛЬ - кермо
РЯД ПРАЦЬ - низка праць
С
САМЕ ГОЛОВНЕ - найголовніше
САМЕ ПО СОБІ - само собою
САМИЙ ВИСОКИЙ - найвищий
САМИЙ НЕОБХІДНИЙ - конче потрібний
САПОЖКИ - чобітки
СЕРДОБОЛЬНИЙ - жалісливий, жалісний
СИСТЕМА НАЛОГІВ - система оподаткування
СКВОЗНЯК - протяг
СКОРОТАТИ ЧАС - убити час, перебути
СКРИТИЙ - прихований
СКРИТИСЯ - сховатися
СЛАБИЙ - слабкий
СЛІДУЮЧИЙ (провулок) - наступний
СЛЬОЗОТОЧИВИЙ ГАЗ - сльозогінний газ
СМЕКАЛКА - кмітливість
СМУТНО (ПАМ'ЯТАТИ) - неясно, невиразно
СОБЛАЗН - спокуса, зваба
СОКОВИЖИМАЛКА - соковитискач
СОЧНИЙ - соковитий
СПАСАТИ - рятувати
СПІВПАДАТИ - збігатися
СПІВСТВЛЯТИ - порівнювати, зіставляти
СПІВШУКАЧ (наукового звання) - пошукувач, здобувач
СПЛОШНИЙ - суцільний
СПОРИТИ - сперечатися
СПОРЧЕНИЙ - зіпсований
СПРАВА В ТОМУ - річ у тому (у тім)
СПРАВИТИСЯ З ЗАВДАННЯМ - упоратися (впоратися) із завданням СПРАВКА - довідка СРОК - строк, термін ССУДА - позика
СТАВИТИ ДО ВІДОМА - доводити до відома СТАВИТИ НАМЕТ - розбивати намет СТАВИТИ НА СТІЛ - подавати на стіл СТАВИТИ П'ЄСУ - показувати (розігрувати) п'єсу СТАВИТИ ПІД УДАР - наражати на небезпеку СТАВИТИ СВОЇМ ЗАВДАННЯМ - ставити собі за мету СТАВКА (місячна) - оклад СТАКАН - склянка
СТАТНИЙ - ставний, поставний, показний СТИКНУТИСЯ - зіткнутися СТОЛОВА - їдальня СТРАЙКУЮЧІ - страйкарі СТУПЕНЬКИ - сходи СУДЬБА - доля
СУДЯЧИ З УСЬОГО - як видно з усього СУМАТОХА - метушня, біганина СУРОВИЙ - суворий СУ СТАВИ - суглоби СУТОЧНІ - добові
Т
ТАКИМ ЧИНОМ - отже
ТАК СКАЗАТЬ - так би мовити
ТАК ЯК - тому що
ТАМОЖЕННИК - митник
ТАМОЖНЯ - митниця
ТАРАКАН - тарган
ТАРАТОРИТИ - торохтіти, тріскотіти
ТАЩИТИ - тягти, тарганити, двигати
ТВЕРДО ВПЕВНЕНИЙ - цілком упевнений
ТВЕРДО ЗНАТИ - добре знати
ТВОРОГ - сир
ТЕКУЧІСТЬ КАДРІВ - плинність кадрів
ТЕРЗАТИ - роздирати, шматувати, мучити
ТИМ БІЛЬШЕ - а надто
ТИМ НЕ МЕНШЕ - однак, проте, а втім
ТІПА - на зразок
ТОВАРООБОРОТ - товарообіг
ТОВЩИНОЮ - завтовшки
ТОЖЕ - також, теж, так само
ТОЛКОВИЙ - розумний, метикуватий
ТОЛКОМ - до ладу, до діла, до пуття, доладно
ТОПЛИВО - пальне
ТОРМОЗ - гальмо
ТОРМОЗИТИ - гальмувати
ТОСКА - туга, сум, нудьга
ТОЧНО ТАК - так само, достоту так, достеменно ТОЧНО ТАКИЙ ЖЕ - такий самий ТОШНОТА - нудота
ТРАНЖИРИТИ - тринькати, розтринькувати, марнотратити
ТРАТИТИ ЧАС - гаяти (марнувати) час
ТРЕБУВАТИ - вимагати
ТРЯПКА - ганчірка, шмата
