Ленточный весовой дозатор ДВШ Д Л80/5,2-3000SО

Производительность – 450т/час, ширина ленты – 1800мм

Электродвигатель - мощность 8,5 кВт, напряжение 380В.

Загальна кількість працюючих на поверхнево-технологічному комплексі - 270 чол., В тому числі, зайнятих на вибірці вугілля - 110 чол.

Водовідлив

Припливи шахтних вод визначені на підставі: „Висновку про уточнення припливу води в ПАТ «ШУ»Покровське», фактичних припливів води, календарного плану відпрацьовування пласта.

Технологічні припливи, при експлуатації шахти по I пусковому комплексу складуть 8 м³/год і по II - 15 м³/ год. На повний розвиток гірських робіт очікуваний приплив шахтних вод з урахуванням технологічних вод прийнятий рівним: нормальний - 550 м³/ год; максимальний - 620 м³/ год. Жорсткість води рН - 7,8-8,3. Висота водо підйому 720 м. Виходячи із цих даних в біляствольному дворі горизонту 708 м була обладнана одноступінчаста незаглиблена головна водовідливна установка зі шістьома насосами ЦНС-300-910, 6 кВ, 3000 об/хв й один насос НСШ-410-780, 1600 кВт, 6 кВ.

Проектом прийнято зберегти існуючу схему водовідливу шахти: водовідливну установку горизонту 708 м і дільничні водовідливні установки уклонних полів. Приплив відкачується на поверхню по трьох трубопроводах діаметрами по 219 мм, прокладеним по клітевому стволі.

Досвід експлуатації насосів ЦНС-300-910 показав, що надійність роботи високо оборотних насосів украй низка, шахта в результаті неодноразово перебувала на грані затоплення. Оперативні ремонтні роботи, пов'язані з доставкою запчастин із заводу-виготовлювача (Ясногірський машзавод, Росія), поставили важкорозв'язну проблему.

З огляду на вищевикладене, для кардинального рішення питання нормальної роботи головного водовідливу в умовах очікуваного неминучого збільшення водо притока в шахту ухвалене рішення про заміну шести насосів ЦНС на чотири насоси НСШ-410-819 виробництва Сумського машинобудівного заводу ім. Фрунзе (Україна), виключивши при цьому їхню паралельну роботу на загальний трубопровід з існуючим насосом НСШ-410-780. Продуктивність насосів 300-410 м³/ год, напір 780-910 м. Як основні елементи схеми комутації нагнітальних ліній застосовані гідро керовані засувки ГЗ-20-10 і клапани зворотні КО-20.

Крім того, додатково проклали два трубопроводи діаметром по 273 мм із горизонту 708 м на поверхню. Через відсутність вільного місця в допоміжному стволі для зазначених цілей передбачили буравлення двох скважин діаметром по 273 мм до горизонту 708 м.

Для відкачки максимального водо притока 96 м³/ год блока № 8 прийнято спорудити на горизонті 788 м новий комплекс дільничного водовідливу (ємність водозбірників становить 250 м³) й обладнати його трьома насосами типу ЦНС-180-128, 800 Вт, 660 В, 1500 об/хв. Розташування комплексу виробок водовідливу блоку № 8 запроектовано в районі нижньої прийомної площадки ухилів блоку № 8 на горизонті 788 м. Весь прилив блоку № 8 прийнято перекачувати у водозбірник головного водовідливу горизонту 708 м по одному трубопроводі діаметром 219 мм, прокладеному по допоміжному ухилу блока № 8 і дренажному квершлагу горизонту 708 м.

Водовідливну установку автоматизовано за допомогою апаратури ВАВ-1М.

