Політична свідомість і політична культура

Політична свідомість – відображення політичних відносин і інтересів, оцінка політичних явищ, виражених у вигляді певних понять, ідей, поглядів і теорій:

· Відображає соціальну дійсність.

· Сприймає події, оцінюючи їх за мірою значимості і відповідності інтересам, законодавчим актам, політичним нормам, традиціям і ідеалам.

· Прогнозує можливі перспективи соціальних і політичних змін в суспільстві.

Політична культура – типова інтегрована характеристика індивідуального чи колективного соціального суб’єкта та соціальних інститутів, суспільства в цілому що фіксує рівень розвитку єх політичноє свідомості, політичної діяльності, політичної поведінки. Політична культура – система, що склалася історично. Вона передбачає стійкі установки, переконання і уявлення, цінності, що базуються на досвіді поколінь, проявляється в діяльності людей і забезпечує прийнятність політичного життя суспільства.

Риси політичної культури:

· Визначає політичну свідомість і політичну поведінку основної маси населення і не зводиться до суми політичних субкультур.

· Політична культура – продукт соціально-культурного, природно-історичного розвитку суспільства і результатів колективної політичної творчості.

· Має тоталітарний характер фіксує стійкі зв’язки що повторяються, відносини між елементами політичного процесу і закріплений політичний досвід.

Функції політичної культури:

· Орієнтації – дозволяє осмислити політичні явища, власні можливості при реалізації прав і свобод в конкретній політичній системі.

· Ідентифікації – забезпечує людей розумінням своєї групової приналежності і зручними способами участі у відстоюванні інтересів даної групи.

· Адаптації – допомагає людині пристосовуватися до змін в політичному середовищі, умов здійснення своїх праві власних повноважень.

· Соціалізації – дає можливість людям виробити певні навички і властивості, дозволяє реалізуватися в системі влади через громадянські права, політичні функції, інтереси.

· Комунікативна – здійснює взаємодію всіх суб’єктів і інститутів влади на базі використання загальноприйнятих термінів, символів, стереотипів і інших засобів інформації і мови спілкування.

· Інтеграції – дозаоляє різним групам реалізуватись в рамках певної політичної системи, зберігаючи цілісність держави і її взаємодію з громадським суспільством.

Класифікація політичної культури:

За маштабністю:

· Загальна (домінуюча) – це найбільш стійкі типові ознаки, що характеризують політичну свідомість і політичну поведінку основної маси населення.

· Субкультурна – сукупність політичних орієнтацій і моделей політичної поведінки, що характерна для певних соціальних груп і регіонів. Вона відрізняється від домінуючої в суспільстві (соціально-класової,національно-етичної, релігійно-політичної, статево-вікової, регіональної).

По відношенню до влади:

· Пануюча – політичні інтереси володаря.

· Контркультура – культура опозиції.