Особливості аудиту зовнішньоекономічної діяльності

Петрух Карина,студентка групи 3591-1 кафедри обліку і аудиту,

Запорізький національний унівеситетет

У зв’язку з активним здійсненням зовнішньоекономічної діяльності підприємствами України, достатньо актуальним є питання проведення аудиту зовнішньоекономічної діяльності. Багато українських компаній стали активними учасниками зовнішньої торгівлі, проте не всім вдається проводити зовнішньоторгівельні операції успішно, головним чином через відсутність досвіду роботи на зовнішньому ринку. Окрім, цього складне законодавство, що регулює зовнішньоекономічну діяльність не завжди однозначно трактує окремі господарські операції, що також має негативний вплив на результативність зовнішньоторгівельних операцій.

Вивченням даного питання займалися такі вчені: Назарова Г.Б., Давидов Г.М., Рудницький В., Кузьминський Ю., Палій В., Завгородній В.

Метою даної роботи є визначення особливостей та порядку проведення аудиту зовнішньоекономічної діяльності.

До основних особливостей зовнішньоекономічної діяльності підприємств належать: по-перше, жорстке регулювання валютних операцій державою; по-друге, процес митного оформлення товарів; по-третє, наявність особливої системи оподаткування експортних та імпортних операцій; по-четверте, наявність в обліку об’єктів, які відсутні в інших видах діяльності (курсова різниця, іноземна валюта, податкові векселі та ін.). Аудиторська перевірка формується у послідовності від загального до конкретного або від конкретного до загального. Кожен аудитор самостійно обирає послідовність своєї роботи залежно від особливостей діяльності підприємства, яке перевіряється.

– аудит правових аспектів ведення зовнішньоекономічної діяльності;

Аудиторську перевірку зовнішньоекономічної діяльності підприємства доцільно розділити на наступні етапи:

– аудит експортно-імпортних операцій;

– аудит придбання та продажу іноземної валюти;

– аудит інших операцій у зовнішньоекономічної діяльності.

На першому етапі перевірки, аудитору необхідно оцінити правові аспекти ведення зовнішньоекономічної діяльності суб’єкта господарювання, встановити види зовнішньоекономічної діяльності та їх відповідність чинному законодавству. Базовий закон є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ.

На даному етапі перевірки аудитор повинен встановити:

– чи передбачено установчими документами підприємства здійснення зовнішньоекономічної діяльності, на яких умовах та які її види;

– наявність дозволу чи ліцензії на виконання певного виду зовнішньоекономічної діяльності;

– наявність та умови застосування валютного рахунку;

– повноту документального підтвердження здійснення зовнішньоекономічної діяльності (наявність договорів, запрошень, тощо).

Особливу увагу аудитор повинен приділити вивченню та аналізу форм розрахунків з нерезидентами, що застосовуються на підприємстві, своєчасності виконання цих розрахунків, а також порядку використання придбаної та отриманої іноземної валюти. Слід мати на увазі, що відповідно до статей 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР, розрахунки в іноземних валютах не повинні перевищувати строк 180 календарних днів.

При перевірці операцій зовнішньоекономічної діяльності аудитору необхідно оцінити доцільність застосування базисних умов поставок відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 04 жовтня 1994 р. №567/94, в якому зазначено, що суб’єкти підприємницької діяльності всіх форм власності, укладаючи зовнішньоекономічні договори, повинні забезпечувати дотримання Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (Інкотермс).Є декілька видів базисних умов поставок, які враховують навантаження, розвантаження, митне очищення, транспортування, страхування товару та інше. Існують 4 групи поставок E, F,С, D.

На другому етапі перевірки, аудитору необхідно оцінити доцільність і законність експортно-імпортних операцій. Аудитор здійснює перевірку правильності оформлення та наявність первинних документів, а саме: митної документації; нотаріально засвідчених контрактів і копій контрактів; ліцензій на експорт; розрахункової документації; банківської документації; технічної документації; товарно-супровідної документації; транспортної, експедиторської і страхової документації; складської документації; документів про нестачу та псування товарів.