Водо приток у зумпф ППС № 2 складе 47 м³/ год. Для відкачки цього приливу споруджується зумпфовий водовідлив, що передбачається обладнати двома насосами ЦНС-60-75, 22 кВт, 660 В, 1500 об/хв. Вода откачується у водозбірник дільничного водовідливу горизонту 788 м блоку № 8 по одному трубопроводі діаметром 114 мм. Зумпфову водовідливну установку прийнято автоматизувати апаратурою ВАВ-1М. Для обслуговування насосів зумпфового водовідливу на горизонті 788 м установлюється лебідка типу ЛШВ-25.

Для перепуску води 30 м³/год, що збирається у водо уловлювальних кільцях на глибині 558 й 767 м ППС № 2 по цьому стволу із глибини 558 м до зумпфа (глибина 795 м) передбачається прокласти один трубопровід для перепуску води діаметром 114 мм.

Приток води на горизонті 593 м в кількості 170 м³/ год перепускається в освітлюющий резервуар горизонту 708 м по трубопроводу діаметром 219 мм, прокладеному по допоміжному стволу.

Шахтний водовідлив є резервом системи пожарозрошувального водопостачання. Схема комутації водовідливної установки забезпечує можливість проведення ремонту будь-якої ділянки трубопровідної системи без порушення нормального функціонування водовідливу. Для резервного водопостачання при гасінні можливої пожежі передбачене перемикання водовідливних трубопроводів у камері водовідливу біляствольного двору головних стволів горизонту 708 м.

Всередині насосної камери передбачена водозабірна ємність траншейного типу, що з'єднується з водозбірниками трубопроводами, постаченими засувками з ручним керуванням, що дозволяють регулювати надходження води й герметизувати насосну камеру.

Розрахунковий максимальний добовий приплив води по шахті складе 12960 м³. Для відкачки зазначеного припливу одночасно в роботі перебуває один насос, що працює 13 год. у добу. Ємність трьох галузей водозбірників становить 4300 м³.

Електропостачання головного водовідливної установки виконано по 1 категорії безперебійності електропостачання. Для керування насосними агрегатами прийняті високовольтні КРУВ-6 у вибухобезпечному виконанні, що не має масляного заповнення. Для живлення низьковольтних споживачів водовідливу використаються трансформаторні підстанції типу ТСВП. Камера головної водовідливної установки оснащена світильниками, що питаються від загально шахтної мережі.

Шахтна вода, видавана на основній площадці, надходить у резервуар шахтної води місткістю 500 м³. З резервуара шахтна вода насосами Д-230-70, установленими в насосній станції шахтних вод, по трьох напірних поліетиленових трубопроводах діаметром 300 мм довжиною 9,5 км попадає в ставок-накопичувач шахтних вод.

Для запобігання затопленню гірських виробок виробляється пристрій дільничних, уклонних водозбірників, оснащених робочими й резервними насосами з електричними і пневмоприводами типу ЦНС-60×125, АНС 16×50, ТН 20×40, СМ 150-125-315, КО 50×112 й інші. Пристрій водозбірників виробляється в місцях зниженого профілю виробок й максимального припливу води.

В зумпфі головного ствола для його чищення передбачений уловлювальний щит, по якому вугілля, що просипається при завантаженні скіпів попадає на класифікатор-відстійник. Вугілля збезводнюється і перевантажувачем навантажується у вагонетки, що по стволу піднімаються кліттю в біляствольний двір горизонту 593 м і розвантажуються у вугільну яму. Шлам із зумпфа головного ствола шламовими насосами перекачується по трубах у шламу збірну камеру, де вдруге збезводнюється. В зумпфі допоміжного ствола для відкачки води і шламу передбачені дві ерліфтні установки. Водозбірники біляствольного двору являють собою дві рівнобіжні виробки ємністю на чотирьох годинний приплив води.

Очікуємий притік води по виймальній дільниці згідно з гірничо-геологічним прогнозом складає 10 - 15 м³/год. Для відкачки води монтується водовідливний трубопровід диаметром 100 мм. По трубопровіду вода відкачується до водосборника головного водовідливу.

