Порівняльна характеристика джерел права США та Великобританії

План доповіді

Вступ

1. Специфічні риси американської правової системи (у порівнянні з англійською)

2.Порівняльна характеристика джерел права США та Великобританії

3.Різні точки зору, бачення системи джерел права США

Висновки

Список використаних джерел

Предмет дослідження: аналіз та порівняльна характеристика джерел права США та Великобританії.

Актуальність: Незважаючи на приналежність до однієї правової сім’ї, правові системи та джерела права Сполучених Штатів Америки та Великої Британії мають деякі відмінності, які мають суттєве значення для теоретичного розуміння сутності правових систем та системи джерел права останніх. Перші англійські поселення на території сучасних США виникли в XVII в. Англійські колоністи принесли з собою загальне право, яке з 1608 р. застосовується згідно з принципом Кальвіна, тобто " в тій мірі, в якій його норми відповідали умовам колоній ". Нові проблеми, з якими зіткнулися колоністи, зокрема відсутність кваліфікованих юристів спеціалістів із загального права та поява нових суспільних відносин обмежили його поширення на території Америки. До того ж війна з Англією (1775-1781) за незалежність висунула ідею створення самостійного національного американського права. Республіканські ідеали й ідея національного права зумовили сприятливе ставлення до кодифікації, відмова від принципу прецеденту і неможливість посилання на англійські судові рішення.

Мета дослідження полягає в тому,щоб розкрити поняття та сутність джерел права в США, особливості та відмінності від джерел права Великобританії.

Завдання:

· висвітлити основні теоретичні аспекти джерел права США;

· проаналізувати та порівняти джерела права США та джерела права Великобританії

· дослідити наявні точки зору стосовно відмінності джерел права США та Великобританії

Методи дослідження:

Під час написання роботи застосовувались наступні методи:

а) загальнофілософські категорії (сутність і явище, конкретне і абстрактне, форма та зміст, ціле і частина, структура та елемент, причина і наслідок)

б) загальнонаукові методи (системний підхід, історичний метод, аналіз, синтез)

в) спеціальні методи (порівняльно-правовий), які були задіяні при формулюванні визначень, наукових тез, аналізі позицій дослідників, змісту юридичних норм.

1. Специфічні риси американської правової системи (у порівнянні з англійською)

1.При визнанні прецеденту - судового і адміністративного - як основного джерела права законодавство має більшу питому вагу в США, ніж в Англії. Це деякою мірою є наслідком:

а) наявності в США федеральної конституції і конституцій штатів;

б) відсутності в Англії писаної конституції.

2. За територією поширення закони поділені на загальнофедеральні та закони штатів. Особливе місце серед федеральних законів посідає Конституція США. За 200 з лишком років США першими у світі створили систему антимонопольних законів. У її формуванні брали участь усі гілки влади. Ця система виявилася ефективною. Вона сприяла збереженню і розвитку конкуренції і послужила зразком для багатьох інших країн.

Поряд із наявністю єдиного федерального права в деяких сферах, що підпадають під виключну компетенцію федеральної законодавчої влади (наприклад, федеральний патентний закон або закон про фабричні марки), особливу роль відіграють права штатів. Штати наділені широкою компетенцією у створенні власного законодавства і системи прецедентного права. Штат не можуть приймати лише ті норми, що суперечать федеральним нормам, проте вони мають право їх доповнювати та вдосконалювати. Розбіжності в законодавстві між штатами (50 штатів із своїм законодавством і безліччю прецедентів) роблять правову систему США заплутаною, важкодоступною для пошуку необхідної норми.

3. Своєрідність американського права, як і англійського, полягає у тому, що в законах відтворюються норми, сформовані судовою практикою. Норми, вироблені законодавцем, входять до системи американського права лише після їх кількаразового застосування і роз'яснення судами, коли виникає можливість посилатися не на самі норми, а на судові рішення, прийняті на їх основі. Відомий компаративіст Рене Давид підкреслює цю особливість такими словами: "Якщо немає прецедентів, американський юрист охоче скаже: "З цього питання право мовчить" -навіть якщо існує цілком очевидна норма закону, що стосується даного питання".

Високе місце судового прецеденту в ієрархії джерел американського права і законодавства визначається низкою чинників.

По-перше, Верховний суд США є одним з інтерпретаторів тексту федеральної Конституції внаслідок належного йому права конституційного нагляду (в США немає спеціального конституційного суду).

По-друге, Конституція містить положення загального і невизначеного характеру, що потребують конкретизації, яку здійснюють у формі судового тлумачення їх змісту в зв'язку з виникаючими конкретними казусами.

