Ділянки повітряних суден, які уражаються корозією

До факторів, що сприяють будь-якому виду корозії, відносяться:

- неоднорідність металу (металевої фази);

- неоднорідність внутрішніх напружень, що виникають у металі після його обробки;

- наявність вологи;

- наявність навіть у мінімальних кількостях солей, кислот чи лугів;

- підвищена температура;

- механічні впливи, особливо перемінні навантаження;

- механічні ушкодження;

- нерівномірне нагрівання поверхонь;

- нерівномірний доступ повітря до різних частин поверхні металу, наприклад, у заклепувальних швах, що підвищує значення різниці електрохімічного потенціалу.

У водяних середовищах найбільше небезпечними в корозійному відношенні є ті ділянки на літаку, куди за якимись причинами утруднений доступ кисню. Місця постійного припливу кисню, що мають більш позитивний потенціал, руйнуватися не будуть. Звичайними місцями застою повітря в заклепувальному шві є ділянки між листами, тому корозія там протікає більш інтенсивно. Небезпечні анодні зони розташовуються там, де не дістає кисню.

Наявності конденсату в застійних зонах і утриманню його на конструкції фюзеляжу сприяє теплозвукоізолюючий матеріал і недостатнє дренажування підпільного простору в герметичній частині фюзеляжу.

До найбільш імовірних поразки місць (внутрішніх поверхонь ПС), що можуть бути уражені корозією відносяться:

- підпільна частина фюзеляжу в районі багажних приміщень;

- зона стику між герметичною і негерметичною частинами фюзеляжу;

- зона розташування туалетних кімнат і буфетів;

- місця установки акумуляторів;

- стики крила з центропланом або фюзеляжем;

- відсіки агрегатів висотного устаткування, через які повітря випускається з гермокабіни в атмосферу;

- ділянки контакту металу з гігроскопічними матеріалами (тепло і звукоізоляцією, прокладками, килимами і т.д.);

- ділянки контакту різнорідних в електрохімічному відношенні металів;

- місця кріплення стрічок металізації, статистичних розрядників.

З зовнішнього боку обшивки щодо ураження корозією більше усього схильні:

- місця скупчення пилу, бруду і вологи (ніші шасі, нижня поверхня фюзеляжу);

- місця потрапляння на обшивку і деталі ПС кислот, лугів і інших шкідливо діючих речовин і їхніх парів (обшивка щитків у зоні мотогондол, місця обшивки в районі заправних горловин і кранів зливу і т.д.);

- ділянки елементів конструкції з механічними ушкодженнями;

- ділянки обшивки, які зазнають дії відпрацьованих газів двигуна.

Для кожного металу є свої характерні ознаки корозії у вигляді зміни кольору деталей, потемніння, утворення матової поверхні, окремих виразок, крапок, пухкого нальоту, спучування лакофарбового покриття.

Корозія на поверхні сталевих деталей являє собою іржу у вигляді коричнево-червоного нальоту. Ознакою корозії алюмінієвих сплавів служить поява на поверхні деталей білих і сірих плям, окремих виразок або чорних крапок. При руйнівній корозії в металі з'являються раковини, заповнені дрібнозернистим порошком білого або сірого кольору.

Деталі з мідних сплавів або з мідним покриттям, окислюючись, утворюють на поверхні суцільну чорну плівку або окремі чорні крапки. Іноді корозія має зелений колір.

Деталі з магнієвих сплавів більш піддані корозії, чим деталі з інших матеріалів, і тому вимагають ретельного і систематичного догляду і спостереження за ними. При корозії деталей з магнієвих сплавів з'являється пухкий і вологий сольової наліт грязно-білого (сіруватого) кольору.

Корозія на деталях із нікелевих сплавів або з нікелевими покриттями проявляється у вигляді окремих або суцільних крапок зеленого кольору, із кадмійовими покриттями- у вигляді плям або крапок від сірого до чорного кольору. На оцинкованих деталях продукти корозії мають сірий або білий колір. На деталях, які мають лакофарбові покриття, корозія проявляється у вигляді вздуттів і лущення лакофарбової плівки і у наявності в цих місцях продуктів корозії, характерних для основного металу.

Деталі двигуна, що знаходяться в гарячій зоні, покриваються захисною окисною плівкою, яка має щільну будову, малу товщину і світло чи темно-коричневий колір із червонуватим і фіолетовим, до чорного, відтінками. На деталях допускається наявність плівок високотемпературного окислювання.