Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Мережа економічних районів — результат економічного районування у вигляді системи економічних районів різного рангу та типів, яка відображає територіальну організацію народного господарства, що об’єктивно склалася.
До встановлення незалежності в Україні економічне районування ґрунтувалося на інтересах СРСР. Тоді територія нашої держави умовно була поділена на 3 економічні райони: Донецько-Придніпровський, Південно-Західний та Південний. Економічне районування України за часів СРСР враховувало існування її господарства як складової частини народногосподарського комплексу союзної держави.
Декларація про державний суверенітет України і визнання її як самостійної держави поклала початок новому етапу державного будівництва. Серед комплексу проблем виникло питання реформації територіально-адміністративного устрою і приведення його у відповідність з новими економічними процесами та етно культурними особливостями.
У 1993 р. В. А. Поповкін у праці “Регіонально-цілісний підхід в економіці” обґрунтував поділ України на п’ять макро-районів, а саме:
1) Центрально-Український (Київська, Чернігівська, Житомирська, Черкаська та Кіровоградська області);
2) Донбас і Нижнє Придніпров’я (Донецька, Дніпропетровська, Луганська і Запорізька області);
3) Слобідська Україна (Харківська, Сумська і Полтавська області);
4) Придніпровський (Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська області);
5)Західно-Український (Рівненська, Волинська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Вінницька, Хмельницька, Закарпатська та Чернівецька області).
М. Д. Пістун пропонував поділити Ук раїну на 9 економічних районів:
1) Донецький (Донецька і Луганська області);
2) Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська обл.);
3) Київський (Київська, Чернігівська, Черкаська обл.);
4) Північно-Східний (Полтавська, Сумська, Харківська обл.);
5) Подільський (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька обл.);
6) Волинський (Волинська, Житомирська, Рівненська обл.);
7) Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька обл.);
8) Чорноморський (Одеська, Миколаївська, Херсонська обл.);
9) Кримський (Автономна Республіка Крим).
На 9 економічних районів пропонував поділити Україну і вчений-географ Ф. Д. Заставний, а саме:
1) Донецький (Донецька і Луганська обл.);
2) Придніпровський (Дніпропетровська і Запорізька обл.);
3) Центрально-Поліський (Київська, Чернігівська і Житомирська обл.);
4) Північно-Східний (Полтавська, Сумська, Харківська обл.);
5) Подільський (Вінницька, Тернопільська і Хмельницька обл.);
6) Центрально-Український (Черкаська і Кіровоградська обл.);
7) Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська і Чернівецька обл.);
8) Західно-Поліський (Волинська і Рівненська обл.);
9) Причорноморський (Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська обл.).
Радою по розвитку продуктивних сил НАН України у 1995 р. запропоновано поділити Україну на 9 економічних районів, а саме:
1) Донецький (Донець ка і Луганська обл.);
2) Придніпровський (Дніпропетровська і Запорізька обл.);
3) Північно-Східний (Полтавська, Сумська, Харківська обл.);
4) Столичний (Київська, Чернігівська і Житомирська обл.);
5) Причорноморський (Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська обл.);
6) Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська і Чернівецька обл.);
7) Подільський (Вінницька, Тернопільська і Хмельницька обл.);
8) Центрально-Український (Черкаська і Кіровоградська обл.);
9) Волинський (Волинська і Рівненська обл.).
Таким чином, різні автори підходять до економічного районування України по-своєму, але наявність багатьох проектів свідчить про те, що така не обхідність існує і його потрібно буде проводити. А покищо в Україні діє адміністративне районування. У складі республіки є Автономна Республіка Крим, 24 області, два міста республікансь кого підпорядкування — Київ та
Севастополь, 490 районних центрів та 178 районів у містах.
Враховуючи необхідність здійснення державної регіональної економічної політики, Кабінет Міністрів України у 1998 р. вніс на розгляд Верховної Ради України проект Закону України “Про концепцію державної регіональної економічної політики”, в якому пропонується мережа економічних районів України в такому складі:
1. Донецький (Донецька і Луганська обл.);
2. Придніпровський (Дніпропетровська, Кіровоградська і Запорізька обл.);
3. Східний (Полтавська, Сумська, Харківська обл.);
4. Центральний (Київська, Черкаська обл. та м. Київ);
5. Поліський (Волинська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська обл.);
6. Подільський (Вінницька, Тернопільська і Хмельницька обл.);
7. Причорноморський (Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська обл.).
8. Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська і Чернівецька обл.).
Тож, найпоширенішою є схема, за якою пропонується виділяти 9 районів. Однією з головних ознак формування економічного (соціально-економічного) району є наявність великого міського центру (ядра), до якого тяжіє територія району. Такими центрами в Україні є міста-мільйонники (Київ, Харків, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ) та Львів.
Завдання для контролю знань студентів до теми 5
Запитання для самоперевірки
1. Перечисліть основні фактори (економічного походження) формування економічних районів.
2. Назвіть принципи та критерії економічного районування.
3. Перечисліть функції економічного районування. В чому полягає суть його практичного значання?
4. Поясніть іерархію економічних районів, назвіть основні їх типи.
5. Наведіть підходи різних вчених до виділення економічних районів в межах України.
Дата публикования: 2015-11-01; Прочитано: 231 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!