По-третє, законодавець відчуває ускладнення при регулюванні суспільних відносин, яке лише в загальному вигляді "позначено" у Конституції. Тому в збірниках рішень Верховного суду США містяться тлумачення і визначення майже всіх аспектів діяльності федеральної законодавчої влади.

4. На відміну від англійського права американське має більш вільну дію правила прецеденту. Якщо Апеляційний суд і Палата лордів Великої Британії пов'язані власним прецедентом, то Верховний суд США і верховні суди штатів не вважають себе зобов'язаними власними прецедентами. Це надає їм змогу в будь-який момент поміняти свою практику, пристосуватися до умов, що змінилися, мати свободу у винесенні вироку. Верховний суд США, верховні суди штатів можуть відмовитися і від прецеденту конституційного тлумачення.

5. Зросла роль таких форм систематизації права, як кодификація і консолідація. Спільні для всіх штатів норми, які стосуються різних галузей права, об'єднані у Звід законів (складається із 50 розділів, кожний із яких присвячений певної галузі права або значному правовому інституту). Він доповнений додатками, що містять особливості регулювання кожного штату. Звід законів США перевидається кожні шість років з метою відновлення. Доповнюється новими законами, прийнятими Конгресом, а також змінами, внесеними до його розділів і параграфів. У кількох штатах є цивільні кодекси, у 25 - цивільно-процесуальні, у всіх штатах - кримінальні, у деяких - кримінально-процесуальні. На відміну від романо-германського типу правової системи, де кодекси створюються як основа для вироблення і розвитку нового права, у США на загальнофедеральному рівні відбувається, власне кажучи, консолідація прецедентів, а не створення нових норм.

6. З метою впровадження однаковості у правове регулювання важливих сторін громадського життя федерації створюються типові закони (кодекси) для штатів, їх проекти готуються Загальнонаціональною комісією представників усіх штатів разом з Американським інститутом права та Американською асоціацією юристів і затверджуються офіційно штатом. Так, Торговий кодекс (розроблений у 1952 p., переглянутий у 1958 і 1963 pp.) прийнятий майже у всіх штатах. Особлива увага приділяється питанням, які регулюються не законодавством, а загальним правом.

7. Судова влада має велике значення і наділена широким обсягом компетенції. Роль суду є настільки значною, що навіть державну систему називають "правлінням суддів", а американську націю - найсхильнішою до судового позову. В деяких випадках суди федерації та окремих штатів вирішують спори, що потребують політичної оцінки і розв'язання на рівні загальнодержавних інтересів.

8. Суди штатів здійснюють юрисдикцію незалежно один від одного. Нерідкими є випадки, коли суди штатів приймають в аналогічних справах різні рішення, іноді протилежні. Остання обставина призводить до колізії між рішеннями судів штатів і федеральних судів, яким підвідомчі певні категорії справ. Проте, керуючись принципом конституційної спільності штатів, американські юристи прагнуть ураховувати рішення, раніше прийняті в інших штатах, особливо в тих випадках, коли в праві свого штату відсутній відповідний прецедент.

9. Інститут присяжних зберіг у США більше значення, ніж в Англії, де скорочена юрисдикція присяжних і вони поставлені у більшу залежність від судів, ніж це було раніше. Втручання інституту присяжних у США передбачено VII поправкою до Конституції. Громадянин має право вимагати, щоб його справа розглядалася присяжними, якщо ціна позову перевищує 20 доларів.

10. Конституційний контроль здійснюється загальними судами - федерації та штатів (чого немає в Англії). Це підкреслює особливу роль судів у США. Верховний суд федерації, верховні суди штатів можуть визнати відповідно той чи інший федеральний закон або закон штату неконституційним. Про неконституційність закону може заявити будь-яка сторона при розгляді кримінальної, цивільної та іншої справи в суді загальної юрисдикції. Деякі суди штатів мають навіть більшу владу в судовому контролі, ніж федеральні суди. Це стосується тих судів, на які не поширюються закріплені в Конституції США обмеження щодо прецедентів і правових спорів, що підлягають їх контролю (хоча багато хто з них мають такі обмеження у власних конституціях).

Правило конституційного контролю судами є характерним не тільки для США, а й для Індії, Австралії та інших країн, за винятком Великої Британії.

11. Судова влада має меншу централізацію в США, ніж в Англії. Співвідношення судів федерації і судів штатів таке: суди штатів мають абсолютну компетенцію, а до федеральних судів можна звертатися лише у разі, коли Конституцією США або законом Конгресу ці суди визнані компетентними.