Загально шахтний приток води складає: Q_норм=253 м³/год, Q_макс=342 м³/год. Головна водовідливна установка розташована у навколо ствольному дворі гор. 708 м біля центрально - здвоєних стовбурів, вміщувальність водозбірників 3300м³.

Шахтні води на досяжних глибинах відробки хлоридно – натрієві з мінералізацією до 20 г/дм³, слабощілочні, загальна жорсткість складає 20,8мг-экв/дм³.

У роботі по відкачуванні води з шахти на поверхню знаходиться головно водовідливна установка обрію 708 м, яка складається з шести насосних агрегатів, два з яких типу НСШ 410-819 та чотири типу НСШ 410-728 з електродвигунами потужністю по 1600 кВт. Вода з водозбірника обрію 708 м на поверхню відкачується по трьом водовідливним ставам з труб діаметром 200 мм, прокладеними в допоміжному стовбурі та двом водовідливним шпарам діаметром 200мм. Крім того в роботі по відкачки води знаходяться дільничні водовідливні установки:

- конвеєрного ходка блока №8 з трьох насосних агрегатів ЦНС 180-170;

- грузового ходка блока №8 з трьох насосних агрегатів ЦНС 60-125;

- повітряподаючого ходка бл. №3-5 з двох насосних агрегатів ЦНС 60-225.

Технічна характеристика насоса НСШ 410-910

Подача, м³/год………………………………………………………410

Напір, м……………………………………………………………….910

Частота обертанні, об/хв……………………………………………1450

Потужність електродвигун, кВт……………………………………1600

Технічна характеристика насоса НСШ 410-819

Подача, м³/год………………………………………………………410

Напір, м……………………………………………………………….819

Частота обертанні, об/хв……………………………………………1450

Потужність електродвигун, кВт……………………………………1600

Таблиця 7 - Тип та кількість насосів, які використовуються на водовідливі шахти

Тип насосного агрегату	Кількість по шахті, шт.	Призначення	Кількість в роботі, шт.	Тип приводу	Потужність приводу, кВт
АНС 160-40		Шламовий		електричний
НШ 80-19		Шламовий		електричний
АНС 16-50		Відкачка нейтральних вод		електричний	7,5
АНС 250-50		Шламовий		електричний
КО 50-56		Конденсат ний		електричний
А2 КО 50-112		Конденсатний		електричний
ТН 20-40		Відкачка шахтних вод		Пневматичний
НЗВ		Відкачка шахтних вод		Пневматичний
НПВМ-1		Відкачка шахтних вод		Пневматичний
Насос DEPA		Відкачка шахтних вод
1В 20-20		Відкачка шахтних вод		електричний	7,5
К-60		Відкачка шахтних вод		електричний	7,5
ЦНС 60		Відкачка шахтних вод		електричний
ЦНС 180		Відкачка шахтних вод		електричний
ЦНСШ 80		Відкачка шахтних вод		електричний
СМ, 2СМ		Відкачка шахтних вод		електричний
Струмний насос		Відкачка шахтних вод		гідравлічний

Вентиляція

ПАТ «ШУ» Покровське» провітрюється 4 установками головного провітрювання, встановленими на головному стовбурі, вентиляційному стовбурі на вентиляційній свердловині повітряподавального ствола № 1,скипово-вентиляційному стволі №2.

Вентиляційна установка головного провітрювання головного стовбура провітрює гірські вироблення білястовбурного двору допоміжного стовбура, бремсбергового поля блоку 5, блоку 3, ухильного поля блоку 5, частково центральній панелі блоку 8.

Вентиляційна установка обладнана двома однотипними вентиляторами ВЦД-47,5У з двигунами потужністю 4000 кВт., діаметр робочого колеса вентилятора 4750мм Вентилятор працює з подачею 25140 м3/мин і розвиває натиск Hв. = 520 мм вод. ст., при частоті обертання робочого колеса 500 об/мин, що відповідає куту установки лопаток направляючого апарату І = 90 град.и куту установки лопаток робочого колеса -90 град. на типовій аеродинамічній характеристиці. ККД - 0,83.