ТРЬОХКІМНАТНИЙ - трикімнатний
ТРЬОХТОМНИЙ - тритомний
ТУПИКОВА СИТУАЦІЯ - безвихідь, глухий кут, безвихідне становище ТУШИТИ (м'ясо) - тушкувати ТУШОНКА - тушковане м'ясо, тушкованка ТЬОТЯ - тітка, тітонька ТЯНУТИ - тягти, тягнути
У
УБАВИТИ - зменшити, збавити УБИТОК - шкода
УБОРКА - 1) збирання; 2) прибирання УБОРЩИЦЯ - прибиральниця
У ВИПАДКУ НЕОБХІДНОСТІ - у разі потреби, якщо є потреба
У ВІДПОВІДНОСТІ ДО... - відповідно до, згідно з
У ВСІХ ВИПАДКАХ - завжди
У ВСІХ ВІДНОШЕННЯХ - з усіх поглядів, зусібіч
УГЛОВИЙ - кутовий
УГОН (автомашини) - крадіж, крадіжка, викрадення УДАЛИТИ - видалити, вивести УДАЧА - успіх
УДАЧНИЙ - успішний, вдалий, щасливий УДОБНИЙ - зручний УЖАС - жах
УКЛОНЯТИСЯ (від чогось) - ухилятися У НАЙБЛИЖЧИЙ ЧАС - найближчим часом УПАДОК СИЛ - знесилення, занепад сил УПАКОВОЧНИЙ - пакувальний УПЛАТИТИ - заплатити УПРАВЛЯЮЩИЙ - керівник
УПУСТИТИ З ВИДУ - забути, занедбати, випускати з уваги УСШТИ - встигнути УСТАВ - статут
УСТАНОВКА (як предмет) - прилад, пристрій, устаткування
УСТАНОВКА (політична) - настанова, намір
УСТРОЇТИ - влаштувати, зробити
УСТУПКА - поступка
УТЮГ - праска
УХОЖЕНИЙ - доглянений
УЦІНИТИ - переоцінити
У ЦЬОМУ РОЦІ - цього року
УЧАСТОК - дільниця, ділянка
УЧБОВИЙ - навчальний
УЮТНО - затишно
Ф
ФАКТ НА ЛИЦЕ - незаперечний факт ФАМІЛІЯ - прізвище ФОРТОЧКА - кватирка
X
ХАЛАТНІСТЬ - недбалість, недбальство ХВАТАТИ (1) - хапати, схоплювати ХВАТАТИ (2) - вистачити
ХВАТИТЬ - досить, годі, вистачить ХЛОПАТИ - плескати ХЛОПУШКА - хлопавка ХЛОПЧАТОБУМАЖНИЙ - бавовняний ХНИКАТИ - пхикати, пхинькати, скиглити ХОЛОДАТИ - похолодніти ХОЧ БИ ЩО - хай там як ХОЧ ВІДБАВЛЯЙ - аж надто ХРЕСНІ БАТЬКИ - хрещені батьки ХРУСТАЛЬ - кришталь
ц
ЦАРАПИНА - дряпина, подряпина ЦЕПОЧКА - ланцюжок ЦІЛЕ МІСТО - усе місто ЦІЛЕНАПРАВЛЕНИЙ - цілеспрямований
Ч
ЧАС ВІД ЧАСУ - час до часу, від часу до часу, вряди-годи ЧАСИ - годинник ЧАС ІДЕ - час минає
ЧАСТНИЙ - приватний (магазин); частковий, окремий (випадок)
ЧЕРДАК - горище
ЧЕРЕЗ ГОДИНУ - за годину
ЧЕРЕЗ ДЕЯКИЙ ЧАС - (трохи) згодом, незабаром, невдовзі, за деякий час
ЧЕСТЬ І ХВАЛА - хвала і шана
ЧЕТВЕРТЬ - чверть
ЧИМ ДАЛІ - дедалі, щодалі
ЧИН ЧИНОМ - як годиться, як слід
ЧИСТОПЛОТНИЙ - охайний, чепурний, чистий
ЧИСТЮЛЯ - чепурун, чепуруха, чистьоха
ЧИТАТИ ПРО СЕБЕ - читати подумки (у думці, у думках)
