Сучасні лікарські форми для лікування місцевої алергії

Переваги й недоліки лікарських форм для місцевого застосування при лікуванні алергічних захворювань подані в табл. 64.

ТАБЛИЦЯ 64

Форми	Переваги	Недоліки
Краплі для носа	1. Простота лікування 2. Швидкість ефекту	1. Тільки водорозчинні препарати 2. Неможливість точного дозування 3. Попадання в носоглотку 4. Важкість використання для малих дітей 5. Погано утримуються в носі 6. Розвиток атрофії слизової оболонки
Інтарназальні аерозолі (спреї)	1. Менше препарату вводиться 2. Рівномірний розподіл по слизовій 3. Можливість використати в різних місцях 4. Висока концентрація на місці процесу	1. Гази-розпилювачі подразнюють слизову носа, очей, шкіру 2. Важкість використання дітям, старшим людям та особами з низьким інтелектом 3. Можливість пошкодження слизової насадкою
Назальні гелі	1. Пролонгована дія 2. Можна використовувати на ніч 3. Має зволожуючу дію на слизову 4. Легко змивається з одягу, шкіри	1. Не всі препарати в гелі 2. Нестабільна форма 3. Складність використання при слизистих виділеннях
Назальні креми	1. Високий ступінь всмоктування 2. Пролонгована дія	1. Можливість системної дії
Назальні мазі	1. Пролонгована дія 2. Зм’якшує шкіру 3. Має меншу системну дію, ніж гель 4. Можна змішати гідрофобну і гідрофільну речовини	1. Незначний ступінь звільнення діючих речовин 2. Залишає на одежі плями
Капсули	1. Поступове контрольоване вивільнення активних компонентів 2. Стабільна концентрація в крові	1. Дія розвивається повільно 2. Системна дія на організм

На українському ринку лікарських засобів наявно більше 300 найменувань протиалергічних препаратів закордонного та вітчизняного виробництва, перелік яких з дозуванням, способом застосування поданий у таблицях даного розділу.

Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в імуноалергології

Оцінка ефективності лікування алергозів залежить від динаміки симптомів захворювання, яку проводять через 2-4 тижні від початку терапії. Показником ефективності терапії є повне зникнення ознак алергії, досягнення клінічної ремісії або зменшення вираженості всіх клінічних симптомів, покращання якості життя, нормалізацію маркерів алергічних процесів – IgE, зникнення еозинофілів у мазку. Результатом лікування гострої кропив’янки та набряку Квінке повинно бути повне усунення їх симптомів, а хронічної кропив’янки – суттєве подовження періодів ремісії, покращання якості життя хворого, попередження небезпечних епізодів хвороби.

У процесі лікування слідкують за клінічним станом хворого, еозинофілією, біохімічними показниками функціонального стану печінки для профілактики побічних ефектів препаратів.