Вентиляційна установка вентиляційного стовбура провітрює гірські вироблення білястовбурного двору гір. 708 м, південній панелі блоку 8, блоку 10, частково центральній панелі блоку 8 і блоку 6.

Вентиляційна установка обладнана двома однотипними вентиляторами ВЦД-31,5М з двигунами потужністю 1250 кВт.,диаметр робочого колеса вентилятора 3150 мм, частота обертання робочого колеса 600 об/мин. Вентилятор працює з подачею 8120 м3/мин і розвиває натиск Hв. = 518 мм вод. ст., при частоті обертання робочого колеса 600 об/мин, що відповідає куту установки лопаток робочого колеса І = -90 град. і вугіллі установки лопаток направляючого апарату -90 град.на типовій аеродинамічній характеристиці. ККД вентиляційної установки - 0,77.

Вентиляційна установка вентиляційної свердловини повітряподавального стовбура № 1 провітрює гірські вироблення білястовбурного двору повітряподавального стовбура, вироблення блоку 2 і частково вироблення блоку 6.

Вентиляційна установка обладнана двома однотипними вентиляторами ВЦД-31,5М2 з двигунами потужністю 1600 кВт. Вентилятор працює з подачею 12790 м3/мин і розвиває натиск Hв. = 290 мм вод. ст., при частоті обертання робочого колеса 600 об/мин, що відповідає куту установки лопаток І = 0 град. і вугіллі установки лопаток направляючого апарату -0 град.на типовій аеродинамічній характеристиці. ККД вентиляційної установки - 0,83.

Вентиляційна установка обладнана двома однотипними вентиляторами ВЦД-47,5УС двигунами потужністю 4000 кВт. Вентилятор працює з подачею 12240 м3/мин і розвиває натиск Hв. = 530 мм вод. ст., при частоті обертання робочого колеса 500 об/мин, що відповідає куту установки лопаток І = 5 град. і куту установки лопаток направляючого апарату -5 град. на типовій аеродинамічній характеристиці. ККД вентиляційної установки - 0,83.

Шахта небезпечна по раптових викидах вугілля і газу, небезпечна по пилу.

Згідно розрахунку категорійності шахти за 2005 рік відносна метанообильность складає 60 м3/т, абсолютна 291 м3/мин. Йде зростання абсолютною і відносною метановістю.

В даний час для провітрювання гірських вироблень шахти «Красноармійська – Західна № 1» поступає 50 240 м3/мин при Qр = 50740 м3/мин, з урахуванням 10 % запасу.

Ведеться постійна робота по вдосконаленню вентиляційної мережі шахти і роботи по перекріплюванню гірських вироблень з метою зниження їх аеродинамічного опору.

Подача в шахту свіжого повітря відбувається по допоміжному і повітряподаючому № 1 и № 2 стовбурам. Відпрацьований вентиляційний струмінь видається на поверхню по головному і вентиляційному № 1 стовбурам і вентиляційній свердловині № 1, а з 2007 року і по скіповому стовбуру № 2.

Допоміжний стовбур використовується для подачі свіжого повітря в гірські вироблення блоків № 2 (північне крило) № 3 № 5 і № 8 (центральна панель).

Повітряподаючий ствол № 1 використовується для подачі свіжого повітря в гірські вироблення блоків № 2 і № 6.

Повітряподаючий ствол № 2 використовується для подачі свіжого повітря в гірські вироблення блоків № 8 (південна панель) і № 10.

По головному стволі проводиться видача відпрацьованого струменя повітря на поверхню з виробок блоків № 3 № 5 і № 8 (північне крило центральної панелі).

По вентиляційній свердловині № 1 проводиться видача відпрацьованого струменя повітря на поверхню з гірських вироблень блоків № 2 № 3 і № 6.