ЧОЛКА - чубчик, гривка
ЧОПОРНИЙ - манірний, бундючний
ЧУГУН - чавун
ЧУДАК - дивак
ЧУДНИЙ - чудовий, дивний ЧУТЬ НЕ - мало не
ЧУТЬ-ЧУТЬ - ледь-ледь, трішки, трішечки, мало ЧУЧЕЛО - опудало
Ш
ШАГОМ МАРШ - кроком руш ШАЛАШ - курінь, буда, халабуда ШАРИКОВА РУЧКА - кулькова ручка ШАРОМ ПОКОТИ - порожнісінько ШАХМАТИ - шахи ШАХМАТИСТ - шахіст ШВАЛЬ - дрантя, мотлох; набрід, шушваль ШВИДШЕ ВСЬОГО - найшвидше ШВИРНУТИ - кинути, шпурнути ШЕСТИДЕСЯТИРІЧЧЯ - шістдесятиріччя ШКУРКА - шкірка, шкуринка ШЛЯПА - капелюх ШУТКУВАТИ - жартувати
щ
ЩАСЛИВЧИК - щасливець
ЩЕГОЛЯТИ - франтити; красуватися, хизуватися ЩЕПКИ - тріски
ЩО Б НЕ ГОВОРИВ - хай що каже
ЩО Б (ТАМ) НЕ СТАЛОСЯ - хай що станеться, хай там що, хай що буде
Ю
ЮБ1ЛЕЙ - ювілей
ЮБКА - спідниця
ЮЛИТИ - крутитися, виляти
ЮРКИЙ - в'юнкий, верткий, проворний, жвавий
ЮТИТИСЯ - тулитися, міститися; мешкати, мати притулок
Я
ЯВКА - присутність
ЯВИТИСЯ З ПОВИННОЮ - прийти з покаянням
ЯВЛЯТИ СОБОЮ - становити собою
ЯВЛЯТИСЯ - 1) з'являтися, виникати; 2) бути
ЯВНА ПОМИЛКА - очевидна помилка
ЯД - отрута
ЯЗВА - виразка, ранка
ЯК БИ НЕ СТАРАВСЯ - хай як старається
ЯК БИ ТАМ НЕ БУЛО - що не кажіть, як не є, хай що буде, хай там що
ЯК ВИДНО - мабуть, певно
ЯК ДІЛА? - як справи?
ЯКИЙ БИ НЕ БУВ - хоч би який був
ЯК МОЖНА БІЛЬШЕ - якнайбільше, щонайбільше, якомога більше ЯК МОЖНА ШВИДШЕ - якнайшвидше, якомога швидше ЯК ПОВИННО БУТИ - як має бути ЯК ПОПАЛО - абияк
ЯК ПРАВИЛО - як звичайно, як водиться, як заведено, переважно
ЯК ПРИЙДЕТЬСЯ - як доведеться
ЯРИЙ - запеклий, завзятий, затятий
ЯРКИЙ - яскравий, сліпучий
ЯСНО - у спол. МЕНІ ВСЕ ЯСНО - зрозуміло
ЯЧЕЙКА - 1) комірка; 2) осередок
ЯЩИК (поштовий) - скринька (поштова)
ЛІТЕРАТУРА
1. Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: Посібник / За заг. ред. О. Сербенської. - Львів, 1994.
2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. - Львів, 1990.
3. Бибик СП., Михно І.Л., Пустовіт Л.О., Сюта Г.М. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. - К., 1997.
4. Ботвина Н.В. Міжнародні культурні традиції: мова та етика ділового спілкування. - К., 2000.
5. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посібн. - К., 1999.
6. Глущик СВ., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навч. посібн. для вищ. та серед, спец. навч. закл. - 4-те вид., переробл. і доповн. - К., 2003.
