Методика вивчення еталонності класного колективу „Ідеальний клас” [2]

Мета: виявлення еталонності класного колективу в сприйнятті окремих школярів.

Хід виконання. Соціальний педагог повинен підібрати приблизно 30 позитивних якостей, що характеризують класний колектив (дружний, згуртований, цілеспрямований і т.д.), і запропонувати учням проранжувати ці якості для еталонного (ідеального за їхньою точкою зору) класу. Іншими словами, кожна якість повинна отримати свій номер.

Учень може міркувати приблизно так: „На мою думку, ідеальний клас повинен бути перш за все згуртованим. Тому згуртованість я ставлю на перше місце й приписую їй перший ранг. На другому місці в ідеальному класі, на мій погляд, повинна стояти цілеспрямованість. Їй приписую ранг 2. Дружний буде на третьому місці, тому йому ранг „3”, і так далі Потім ту ж процедуру учні повинні виконати для свого класу, тобто проранжувати всі 30 якостей для класу, в якому вони вчаться („У нашому класі на першому місці стоїть, мабуть, дружба – ранг 1, на другому цілеспрямованість – ранг 2 і т. д.”).

Для зручності обробки даних ці якості зручно розташувати в наступну таблицю:

Обробка отриманих даних. При описі проранжованих якостей для ідеального (еталонного) і реального класів обчислюється коефіцієнт кореляції r за формулою:

де п – кількість запропонованих якостей (у нашому випадку n = 30). Для обчислення Σα ² достатньо підсумувати останній стовпчик таблиці. Сенс отримуваного коефіцієнта кореляції r можна визначити згідно наступної закономірності: 0 < 0,3 – слабкий зв’язок; 0,3< r < 0,5 – помірний зв’язок; 0,5<r < 0,7 – значний зв’язок; 0,7<r<0,9 – сильний зв’язок; 0,9<r < 1–дуже сильний зв’язок; –1 < r< 0 – протилежний (зворотний) зв’язок.

Таким чином, чим ближче коефіцієнт кореляції r до одиниці, тим тісніше зв’язок, кореляція між еталонними й реальними класами, тим ближче учень оцінює свій клас щодо ідеального (еталонного).