Аналіз структури затрат на 1 га посівної площі сільськогосподарських культур

Видовий урожай—розміри урожаю, які очікуються за станом посівів. При цьому допускають, що умови подальшого вирощування культури будуть нормальними, середніми. Цей показник є оцінкою видів на очікуваний урожай. Видовий урожай визначають у вегетаційний період окомірио. Можна також використовувати кореляційно-регресійний аналіз факторів, що характеризують стан розвитку рослин і грунту, а також метеорологічні умови [1, с. 217-220].

Урожай на пні—фактично вирощений, але ще не зібраний урожай. Біологічний процес формування урожаю вже завершений, а економічний — ні. Розміри урожаю визначають до початку своєчасного його збору окомірне, експертно або за допомогою вибіркового методу накладанням метрівок, збором і обліком з них урожаю або вибіркових обмолотів. Крім того, можна визначити урожай на пні як суму фактичного збору і втрат урожаю.

Фактичний урожай—кількість зібраної і оприбуткованої продукції із зібраних основних, повторних і міжрядних посівів окремих видів сільськогосподарських культур.

Показники урожайності.диференціюються відповідно до показників урожаю — видова урожайність, урожай на пні і фактична урожайність.

Фактичну урожайність сільськогосподарських культур (фактичний збір з 1 га)- визначають, поділивши фактичний.збір урожаю (валового збору) з основних посівів (без повторних, міжрядних і проміжних) на уточнену весняну продуктивну площу. Використання за базу розрахунку урожайності весняної продуктивної площі зумовлено тим фактом, що при обчисленні урожайності на базі фактично зібраної площі може статися, що господарство, яке припустило загибель посівів влітку, а також залишило незібраний урожай на якійсь площі буде мати вищий рівень урожайності, ніж те, яке цього не допустило [2, с. 207].

Урожайність однорічних і багаторічних трав (на сіно, зелений корм і насіння), природних сінокосів обчислюють на одиницю фактично зібраної площі, з якої фактично зібрано урожай.

Урожайність визначають як по окремих культурах, так і по групах їх, наприклад, зернових, овочевих, кормових.

По групах однорідних культур (зернових, овочевих, кормових та ін.) визначають середню зважену урожайність за формулою:

,,

де y_i, n_i -площа посіву і урожайність окремих культур;

- частка окремих культур у загальній площі посіву (, або 100%).

По групах різнорідних культур (технічні), а також по всіх культурах разом обчислюють середній вихід продукції з 1 га посіву у вартісному вираженні за формулою [2, с. 211; 3, с. 123]

Економіко-статистичний аналіз посівних площ сільськогосподарських культур, їх урожайності і валового збору проводять по окремих культурах, їх групах у соціально-економічному (по різних категоріях господарств), виробничо-економічному (за природно-економічними зонами, групами господарств різної спеціалізації і інтенсифікації) розрізах та за адміністративно-територіальними одиницями (районами, областями та по країні в цілому).

При економіко-статистичному аналізі застосовують ряд статистичних методів [4, с. 42; 5, с. 65].

Для аналізу даних про посівні площі, урожай і урожайність у статистиці широко застосовують метод групувань. Насамперед це типологічні групування за соціально-економічними категоріями господарств, за розмірами посівних площ, валового збору урожаю і рівнем урожайності в розрізі основних сільськогосподарських культур і їх груп. Ці групування мають важливе значення для вивчення соціально-економічної І організаційної структури сільськогосподарського виробництва.

Порівняння даних типологічних групувань у динаміці дає змогу виявити структурні зміни в розвитку сільського господарства.

При статистичному аналізі натуральних показників землеробства застосовують структурні групування за розміром посівної площі і рівнем урожайності. Структурні групування за розміром посівної площі використовують при вивченні рівня концентрації сільськогосподарського виробництва, ступеня розповсюджування тієї чи іншої культури, наприклад, цукрових буряків в окремих категоріях господарств у розрізі адміністративно-територіальних одиниць [2, с. 212].

Для характеристики рівня концентрації застосовують структурні групування за розміром загальної посівної площі окремих видів і груп культур, а при вивченні ступеня розповсюдження тієї чи іншої культури — структурні групування за часткою посівів даної культури в загальній посівній площі. Структурні групування за рівнем урожайності використовують для порівняння рівня урожайності по господарствах, виявлення передових і відсталих, визначення невикористаних резервів підвищення урожайності.

Для вивчення впливу окремих факторів на рівень урожайності сільськогосподарських рослин широко застосовують аналітичні групування — факторні, результативні і комбінаційні. Найважливішими групувальними ознаками, за якими вони здійснюються, є показники якості грунту, забезпеченості основними виробничими фондами, трудовими ресурсами і рівня їх використання, застосування органічних і мінеральних добрив, якості насіння, строків виконання робіт, форми організації і оплати праці тощо.

При вивченні впливу різних факторів на зміни рівня урожайностізастосовують дисперсійні і кореляційно-регресійний аналіз. При цьомунайчастіше використовують не прості, а багатофакторні моделі дисперсійного і кореляційно-регресійного аналізу [7, с. 87].

Динаміку натуральних показників продукції землеробства вивчають на основі побудови і аналізу відповідних рядів динаміки. Для побудови і аналізу рядів динаміки посівних площ сільськогосподарських культур потрібні щорічні дані, а посівних площ багаторічних насаджень, урожайності і валового збору їх, а також урожайності і валового збору всіх сільськогосподарських культур — щорічно і середні за рік. Ряди динаміки наведені у статистичних збірниках. На основі таких рядів динаміки обчислюють абсолютний приріст, темпи зростання і приросту, абсолютте значення 1 % приросту, середньорічні темяи зростання і приросту [2, с. 214].

Для оцінки змін величин натуральних показників продукції землеробства за тривалий період застосовують укрупнення періодів, згладжування за допомогою плинної -середньої і аналітичне вирівнювання.