Підходи до медикаментозного лікування захворювань ШКТ та підшлункової залози

- Хронічні гастрити

А) Хронічний атрофічний гастрит

- препарати, що стимулюють секреторну функцію шлунка (лимонтар, пентагастрин, глюконат кальцію);- замісна терапія (шлунковий сік, пепсидил, пепсин, ацидин-пепсин, абомін, панзинорм, соляна кислота);- при наявності болю і диспепсичних розладів - церукал, еглоніл, но-шпа, галідор;- протизапальна терапія (листя подорожника, плантаглюцид, вентер);- ферменти (солізим, ораза, фестал, мезим-форте). Б) Хронічний хелікобактерний гастрит

- ліквідація гелікобактерної інфекції (де-нол, амоксицилін, кларитроміцин, метронідазол);

- протизапальна терапія (вентер, сукральфат);

- антисекреторні засоби (ранітидин, омепразол);

- антациди (альмагель, маалокс, фосфалюгель, гавіскон);

- репаранти (солкосерил, рибоксин, ретаболіл, пентоксил, гастрофарм);

- засоби, що нормалізують моторну діяльність шлунка (церукал, еглоніл, мотиліум).

В) Хронічний дуоденіт лікують як пепептичну виразку.

- Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки

- Антихелікобактерна терапія (потрійна або квадротерапія)

Терапія першої лінії - омепразол + кларитроміцин + амоксицилін; омепразол+ кларитроміцін+ метронідазол; ранітидин + вісмуту цитрат + кларитроміцин + амоксицилін; ранітидин + вісмуту цитрат + кларитроміцин + метронідазол.

Терапія другої лінії призначається при неефективності першого курсу лікування – омепразол + субцитрат/субсаліцилат вісмуту+метронідазол+ тетрациклін;

- М-холінолітики: неселективні (атропін, метацин, платифілін); селективні (гастроцепін);

- блокатори Н₂-гістамінових рецепторів (ранітидин, фамотидин, нізатидин, роксатидин);

- антациди (маалокс, фасфалюгель, гавіскон);

- гастроцитопротектори (енпростил, сайтотек, сукральфат);

- засоби, що нормалізують моторну діяльність шлунка (церукал, еглоніл, мотиліум);

- репаранти (гастрофарм, солкосерил, пентоксил);

- засоби центральної дії (седативні, транквілізатори).

- Хронічний панкреатит

- зняття больового синдрому:

1. М-холінолітики (платифілін, гастроцепін, бускопан);

2. міотропні спазмолітики (папаверін, но-шпа);

3. ненаркотичні аналгетики (метамізол, трамал);

4..Н₂-блокатори (фамотидин, нізатидин);

5. інгібітори протонової помпи (омепразол, пантопразол);

6. соматостатин (сталамін).

- замісна ферментна терапія (панкреатин, лікреаз).

- ліквідація дуоденостазу, дискінетичних порушень панкреатичних протоків (домперидон, препульсид).

- антимікробна терапія (фуразолідон, нітроксолін, інтетрикс, ніфуроксазид).

- Диспепсія

При шлунковій та панкреатогенній диспепсії - замісна терапія ферментними препаратами (ацидин-пепсин, абомін, панкреатин, панзинорм, фестал, дигестал, панкурмен та ін.). Лікування основного захворювання (хронічний гастрит, хронічний панкреатит).

Відповідна дієта. При аліментарних диспепсіях - голод упродовж 1-1,5 діб. При гнилісній диспепсії у добовому раціоні збільшують кількість вуглеводів, при бродильній - білків (одночасно зменшують кількість низькомолекулярних вуглеводів). При жировій диспепсії обмежують жири.

- Хронічний гастроентерит

- корекція білкового обміну (альвезин, альбумін);

- корекція електролітного обміну (панангін, кальцію глюконат, натрію бікарбонат, калію хлорид);

- комплексна вітамінотерапія - вітаміни групи В, вітаміни A, D, E, K, C;

- антидіарейні препарати (лоперамід)

- Хронічний коліт

- антибактеріальна терапія (салазопіридазин, месалазін, фуразолідон);

- антидіарейні препарати (лоперамід), адсорбенти (ентеросгель) при хронічному коліті з переважанням проносів;

- прокінетики (метоклопрамід), проносні (лактулоза) при гіпо- й атонічному варіантах порушення моторної функції кишечника.