Сучасні методи вивчення порушень функціональної активності імунної системи

У практику медичних лабораторно-діагностичних підрозділів поступово впроваджуються нові і більш досконалі методи обстеження хворих з різною імунопатологією. В даний час для проведення масових імунологічних обстежень у медицині впроваджена система мікротест з використанням моноклональних антитіл. Моноклональні антитіла широко використовуються для визначення субпопуляцій Т-лімфоцитів за допомогою імунофлуоресцентного мікроскопіювання і проточної цитометрії. Існують також комерційні набори для виявлення та кількісного визначення хелперних і супресорних субпопуляцій Т-лімфоцитів, а також Т- і В-лімфоцитів, що складаються з синтетичних пластикових мікросфер або мікробусинок, до поверхні яких приєднані специфічні антитіла. Впровадження аналогічних методів у практику ветеринарної клінічної імунології на сьогоднішній день представляє проблему, хоча їх використання відкриває нові перспективи для діагностики імунодефіцитів тварин. Всі високочутливі методи вимагають наявності високо специфічних моноклональних антитіл до маркерів різних субпопуляції лімфоцитів та інших клітин імунної системи, які відповідно до міжнародної класифікації зведені в групи і позначені, як кластери диференціювання або CD. Кожній групі CD присвоєно порядковий номер, загальний для людини і тварин, і відповідні набори антитіл дозволяють виявляти клітини імунної системи, які несуть конкретні антигени.

У ветеринарії робіт у цьому напрямку значно менше, хоча такі фірми як"Serotec" (Англія), VMRD, Inc. (США) уже пропонують для наукових цілей ряд моноклональних антитіл до маркерів лейкоцитів, молекул МНС і імуноглобулінів різних видів тварин. Інтенсивні наукові розробки в цьому напрямі ведуться в лабораторіях ряду університетів і в науково-дослідних центрах США і Європи. Крім цього, дуже перспективними для ветеринарної імунології слід визнати такі методи, як ELISPOT і "сендвіч"-ІФА, які в даний час використовуються тільки в науково-дослідних лабораторіях і поки не знайшли широкого застосування в якості повсякденних тестів. Зокрема, метод ELISPOT може використовуватися для кількісного підрахунку В-лімфоцитів, які секретують імуноглобуліни кожного класу (G, М, А), а "сендвіч" - ІФА може застосовуватися для кількісного визначення рівня Ig. Ці методи також вимагають наявності моноклональних антитіл і є одними з найбільш чутливих і специфічних.

Нажаль необхідно відмітити, що існуючі на сьогоднішній день методи оцінки імунного статусу в нормі та патології практично не впроваджені у ветеринарну практику, що не дозволяє удосконалювати рівень імунологічних досліджень і розробляти нові підходи діагностики імунодефіцитних станів тварин.

ВИСНОВКИ

1. Імунологічні методи, які використовуються в експериментальних дослідженнях та клінічній практиці, досить різноманітні.

2. За їх допомогою можна визначати імунний статус тварин в нормі і при патології, здійснювати контроль за відновленням імунологічної компетентності організму в процесі лікування методами імунотерапії.

3. Для визначення первинного або вторинного імунодефіциту необхідно використовувати лабораторні методи, які дозволяють визначити кількість і функціональну активність Т-, В-клітин, нейтрофілів, а також компонентів комплементу в сироватці крові для встановлення їхньої ролі в імунній дисфункції.

4. Вибір методів і рекомендацій щодо їх практичного застосування представляє певну проблему, оскільки багато хто з них не є рутинними у ветеринарній клінічній практиці і використовуються тільки в науково-дослідних лабораторіях або знаходяться на стадії розробок.

5. Деякі методи можуть слугувати важливим інструментом розпізнавання й розуміння імунодефіцитів тварин