7. Ділова українська мова: Посібник для студентів вузів / За ред. Н.Д. Бабич. - Чернівці, 1996.
8. Дороніна М. Культура спілкування ділових людей. - К., 1998.
9. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. - Донецьк, 2004.
10. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. - 4-те вид., доповн. -X., 2003.
11. Зубков М.Г. Українська мова: Універсальний довідник. - X., 2004.
12. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. - К., 1982.
13. Коваль А.П. Ділове спілкування. - К., 1992.
14. Корж A.B. Ділова українська мова для юристів. - К., 2002.
15. Кочан І.М., Токарська A.C. Культура рідної мови. - Львів, 1996.
16. Культура ділового мовлення: Практикум / За ред. Н.Д. Бабич. -Чернівці, 1997.
17. Культура української мови: Довідник / За ред. В.М. Русанівського. -К., 1990.
18. Молдованов М.І., Сидоров Г.М. Сучасний діловий документ. - К., 1992.
19. Намакштанська І.Є., Романова О.В., Кровицька О.В. та ін. Практичний посібник з наукового мовлення. - Макіївка, 2002.
20. Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. - X., 1997.
21. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. - К., 2000.
22. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української літературної мови: Підручник. - 3-тє вид., переробл. і доповн. - Тернопіль, 2000.
23. Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. - К., 2001.
24. Русанівський В.М. Історія української літературної мови: Підручник. - К., 2002.
25. Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв'ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей. - Львів, 2001.
26. Сліпушко О. Українська мова й етапи кар'єри ділової людини. -К., 1999.
27. Томан І. Мистецтво говорити: Пер. з чеськ. - 2-ге вид. - К., 1989.
28. Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні, Ін-т української мови. - 4-те вид., випр. й доповн. -К., 1993.
29. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник. - К., 2003.
ДОДАТКИ
Вдумайся!
* Розвиток мови особистості - складний процес. Високої мовної довершеності досягає, як правило, та людина, яка багато працює над оволодінням мовою, прагне правильно говорити, виявляти у мовленні - усному та писемному - свою індивідуальність, усвідомлюючи, що „Я є мова".
О. Сербенська
* Якою ж була б ця культура (я з гірким болем запитую вас) наша, коли б ми прямували до неї битими шляхами, коли б ми творили її увесь час вільними руками?!... Український народ - це той казковий велетень, що коли його рубали надвоє - то й сили ставало вдвоє, коли рубали його далі - то сила все росла та росла...
В мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання.
Мова - це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я.
Бережи чистоту своєї Рідної Мови, - і тим збережеш чистою й Душу Народу твого.
Рідна мова - найголовніший ґрунт, на якім зростає й цвіте нація, рідномовна політика - це найважніша політика всякого народу, яку конче мусить знати кожен інтелігент, якщо бажає бути свідомим членом своєї нації, якщо бажає своєму народові стати сильною нацією.
І. Огієнко
* Мова - не просто знаряддя спілкування. Це щось значно вагоміше. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання століть, мова - це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислитель-на діяльність народу. О. Гончар
* Над словом треба дуже багато працювати, щоб воно було не тільки кращим знаряддям виконання наших практично-життєвих функцій, але
тонким, досконалішим засобом розкриття нашого внутрішнього світу, наших вищих духових прагнень, поривань, всього комплексу нашого життя.
Щоб слово найкраще могло виконувати функції зовнішнього й внутрішнього нашого світу, мусимо обточувати, шліфувати, різьбити його, нести... всю відповідальність за слово, мусимо уміти користуватися ним, наливати його щирістю правди й любови, і тоді воно буде служити нашому вдосконаленню і самовдосконаленню.
Слово чи мова взагалі - хоч і не єдина, але наймогутніша форма, що обіймає всі прояви життя людини і її зв'язку з зовнішнім суспільним та власним індивідуальним світом, прояви душі й серця, розсудку й емоцій, свідомости й інтуїції, всі її стремління, прагнення, вчинки й посту-повання, всі її потреби, залежні й незалежні від її волі. Це - універсальні-ший засіб, що за його допомогою всі людські імпульси, весь внутрішній людський світ, який потребує виявлення, оформлюється і транслюється в інший індивідуальний чи суспільний людський світ і навпаки.