У процесі перевірки операцій із зовнішньоекономічної діяльності аудитор особливу увагу приділяє наявності та правильності оформлення єдиного документа, який засвідчує факт здійснення експорту чи імпорту, вантажно-митній декларації.

Митне оформлення товарів та транспортних засобів здійснюється із застосуванням уніфікованого адміністративного документа форми МД-2, за необхідністю додаткових аркушів вантажної митної декларації форми МД-3 і МД-8, а також доповнення форми МД-6. Порядок заповнення ВМД затверджено вип. 17 ДМСУ «Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації» від 09 липня 1997 р. №307.

Термін дії вантажно-митної декларації не обмежується часовою нормою і не обмежується кількістю задекларованих товарів.

Аудитор повинен перевірити, чи застосовується до операцій з продажу товарів, вивезених (експортованих) платником податку за межі митної території України, нульова ставка податку на додану вартість.

Митні збори – це додаткові збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови постачання та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці та ін.). Вони підлягають сплаті до/або на момент митного оформлення. Ставки митного збору затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 65 від 27 січня 1997 р.

Акцизний збір – це непрямий податок споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), що стягується з них під час здійснення оборотів з продажу таких товарів, або при імпортуванні таких товарів на митну територію України. Порядок нарахування та сплати акцизного збору визначається Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 18-92. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів.

При імпорті послуг, порядок нарахування ПДВ істотно відрізняється від імпорту товару. Згідно ст. 7.3.6 підприємство не перераховує грошові кошти на суму ПДВ, а нараховує податкові зобов’язання по першій з подій або перерахунок авансу за послуги або оформлення документа, підтверджуючого виконання нерезидентом послуг. А у наступному податковому періоді виникає право на податковий кредит.

При перевірці правильності формування валових доходів при експорті товарів необхідно звернути увагу на те, що валовий дохід визначається за правилом першої події: отримання передоплати від нерезидента або відвантаження йому товару.

На третьому етапі перевірки, аудитор перевіряє правильність відображення в бухгалтерському та податковому обліку операцій по придбанню та продажу іноземної валюти. Порядок покупки іноземної валюти регламентується Постановою Правління НБУ «Положення про порядок та умови торгівлі іноземної валюти» від 29 серпня 2005 р. № 281.

Придбання іноземної валюти проводитися тільки через уповноважені банки, при цьому необхідно в банк надати заяву на покупку валюти, договір з нерезидентом, вантажну митну декларація або акт приймання-передачі робіт (послуг), довідку з податкової інспекції про взяття на облік як платника податку.

На четвертому етапі перевірки, аудитор перевіряє правильність здійснення розрахунків з підзвітними особами та оподаткування доходів нерезидентів. Аудит розрахунків з підзвітними особами, які перебувають у закордонних відрядженнях, має певні особливості з позиції валютного законодавства.

Особливим етапом перевірки є перевірка правильності оподаткування доходів нерезидентів, що виплачуються з України відповідно до вимог ст. 13 Закону про прибуток. Резидент зобов’язаний з даного доходу утримати 15 % податку на прибуток і перерахувати його до бюджету, якщо інше не передбачене міжнародними угодами.

Список літератури

1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://www.zakon.rada.gov.ua.

2. Указ Президента «Про врегулювання порядку отримання резидентом кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидента і застосуванні штрафних санкцій за порушення валютного законодавства»

від 27 червня 1999 р. № 734/99 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://www.zakon.rada.gov.ua.

3. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. № 15-93 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://www.zakon.rada.gov.ua.

4.Давидов Г.М. Аудит: [підручник] / Г.М. Давидов, І.Г. Давидов, Ю.Г. Давидов та ін; за ред. Г.М.

Давидова, М.В. Кужельного. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К.: Знання, 2009. – 495 с.