Музичні жанри та історичні форми побутування музики

Напрямки дослідження

Вивчення жанру ведуться по трьох основних напрямках:

• Вивчення конкретних музичних жанрів
• Вивчення класифікації жанрів
• Вивчення сутності поняття жанру

Класифікація жанрів

Існують різні способи класифікації музичних жанрів. Музикознавець Т. В. Попова пропонує класифікувати жанри за умовами їх побутування і виконання. За цією класифікацією розрізняють жанри:

1. Народної музики (музичний фольклор)

2. Розважальної музики (в тому числі музика сучасної естради)

3. Камерної музики (що виконується камерними ансамблями)

4. Симфонічної музики (виконується великими оркестрами)

5. Хорової музики (виконується хоровими колективами)

6. Театральної музики (в тому числі опери, музики до спектаклів, кінофільмів тощо)

В. А. Цукерман пропонує класифікувати жанри за змістовними ознаками:

1. Ліричні жанри

2. Епічні жанри

3. Концертні

4. Картинні (програмова музика)

А. Н. Сохор пропонує класифікувати жанри за т.зв. «жанровим змістом»

1. культові та обрядові

2. масово-побутові

3. концертні

4. театральні

Функції жанрів

Музичний жанр може мати такі функції:

• Комунікативні, пов'язані з організацією художнього спілкування
• Семантичні, що визначають зміст художнього твору
• Тектонічні (структуротворчі), що визначають побудову твору

Первинні та вторинні жанри

Окремі дослідники (напр. В. А. Цукерман) розрізняють первинні жанри — що безпосередньо пов'язані з умовами їх побутування, та вторинні жанри — що сформувалися в умовах концертної виконавства.

Музичні жанри та історичні форми побутування музики

Дослідники вважають, що з плином історії музичного мистецтва можна розрізнити три основні форми його побутування. Це — синкретична, естетична та віртуальна форми.

• Першу — синкретичну форму музикування визначає синхронізм творення, втілення та сприйняття музики. Це — найстаріша форма побутування музики. Музичний жанр виступає передусім як канон, що забезпечує відтворення відповідної певній традиції ситуації. Основною функцією жанру стає комунікативна функція

• Друга — естетична форма з'явилася з розвитком нотного запису. Музичний жанр стає естетичним феноменом. Музичні твори подаються слухачеві. Цій формі характерне злиття строгої організації з чуттєво повноцінною звуковою та інтонаційною формою. Основною функцією жанру стають семантичні функції.

• Третя — віртуальна форма (т. зв. шизофонія) виникла з появою та розвитком індустрії звукозапису, що призвела до розриву між виконанням та сприйняттям музики. Від попередніх форм побутування музики, шизофонічну форму відрізняє те, що музика може прослуховуватись слухачем практично в будь-якій ситуації. На зміну публіці приходять відокремлені слухачі. Основною функцією жанру стають структуротворчі функції, що часто призводить до плутанини понять жанру і стилю, особливо стосовно популярної музики. В багатьох випадках вдалішим терміном музикознавці вважають термін «музичний напрямок».

Музичний стиль - сукупність засобів та прийомів художньої виразності, що історично склалась і відображає естетичні погляди різних суспільних груп певної епохи або творчого напрямку.

Загальний опис

Поняття музичного стилю визначає значні етапи розвитку музичного мистецтва (наприклад класицизм, романтизм, бароко, рококо, сентименталізм і т.д., а також східний, іпсанський, слов'янський, африканський і т.д.). Музичний стиль відображає характерні ознаки певного шару музичного мистецтва, його національної або етнічної своєрідності. Крім того, поняттям музичного стилю визначають індивідуальну творчу манеру композитора (В.А.Моцарта, Л.ван Бетховена, С.Прокоф'єва, Б.Лятошинського та ін.) або виконавця (К.Аббадо, Е.Гілельса, Б.Гмирі, Е.Карузо, С.Ріхтера, А.Тосканіні та ін.)

Поняття музичного стилю має естетичний та історичний аспекти.

В естетичному аспекті воно має оцінне значення, концентруючи увагу на єдності, органічному взаємозв'язку виражальних засобів, співвідношенні традиційного і новаторського в індивідуальному стилі, а також на ознаках часу та інтелектуально-емоційних цінностях, втілених у нормах музичної мови (див полістилістика, стилізація).

В історичному аспекті музичний стиль означає типологічні особливості музичної мови в загальному контексті або окремі напрямки розвитку музичного мистецтва.

Важливими аспектами поняття стиль є