Гнат О. Діброва
* Запитали мене колись, що є найважливішою причиною мовних помилок. Відповісти на це питання не важко: та найважливіша причина є лінощі і бездумність.
В. Дорошевський
* За станом мови можна встановити стан культури. Мова - це свідомість.
В. фон Гумбольдт
* Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини.
Недобре, коли людина, не знаючи гаразд української чи російської мови або тої й тої, плутає обидві ці мови, перемішує їхні слова, відмінює слова одної мови за граматичними вимогами другої, бере якийсь притаманний саме цій мові вислів і живосилом тягне його в іншу мову, оминаючи традиції класичної літератури й живу народну мову. Так створюється мовний покруч чи, як кажуть у нас, на Україні, суржик.
Б.Антоненко-Давидович
* Говорити скаліченою мовою - це все одно, що грати... на зіпсованій скрипці. Все одно, що з дерева красуню різьбити... тупою щербатою ложкою.
Скалічена мова отуплює, оглупляє людину, зводить її мислення до примітива. Бо мова - це лад мислення, це віконця, через які людина бачить світ. Що ж вона бачить, коли віконця - кіптяві, засновані павутинням, засиджені мухами?
Мовна культура - це живодайний корінь культури розумової, всього розумового виховання, високої, справжньої інтелектуальності.
В. Сухомлинський
* Добре говорити - значить просто добре думати.
Е. Ренан
* Культуру мовлення формує запас знань, любов до рідної мови, прагнення до самовдосконалення, бажання вбирати в себе те, що віками виробило людство, геній рідного народу.
Н. Бабич
* Хто вміє добре говорити, той легше вирішує свої проблеми.
І. Томан
Усі основні мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле життя.
Вольтер
* Мова для культури - те саме, що центральна нервова система для людини.
С. Лем
* Своя мова корисна вже тому, що вона дає відчуття соціальної гармонії, тобто єдності, неподільності й цілісності соціального організму як середовища, у якому територіальне й станове (стратове) розмаїття у найтонших своїх проявах має спільний орудний засіб для взаємозв'язку й ефективної взаємодії. Це, зрештою, і є почуття комфорту, без якого цілий народ почувається чужинцем на своїй землі і обпльовує все поза стінами свого гнізда, починаючи зі сходів і ліфтів свого будинку".
В. Білецький, В. Радчук
* Межі моєї мови - межі мого світу.
Л. Вітгенштайн
Зацікався!
• За законами спілкування можна виділити сім кіл, які формують людину-мовця. Перше коло складається з біологічно пов'язаних осіб - батьків. Стиль спілкування у цьому колі на 70-80 % переноситься у власну сім'ю. До 7 років авторитетами є тато й мама, від 7 до 14 років настає час матері, саме тоді формуються почуття взаємоповаги, гармонії, любові; від 14 до 21 року - час батька - у цей час вас намагаються сприйняти такими, якими ви є, і допомогти реалізуватися. Друге коло можна назвати "дружнє". У ньому приблизно 18 осіб (по 3 віку особи, старших і молодших за неї, а також різних статей.). Мати друзів - дуже важливо для формування особистості. Вважають, що це коло найсприятливіше для пошуку своєї половинки. Третє коло - партнерське, воно складається із "потрібних людей" (не друзів), їх радять не пускати у перше коло. Четверте коло - одногрупники, колеги по роботі. Спілкування усе більше стає професійним, задовольняється потреба бути професійно визнаним. П'яте коло - "службові люди", від яких ми багато в чому залежні (продавці, лікарі, офіційні особи). Шосте коло - мешканці нашого села, міста, країни. Сьоме коло - це інформаційне спілкування з усім світом.
