Святого Пантелеймона були ненадовго привезені в Київ, до них розпочалося

Багатотисячне паломництво). В ХI ст. в Печерському монастирі лікували

Дем'ян (Даміан)-Пресвітер і Агапіт - "безмездний лічець" Русі, як його

Називає “Києво-Печерський патерик”. Зараз на пам'ять про Агапіта у

Києво-Печерській лаврі встановлена меморіальна дошка. Широке визнання

Лікарською практикою за часів Київської держави здобули також ченці

Антоній, Пимен, лікарі Іоан Смера, Петро Сіріанин, Февронія.

Головними в арсеналі їх лікувальних методів були настої і відвари злікувальних трав, зокрема привезених з Єгипту, а також молитви і взагалі

Вплив словом на хворого - те, що сьогодні належить до психотерапії.

Агапіт був прекрасним діагностом. Консультуючи князя Володимира

Мономаха, який перебував у Чернігові, через систему кур'єрської пошти

Він зумів поставити правильний діагноз на відстані і дав рекомендації

Щодо лікування. Княгиня Євпраксія Мстиславівна уклала лікарський трактат“Мазі”.

Підсумком накопичення даних в різних галузях знань стало створення

Енциклопедій. Першою енциклопедією на Русі став "Ізборник" митрополита

Ілларіона (1073 р.).

Треба виділити такі принципи, характерні риси вітчизняної освіти і науки

Доби, яка розглядається. Це відкритість до світу, активне запозичення і

Використання набутків інших народів, що виражалося у вживанні грецької

Та латинської мов, широкій перекладацькій діяльності освітніх центрів.

Чітко простежується європейська орієнтація, прив'язка до християнських

Цінностей. У освіті поряд з домінуючими церковними існували сильні

світські компоненти. При високому рівні історико-літописної,

Релігійно-філософської думки сфера природничих наук ще не розвинена.

У розвитку культури Київської Русі проявлялися як загальні

Закономірності, так і національні особливості. Її основа - самобутня

Культура східнослов'янських племен. Принциповим рубежем у розвитку

Культури стало прийняття християнства. Значним був вплив візантійської

Культури. На відміну від Західної Європи, на Русі держава не підпала під

Владу церкви, і, відповідно, в культурі світські елементи були

Сильнішими. Намітилася прогресивна тенденція диференціації духовної

Культури. У відносно короткі терміни Київська Русь зробила величезний

Крок, вийшовши на загальноєвропейський культурний рівень, а в деяких її

Сферах перевершивши його. Нові віяння в культурі, більша регіональна

Своєрідність з'явилися у зв'язку з феодальною роздробленістю. Однак для

Закріплення і розвитку культурної динаміки Русь потребувала відновлення