Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Для забезпечення високопродуктивної й ритмічної роботи кар'єру необхідно організаційно взаємоузгоджувати в часі й просторі всі основні, допоміжні й обслуговуючі процеси. На відкритих гірничих роботах для цих цілей використовуються різні організаційні графіки.
Найбільше поширення одержали технологічні графіки, планограми робіт, поопераційні й мережеві. графіки.
Технологічні графіки використовуються для організації комплексу робіт або технологічних процесів у часі. Їх розробка має на меті щонайкраще розподілити ресурси, поліпшити їх використання й скоротити сумарну тривалість робіт, послідовність яких залежить від технології виробництва.
На кар'єрах застосовуються місячні технологічні плани- графіки, у яких установлюються добові й змінні обсяги основних робіт і визначається планова потреба в засобах транспорту, допоміжному устаткуванні і т.і., а також технологічні (попроцесні) графіки, що відбивають роботу протягом зміни й доби.
На змінному (добовому) технологічному графіку горизонтальними лініями відзначаються час перебігу процесів і перерв; по вертикалі — місце роботи, тип устаткування, планові й фактичні обсяги робіт. Розрізняють планові й виконавчі технологічні графіки. Виконавчі графіки складаються диспетчером і служать для оперативного керування роботою суміжних ланок виробництва.
Планограми робіт на кар'єрах передбачають взаємоузгодження в часі й просторі основних і допоміжних процесів, що становлять виробничий процес по видобутку корисної копалини відкритим способом.
Планограма розробляється на місячний обсяг робіт у межах робочого горизонту або на цикл відпрацьовування екскаваторного блоку й показує послідовність, місце й строки виконання робочих процесів по відпрацьовуванню горизонту або блоку. Методика розрахунків планограми робіт передбачає наступні етапи:
встановлення місячного обсягу робіт на горизонті; визначення довжини фронту робіт і обсягу підготовленої гірничої маси, стану бурових робіт і місця розташування шляхів при застосуванні залізничного транспорту;
розрахунки обсягів робіт по кожному робочому процесі Qi; визначення продуктивності eстаткування по робочих процесах Рi за зміну, добу, місяць.
Рi= ПіТаіkpi,
де Пі-можлива година продуктивність обладнання по і-му робочому процесу;
Таі- активний фонд часу в годинах за відповідний період часу, що отримують виключенням з календарного часу необхідних технологічних і регламентованих перерв; kpi — коефіцієнт резерву, що враховує нерівномірність перебігу робочих процесів і надійність роботи устаткування;
визначення часу, необхідного для виконання планового місячного обсягу робіт по кожному процесі Ті= Qi /Рі.
На основі цих розрахунків у координатній системі розробляється графік організації робіт на горизонті кар'єру. По горизонтальній осі відкладаються дні місяця, на вертикальній— відстань по фронту робіт і знаходження устаткування на початок місяця. Умовними лініями на графіку показується перебігу процесів у часі й просторі. Наприклад, як видно із планограми робіт, відпрацьовування блоку екскаватором починається 1-го числа з 450 пікету. При добовому просуванні 20 м екскаватор за 5 днів роботи пройде 100 м, відвантажив за цей час 20 тис. м3 гірничої маси, тобто він буде перебувати на перетинанні горизонтальної й вертикальної вісей, відповідно показаних цифрами 5 (число днів роботи екскаватора) і 550 (довжина відпрацьованого блоку на горизонті). Через 2,5 дня після вихідних днів екскаватор закінчить відпрацьовування блоку й протягом 0,5 дня його переганяють у первісне положення, де він по закінченню ремонту починає наступну заходку.
Рис. 13. Змінний поопераційний графік організації роботи екскаватора |
Для організації роботи устаткування протягом зміни складаються поопераційні графіки. На рис. 13 представлений змінний поопераційні графік організації роботи екскаватора з навантаженням гірничої маси в залізничні вагони. Змінний поопераційний графік роботи екскаватора будується в координатах часу. Процеси й операції на графіку зображуються горизонтальними лініями в такій послідовності й тривалості, як це передбачене нормативами.
На основі аналізу виконавчих поопераційних графіків розробляються раціональні форми й методи виконання операцій, що забезпечують їх сполучення в часі й мінімальний час перебігу процесу.
Для взаимоузгодження складного комплексу різноманітних робіт, виконуваних різними виконавцями, застосовують мережеві графіки.
Мережевий графік — це побудована без масштабу графічна схема послідовності виконання єдиного комплексу взаємопов’язаних і взаємозалежних робіт, спрямованих на досягнення наміченої мети.
Мережевий графік складається із двох основних логічних елементів-робота й подія. Звичайно роботи в мережевому графіку зображуються стрілками (дугами), а моменти їх початку й закінчення (події) -вершинами (кружками, квадратами або трикутниками із цифровими індексами усередині).
Цифри над стрілками позначають найменування (номер) роботи, а усередині фігур - їх порядкові номери, що відображають події.
Поняття «робота» використовується в широкому розумінні й у мережевому графіку може мати три значення: дійсна робота — трудовий процес, для виконання якого потрібні витрати часу й ресурсів (наприклад, розбурювання свердловин, зарядка свердловин); очікування — технологічний процес, що вимагає тільки витрати часу (наприклад, процеси твердіння бетону, осушення виймальної ділянки після проведення бурових робіт, технологічні перерви в роботі); фіктивна робота або залежність — логічний зв'язок між роботами, що не припускає витрат часу й ресурсів, але, який вказує, що можливість початку однієї роботи безпосередньо залежить від результатів іншої.