Порівняльна характеристика джерел права США та Великобританії

I.Джерела англійського права

У системі джерел англійського права чільне положення займає судовий прецедент, тобто рішення вищих судів по конкретній справі, яка розглядається як зразок при вирішенні аналогічних справ у нижчих судах. Це обумовлено прагматичним характером доктрини англійського права, зміст якої можна виразити формулою: засіб судового захисту важливіше права. Відповідно з цим ні один розгляд ситуацій не може не підлягати контролю суду, не обмеженому нічим, крім права. Справа в тому, що в Англії немає ні прокуратури, ні міністерства юстиції та судова влада наділена справжньої автономією.

Норма права, сформульована суддями вищих судів (Палатою лордів, Апеляційним і Високим судами) у своїх рішеннях, носить менш абстрактний характер, ніж норма закону. Вона спрямована не стільки на створення загального правила, скільки на дозвіл конкретного спору. З цієї причини норма прецеденту, орієнтована на даний час, а не на можливі майбутні події.

Судових прецедентів, що підлягають застосуванню на практиці, налічується в Англії більше 300 тис. У відомому сенсі це ускладнює процес застосування права. Упорядкування такої кількості обов'язкових судових рішень сприяє доктрина прецеденту. Її зміст зводиться до створення ієрархічно стрункої системи судових прецедентів, ступінь обов'язковості яких залежить від місця суду, що розглядає конкретну справу, в судовій системі:

1) рішення, винесені Палатою лордів, складають обов'язкові прецеденти для всіх судів;

2) рішення, прийняті Апеляційним судом, обов'язкові для всіх нижчих судів (крім кримінального права):

3) рішення, прийняті Вищим судом, обов'язкові для нижчих судів.

Крім того, згідно з правилом прецеденту судді видають накази і не повинні їх обгрунтовувати.

Другим за значимістю джерелом англійського права є закон (статут), а також пов'язані з ним різні підзаконні акти, прийняті на виконання закону. Підзаконні акти приймаються урядом на основі повноважень, делегованих йому парламентом.

Досить непросто складаються взаємини закону та судової практики (прецеденту). Згідно з традицією в англійському законі слід шукати не принципи, а лише рішення, які уточнюють або підкріплюють принципи, вироблені судовою практикою. Вони вносять обмеження на загальне правило і повинні тлумачитися обмежено.

Другорядне значення в якості джерела права має звичай. Компетенція більшості вищих органів влади (уряду, парламенту і т.д.) регламентується конституційними звичаями (угодами). Інші суспільні відносини (майнові, зобов'язальні та ін) звичай регулює в тому випадку, якщо він має характер старовинного, давнього звичаю.

II.Джерела американського права

Розкриваючи систему джеред права США варто зазначити про вагомий вплив закону на правове регулювання суспільних відносин. Щорічно американський Конгрес приймає до 10 тис. законів і резолюцій. Згідно ст. 8 Конституції США Конгрес видає закони у визначених межах: податки, позики, торгівля з іноземними державами, валюта, банкрутство, розвиток науки, військові дії, витрати на армію та флот та ін. [1, 112-113].

Існування писаної конституції - один з елементів, що відрізняють англійське і американське право. Американська Конституція, створена на базі Декларації незалежності 1776 року, є основою всіх інститутів і свобод США.

За визначенням, загальне право черпає сили в конституції відповідно до ідей школи природного права. Конституція США - закон романського типу. Вона завжди тлумачилася з дуже великою гнучкістю. Це право надано суддям. На відміну від Англії в США існує принцип судового контролю за конституційністю законів, який здійснюють усі суди. Особливо широко цим правом користується Верховний суд США, що демонструє особливу роль, яку відіграє судова влада в американській політичній системі.

Звичайні закони (федеральні і закони штату) групуються в збірники, іменовані кодексами. Це робиться з прикладною метою систематизації американських законів, не зачіпаючи при цьому загального права. Для уніфікації права американським штатам було запропоновано взяти однакові закони в тих питаннях, в яких практика визнавала необхідним законодавче втручання. Значні модифікації мали на меті розширити сферу застосування федерального права.

Судовий прецедент також є джерелом права, хоча має кілька менше застосування в судах, ніж в Англії. Його дія ускладнено федеральною структурою країни. У США існує дві судові системи: федеральна і суди штатів. Крім того, вищі суди не вважають себе пов'язаними своїми власними рішеннями, що істотно змінює умови дії правила прецеденту. Це обумовлює гнучкість американського права, його здатність до адаптації відповідно до зміненими умовами. У США щорічно видається до 350 томів судових рішень, які можуть бути використані як прецедент.

У системі джерел американського права виділяють звичаї і традиції,, що заповнюють прогалини в праві.