Організація роботи

Аудит ефективності бюджетних програм, що фінансуються з державного бюджету, на рівні головного розпорядника бюджетних коштів здійснюється фахівцями ГоловКРУ України із залученням для дослідження інших стадій проходження бюджетних коштів фа­хівців регіональних КРУ (участь в аудиті ефективності).

Аудит ефективності бюджетних програм місцевих бюджетів здійснюється фахівцями органів ДКРС відповідного рівня.

Рішення про необхідність залучення до аудиту ефективності підпоряд­кованих контрольно-ревізійних підрозділів приймається керівництвом від­повідного органу ДКРС самостійно, виходячи з необхідності цього.

Проведенню аудиту ефективності передує направлення головно­му розпоряднику бюджетних коштів за досліджуваною програмою (відповідальному виконавцю) не пізніше, ніж за 10 днів до початку проведення аудиту ефективності, повідомлення про проведення ау­диту ефективності.

Збір інформації в процесі аудиту ефективності може проводи­тися як за місцезнаходженням учасника бюджетного процесу, так і за письмовим зверненням до нього органів ДКРС. Збирання інфор­мації за місцезнаходженням учасника бюджетного процесу здійсню­ється на підставі направлення, виданого керівником органу ДКРС або його заступником.

Аудитор зобов'язаний пред'явити керівнику учасника бюджет­ного процесу направлення на право проведення аудиту ефективнос­ті та на його прохання розписатися в журналі відвідування учасника бюджетного процесу.

Процес аудиту ефективності складається з таких основних етапів:

I. Підготовка до аудиту.

II. Проведення аудиту.

III. Реалізація результатів аудиту.

Підготовка до аудиту (Іетап) полягає у попередньому вивченні питань, пов'язаних з досліджуваною програмою (попередній аудит) та подальшій розробці програми аудиту.

Попередній аудит починається із збору даних про досліджувану бюджетну програму для збільшення знань аудитора про неї, визна­чення результативних показників бюджетної програми, або крите­ріїв оцінки.

Як правило, за критерії оцінки приймаються результативні по­казники паспорту бюджетної програми. У разі недостатності показ­ників паспорту бюджетної програми або за відсутності чітко визна­чених показників виконання бюджетної програми необхідно разом з головним розпорядником (відповідальним виконавцем) визначити найбільш значущі звітні дані про надані послуги, виконані роботи, реалізований продукт або фінансовий результат, що можуть харак­теризувати досягнення мети бюджетної програми.

Дані доцільно зібрати за кілька років, що підвищить ступінь до­стовірності оцінки ефективності виконання бюджетної програми.

На підставі зібраних даних необхідно: • оцінити рівень досягнення результативних показників бюджет­ної програми через співвідношення фактично отриманих та за­планованих результативних показників;

• оцінити ефективність програми порівнянням забезпеченого рів­ня виконання результативних показників програми до рівня їх фінансування.

Зокрема, виконання бюджетної програми може бути оцінено як:

• ефективне (рівень показників виконання показників продукту, ефективності, якості перевищував або дорівнював рівню забез­печеного фінансування);

• недостатньо ефективне (рівень виконання деяких показників продукту, ефективності, якості був менший за забезпечений рі­вень фінансування);

• неефективне (рівень показників виконання показників продук­ту, ефективності, якості був значно менший за забезпечений рі­вень фінансування).

Якщо виконання бюджетної програми оцінено як ефективне, на етапі попереднього аудиту керівництвом органу ДКРС може бути прийнято рішення про відміну проведення аудиторського дослі­дження.

Виходячи з аналізу виконання результативних показників бю­джетної програми, в залежності від того, які показники бюджетної програми виконувались найгірше, необхідно сформулювати про­блему, яка існує у виконанні бюджетної програми, тобто проблему аудиту.

Це повинна бути актуальна проблема, яка реально існує, хвилює Уряд, громадян, потребує глибокого вивчення на предмет її усунення.

Якщо при проведенні аудиту ефективності планується зосеред­ити увагу на продуктивності бюджетної програми (забезпечення максимального обсягу вироблених товарів (робіт, послуг) за виділе­ний обсяг бюджетних коштів), орієнтовною проблемою аудиту мо­жуть бути питання: Чи існують шляхи підвищення продуктивності програми? Чи можна було досягти кращих результатів при реаліза­ції програми іншими шляхами?

Якщо при проведенні аудиту ефективності аудитор приділяє основну увагу економності (зменшення витрат на одиницю виго­товлених товарів (робіт, послуг), проблемою аудиту можуть бути питання: Чи існують шляхи зменшення вартості продукту бюджет­ної програми? Чому не забезпечено зменшення вартості продукту бюджетної програми?

Якщо основна увага приділяється результативності (досягненню визначеного результату), то проблемою аудиту може бути питання: Чому не забезпечено виконання показників продукту програми?

Якщо увага зосереджується на якості виконаних робіт, наданих послуг, вироблених товарів, то проблемою аудиту може бути питання: Чи існують шляхи підвищити вплив бюджетної програми на зменшення негативних тенденцій (збільшення позитивного впливу) у досліджуваній сфері?

Після визначення проблеми аудиту для підготовки програми ау­диту збираються дані з різних джерел, що характеризують бюджетну програму. Такими даними можуть бути: інформація про діяльність головного розпорядника бюджетних коштів за програмою (відпо­відального виконавця) та його органів на місцях, механізми управ­ління та форми контролю головного розпорядника за виконанням програми, законодавче, економічне та інше середовище, заходи для забезпечення функціонування бюджетної програми, тощо.

На підставі аналізу зібраних даних визначаються гіпотези аудиту, які можуть стосуватись кожної стадії проходження бюджетних коштів:

• планування;

розподіл;

використання;

контроль.

Під гіпотезою аудиту слід розуміти припущення аудитора (здо­гад) щодо причини виникнення та існування проблем, недосконалос­ті певних позицій в організації виконання бюджетної програми. В якості гіпотез аудиту можливо також розглядати:

• недосконалість (недостатність, суперечливість) законодавчо- правової бази, нормативно-методологічного забезпечення;

• відсутність (недосконалість) звітності про виконання бюджет­ної програми.

За результатами проведеної роботи розробляється програма аудиту, у якій конкретизуються період, мета та процедури аудиту, зазначаються гіпотези аудиту та методи їх дослідження, або орієн­товні питання для опрацювання в ході аудиту ефективності.

Метою розробки програми аудиту є визначення заходів, які необ­хідно виконати під час проведення аудиту ефективності, та надання детальної інструкції з роботи. Програма, як правило, узгоджується з головним розпорядником бюджетних коштів або з відповідальним виконавцем бюджетної програми.

Складання програми аудиту має на меті:

• зосередитися на зборі необхідних доказів/фактів;

• визначити межі аудиторської роботи;

• передати знання молодим спеціалістам;

• закласти основу для документування результатів роботи тощо.

Програма аудиту має такі основні елементи: послідовність запи­тань; цілі аудиту; критерії аудиту; типи необхідних доказів/фактів; джерела доказів/фактів; методика аудиту; процедури аудиту.

В окремих випадках, за рішенням керівника органу ДКРС, про­грама аудиту також може погоджуватись з ініціатором його прове­дення.

У разі непогодження головного розпорядника бюджетних ко­штів або відповідного виконавця бюджетної програми з розробле­ною програмою аудиту рішення про мету та процедури проведення аудиту ефективності приймає керівник органу ДКРС, що його про­водить.

Для спрощення процесу узагальнення інформації та забезпечен­ня єдиних підходів до її збору та виду до програми аудиту доцільно розробляти таблиці, анкети тощо.