На мережевому графіку дійсні роботи й очікування зображуються суцільними стрілками, а фіктивні — пунктирними стрілками.
Подія -це факт закінчення одних (попередніх даній події) робіт і можливості початку інших (наступних даній події) робіт. Вона не є процесом і не має тривалості в часі. У мережевому графіку події є сполучними ланками між роботами. Подія, з якої стрілка виходить, називається попередньою стосовно даної роботи, а подія, у яку стрілка входить- наступною. У мережі завжди існує одн вихідна, одна або декілька завершальних. Усі інші — проміжні.
Будь-яка послідовність робіт у мережевому графіку, у якій кінцева подія збігається з початковою подією наступної за нею роботою, називається шляхом.
Розрізняють повний шлях мережевого графіка, початок якого збігається з вихідною подією мережі, а кінець -із завершальною;
шлях між двома подіями сіткового графіка.
Довжина кожного шляху дорівнює сумі тривалочті складових його робіт.
Шлях, що має найбільшу тривалість, називається критичним і на мережевому графіку виділяється жирними стрілками. Його тривалість визначає час виконання розглянутого комплексу робіт у цілому. Необхідно прагнути до скорочення тривалості робіт, що потрапили на критичний шлях, забезпеченню особливо ретельного контролю над дотриманням встановлених строків їх виконання й вживання оперативних заходів по запобіганню зриву.
Застосування мережевих графіків дозволяє оцінити обсяг і тривалість взаємозалежних робіт, угодити їх у технологічній послідовності, зменшити строки виконання робіт і знизити витрати на них за рахунок раціонального використання ресурсів.
До основних недолікам організації виробництва на основі сіткових графіків ставляться відсутність просторового вв'язування комплексу робіт і недостатня наочність для визначення тих робіт, які повинні виконуватися в конкретний момент часу.
На рис. 14 і в табл. 23 наведені загальний вид мережевого графіка масового вибуху на уступі й приблизний перелік робіт.
На підставі місячних графіків організації робіт на кожному горизонті для взаємоузгодження в часі роботи спеціалізованих дільниць і цехів складається зведений місячний графік роботи кар'єру. На зведених графіках по вертикалі показуються всі горизонти кар'єру, відвали, види й обсяги робіт відповідно до технологічної послідовності їх виконання на кожному горизонту: навантаження гірничої маси, перегін і ремонт екскаватора, переміщення шляхів, буріння свердловин, ремонт бурових верстатів, заряджання й підривання свердловин; по гоизонтах відзначаються строки й час виконання кожного процесу на уступі по днях місяця. Зведений графік організації роботи кар'єру погоджується по строках із графіками плано-попереджувальних ремонтів по видах устаткування.
Для невеликих кар'єрів робота на всіх видобувних, розкривних уступах і на відвалі відбивається на одному графіку, а для великих кар'єрів зведені графіки складаються окремо по видобувним, розкривним уступам і відвалам. На рис. 15 показаний зведений місячний графік робіт на видобувних уступах.
Перелік робіт з підготовки та проведення масового вибуха Таблица 23 |
Рекультивація– штучне відновлення родючості ґрунтів і рослинного покриву після техногенного порушення природи.
1. Комплекс гірничотехнічних, інженерно-будівельних, меліоративних, сільськогосподарських, лісокультурних та озеленювальних робіт, які скеровані на відновлення продуктивності та господарської цінності порушених гірничими роботами, видобуванням нафти і газу, або земель, приведених до непридатного стану внаслідок тривалого перебування під породними відвалами, мулонакопичувачами тощо.
Відтворення, покращання умов навколишнього середовища з метою повторного використання порушених у процесі господарської діяльності територій. Можливі такі напрямки P.: сільськогосподарський, лісогосподарський, водогосподарський, рекреаційний, будівельний, санітарно-гігієнічний.
2. Здійснення комплексу заходів для забезпечення можливості повторного використання земель, пошкоджених у процесі виробничої діяльності, а також запобігання шкідливій дії промислового виробництва на екологію навколишнього середовища. Проведення Р.з. передбачає створення культурних ландшафтів, які б повністю відповідали вимогам охорони та збагачення природних ресурсів. Рекультивовані землі використовують для вирощування сільськогосподарських культур, створення лісонасаджень, організації місць відпочинку (приклад парк відпочинку на місці колишнього кар’єру в місті Ордженікідзе), заказників тощо.
Рекультивація біологічна – сукупність заходів щодо відновлення родючості земель, які поновлені гірничотехнічною рекультивацією: посів трав-меліорантів, внесення добрив та ін.
Рекультивація гірничотехнічна – сукупність гірничих робіт і заходів щодо відновлення властивостей денної поверхні: планування відвалів, виположення їх укосів, формування дренажної мережі, покриття поверхні шаром родючого ґрунту та ін.
Коментар до Земельного кодексу України Гетьман 2005 р.» Розділ VI. ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ (ст. 162-172)» Глава 26. Завдання, зміст і порядок охорони земель (ст. 162-168)
Дата публикования: 2014-11-04; Прочитано: 905 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!