По вентиляційному стволі № 1 проводиться видача відпрацьованого струменя повітря на поверхню з гірських вироблень блоків № 8 і № 10.

Основні дані по установках вентиляторів були приведені в таблиці.

Місце установки	Кількість повітря, м3/с	Депресія,даПа	Тип вентилятора	Кількість устав онов у резерві
Розрах.	з урах-ям витоків з над шахт. споруди
Головний ствол	274,4	324,1	440,0	ВЦД 47,5У
Вент. ствол № 1	220,0	267,8	329,0	ВЦД 31,5М
Вент. свердловина ВПС № 1	157,6	169,5	449,0	ВЦД 31,5М2

Схема провітрювання виїмкових дільниць – возвратноточна і прямоточна з видачею відпрацьованого струменя повітря на вироблений простір і підсвіжінням відпрацьованого з лави струменя повітря.

При схемах провітрювання виїмкових ділянок типу 3-В передбачається дегазація зближених пластів і порід покрівлі свердловинами, пробуреними з виробок позаду або попереду очисного вибою. У виїмкових ділянках, провітрюваних по схемі 1-М проводиться дегазація покрівлі свердловинами, пробуреними з вентиляційних вироблень попереду очисних вибоїв і проводити ізольований відвід метану з виробленого простору підземними газовідсмоктуючими вентиляторами.

Стійкість провітрювання очисних і підготовчих вибоїв була розрахована при максимально можливій зміні аеродинамічних опорів гірських вироблень і вентиляційних споруд (обвалення породи у виробленнях і відкриття вентиляційних дверей), прийнятих відповідно до «Керівництва по проектуванню вентиляції вугільних шахт». Визначаючими, як правило, є послідовно примикаючи до кінців вироблення дві-три гілки небезпечні при збільшенні опору, і гілки з вентиляційними спорудами, небезпечні при зменшенні опору. Чим далі від вироблення розташована гілка, тим менше вплив на стійкість струменя в досліджуваній гілці. Визначення стійкості проводиться для очисних і тупикових вироблень і вироблень з підсвіжаючими струменями на виїмкових ділянках.

Результати розрахунку показали, що по ступеню стійкості провітрювання шахта відноситься до II категорії, що відповідає вимогам «Керівництва по проектуванню вентиляції.».

Для підвищення ефективності і надійності провітрювання виїмкових ділянок, а також для зниження витоків повітря на перетинах свіжого і відпрацьованих струменів приміряються автоматичні шлюзові пристрої типу БВД (транспортним) і БВК (конвеєрним).

Провітрювання підготовчих забоїв здійснюється вентиляторами місцевого провітрювання типу ВМ6У, ВМЭ2/8 і ВМЭ2/10 залежно від довжини тупикового забою в комплекті з вентиляційними прогумованими трубами діаметром 800-1200 мм. Вентиляційні труби – комбіновані, що складаються з гнучких труб і введених всередину їх поліетиленових рукавів, діаметр вентиляційних труб – 800-1200 мм.

Охорона праці

Усі працівники зобов'язані проходити попередній (при вступі на роботу) і періодичні (протягом всієї трудової діяльності) медичні огляди, організовані директором шахти один раз на рік для підземних робітників і один раз на два роки - для поверхневих.

На шахті проводиться табельний облік усіх спускаються в шахту і виїхали (вийшли) з неї.

Усі особи під час перебування в шахті повинні мати індивідуальні акумуляторні світильники і ізолюючі саморятівники, бути в справних захисних касках, спецодязі та спецвзутті. У разі необхідності мати і застосовувати інші захисні засоби, як респіратори, захисні окуляри і т. д.

На шахті, відповідно до санітарних норм. У приствольному дворі в спеціальній камері на шляху пересування робітників обладнаний медичний пункт.

Всі робітники повинні бути навчені наданню першої медичної допомоги постраждалим та мати при собі індивідуальні перев'язувальні пакети в міцній, непромокаючої оболонці.