• Мова має різні роди: а) мова дотику (стиснути руки, погладити, поцілувати, обійняти); б) мова зору 1) міміка, пластичні рухи (обернутись до когось плечима на знак погорди, поклонитись, хитати головою - так, ні; махати рукою, складати руки до молитви, класти палець на уста, чухатися за вухом, широко відкривати очі); 2) зорова сигналізація (вивішені прапори, національний прапор, сигнали ракетами і прапорцями, залізничні сигнали, дороговкази, однострої, ордени і медалі, здіймати капелюх на знак вітання, підняти чарку, хліб-сіль, вивіски, мова квітів); 3) письмо (нотне, орфографія); в) мова слуху 1) слухова сигналізація (стук у двері, стук в стіл, стук молотка при ліцитаціях, оплески, стріли гармат, дзвінок у трамваї, домашній дзвінок, автомобільний гудок, сурма, будильник, гімн); 2) слухові знаки, викликані людиною... Без розуміння мови немає мови взагалі (За Р. Смаль-Стоцьким).
• Міжнародні мови - це мови, що є засобом спілкування народів різних держав. Висування тієї або іншої мови на світову роль визначається сукупністю екстралінгвальних (політичних, економічних, культурних) та лінгвальних чинників. Цей статус мови юридично закріплюється завдяки її визнанню як офіційної або робочої мови міжнародних організацій чи конференцій (ООН, ЮНЕСКО). Такими є англійська, арабська, іспанська, китайська, російська, французька.
• Задуми створити штучну мову почали виникати з XVII ст. у зв'яз-ку з занепадом латинської. Відомо понад 500 проектів. Серед штучних мов міжнародного спілкування можна назвати кілька. Так, у 1879 р. створено волапюк, з 1887 р. поширюється есперанто, далі з 1907 р. користувалися мовою ідо, з 1921 по 1922 - окциденталь, аз 1951 р. існує інтерлінгва. Есперанто народи Землі отримали завдяки польському лікарю Людвігові Заменгофу. Ще змалку Заменгоф виношував мрію дати людям мову, зрозумілу для всіх. 26 липня 1887 року, після 10 літ наполегливої праці, у Варшаві з'явилася 40-аркушна книжка, яку Заменгоф підписав псевдонімом "Доктор Есперанто", "той, хто сподівається". Поступово псевдонім став назвою мови. В есперанто всього 16 граматичних правил, які не мають винятків. Освоєння шести букв, що відрізняють алфавіт від латинського, дає можливість протягом кількох годин почати читати, писати й перекладати цією мовою.
• Професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Костянтин Тищенко дослідив і виявив так звані лексичні відстані між мовами Європи, тобто те, що робить їх відмінними одна від одної, а отже, дає підстави говорити про їхню самостійність, окремішність, силу. Від професора дізнаємось, що українська мова різниться від російської на 38 % своєї лексики. Для порівняння: відстань між українською і білоруською - 16 %, словацькою і чеською - 15 %, болгарською і македонською -10%, російською і білоруською - 27 %, чеською і польською - 26 %, польською і українською - 30 %, а також: іспанською та італійською - 33 %, французькою та італійською - 30 %, німецькою і голландською - 25 %, іспанською і португальською - 25 % та ін. Завдяки його науковим відкриттям студенти університету мають змогу швидко вивчати одразу чотири найпоширеніші романські мови: іспанську, португальську, французьку та італійську.
• Для оволодіння етикою спілкування, культурою людських взаємин варто прочитати книгу американського ученого Дейла Карнегі "Як здобувати друзів і впливати на людей" (К., 1990). її написано більш як піввіку тому і вона витримала більше 100 видань. Це книга про науку людських і ділових стосунків, практичні поради, як культурно поводити себе в сім'ї, на виробництві, у громадських структурах. Основана вона на філософії прагматизму з девізом "істинне те, що практичне". Карнегі інтерв'ював багатьох людей, які досягай значних успіхів у житті, політиків, економістів, президентів, намагаючись з'ясувати техніку їхніх взаємин з іншими людьми. Є така риса в американців -"романтичний практицизм": мати мрію, робити її метою свого життя і досягати на шляху до неї успіхів. Це перегукується із висловом Елеонори Рузвельт: "Майбутнє належить тим, хто вірить у красу своєї мрії".
Дата публикования: 2014-11-04; Прочитано: 629 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!