Всі підземні працівники повинні бути забезпечені флягами і небиткими термосами місткістю не менше 0,75 літра.

На шахті є їдальня і буфет з гарячим харчуванням, які працюють в період перезміни.

В якості основного заходу боротьби з газом рекомендується справність усіх вентиляційних пристроїв, їх своєчасний ремонт і правильний розподіл повітря по вибоїв.

Для запобігання вибухів вугільного пилу передбачені такі заходи:

- періодичне осланцювання виробок;

- пристрій сланцевих заслонів;

- зрошення на прохідницьких і виїмкових машинах, а також в місцях навантаження і розвантаження вугілля;

- періодична побілка виробок.

Для боротьби з пожежами передбачені такі заходи:

1. Встановлені перемички з прорізами для дверей, якими при необхідності герметично ізолюються ділянки;

2. Відповідно до Правил безпеки у вугільних шахтах, встановлені вогнегасники і ящики з піском і інертним пилом.

План ліквідації аварій встановлює перелік профілактичних і оперативних заходів з порятунку людей, захоплених аварією в шахті, по ліквідації аварій у початковий період їх розвитку і визначає дії ІТП. Робітників і ВГСЧ при аварії.

План ліквідації аварії розробляється головним інженером шахти і командиром воєнізованого гірничорятувального взводу (ВГСВ) на кожні 6 місяців, узгоджується з командиром воєнізованого загону (ВГРЗ) і затверджується технічним директором виробничого об'єднання. Головним інженером комбінату, тресту, рудоуправління за 15 днів до введення в дію, а також вивчається особами інженерно-технічного нагляду до введення його в дію.

Ознайомлення працівників з правилами поведінки при аваріях і розташуванням запасних виходів проводить начальник ділянки при вступі робітників на шахту і надалі один раз на півріччя, до введення плану ліквідації аварії в дію, а також при коригуванні його в частині, що стосується даної ділянки.

Відповідальність за складання Плану ліквідації аварій несуть головний інженер шахти і командир воєнізованого гірничорятувального взводу. План ліквідації аварій знаходиться у головного інженера шахти, гірського диспетчера (чергового по шахті) і командира обслуговуючого шахту поздоровлення воєнізованого гірничорятувального взводу.

Відповідальним керівником робіт по ліквідації аварій є головний інженер шахти, а до його прибуття - гірничий диспетчер. Керівником гірничорятувальних робіт є командир воєнізованого гірничорятувального загону.

План ліквідації аварій складають для всіх можливих місць аварій в шахті. Для зручності користування планом кожному мету аварії присвоюється номер (позиція), який наноситься на схему вентиляції шахти, починаючи з поверхні. За направленням свіжого струменя (надшахтна будівля, стовбур, приствольних двір і т. д.)

План ліквідації аварій включає в себе оперативну частину, правила поведінки працівників шахти при аварії, розподіл обов'язків між особами, що беруть участь у ліквідації аварій і порядок їх дій, список посадових осіб і установ, які повинні бути негайно сповіщені про аварії.

Висновок

Під час проходження першої виробничої практики в місті Красноармійськ на гірничому підприємстві ПАТ «ШУ «Покровське» я набула практичних навиків і досвіду при виконанні основних виробничих процесів гірничого виробництва.

Було виконано ряд задач, а саме:вивчення конструкції і особливостей експлуатації очисного, прохідницького і електромеханічного обладнання,вивчення і узагальнення передових методів керівництва гірничими роботами на ділянці, а також закріплення у виробничих умовах.

Звіт з практики був складений з використанням матеріалів технічного проекту шахти, технічної і проектної документації на ведення гірничих робіт, статистичної звітності підприємства.

Окрім того, виробнича практика є закріпленням у виробничих умовах теоретичних знань, отриманих при вивчені відповідних курсів. Також були зібрані необхідні матеріали для виконання курсових проектів (робіт).