Словник молодого журналіста. Аркуш авторський (або друкований) - міра обліку обсягу тексту в журнальному та поліграфічному видавництві

АРКУШ АВТОРСЬКИЙ (або друкований) - міра обліку обсягу тексту в журнальному та поліграфічному видавництві. Один аркуш дорівнює 40000 друкарських знаків (букв, цифр, розділових знаків, включаючи й інтервали між ними). Коли текст віршований, то 700рядків становлять аркуш. Ілюстративний матеріал (малюнки, фотографії, креслення) вимірюється площею, яку він займає: 3000 кв. см. становлять один аркуш.

Найбільший газетний формат А 2 являє собою друкований аркуш, у якому для тексту використано обидві сторони. Складений навпіл такий аркуш становить формат А 3. Складений навпіл ще раз -- дає формат А 4.

Видавництва, звичайно, вимагають від авторів подання двох примірників рукопису твору, надрукованого через два інтервали з одного боку стандартного аркуша ЗО на 20 см., на якому має бути ЗО машинописних рядків, а в кожному рядку по 5758 знаків, включаючи проміжки між словами. У такому випадку друкований аркуш займає приблизно 22,5 сторінки тексту.

ТОК-ШОУ (від англійського "talk" - розмова і "show" - видовище, вистава; дослівно - "розмовне видовище", "розмовна вистава") -цілий напрямок у телевізійній журналістиці, змістом якого є інформування глядачів за допомогою "розмови" (діалогу, полілогу) перед телекамерою, а також залучення до обговорення піднятих проблем аудиторії як у студії, так і поза нею (за наявності зворотного зв'язку під час прямоефірних передач).

Оскільки не кожна розмовна програма є повноцінним видовищем, то для їх позначення у вітчизняній традиції ще вживається термін "контактна програма".

Напрямок ток-шоу найбільш демократичний у сучасному телебаченні, оскільки дозволяє за допомогою кабельних і радіорелейних багатоканальних ліній, а також супутникового зв'язку істотно розширити втягнуту в дискусію аудиторію, спонукаючи їїдо колективного пошуку істини. Демократичність і універсальність ток-шоу виявляється і в багатоманітності жанрів, де наявні елементарне інтерв'ю, бесіда, дискусія, теле-дебати, прес-конференція, "круглі столи", "контрв'ю", судовий теленарис, журналістське розслідування, телемости.

Про демократичність розмовних передач свідчить і їх тематична широта. Тут спостерігаємо серйозну політичну передачу (теледебати), розважальну підліткову або молодіжну програму, інтимно-пікантну, розмову з героєм дня і т. ін.

Передачі в жанрах ток-шоу користуються великою популярністю в телеглядача, приваблюючи його жвавістю, безпосередністю, ненав'язливістю висновків, можливістю самому взяти в них участь, сидячи дома перед екраном телевізора й телефонуючи в студію.

До журналіста ток-шоу висуває підвищені вимоги. Ведучий контактної програми є, як правило, і її автором; він вигадує її ідею, створює типовий сценарний план, складає уявлення про інтер'єр студії, визначає коло запрошених осіб, складає питальник для розмови з ними і т. д. На його "розкрутку" працює його команда. При цьому особливе значення має інтелект та освіта журналіста, його зовнішня привабливість і чарівність, уміння вільно володіти словом, дотепність, кмітливість, уміння негайно орієнтуватися в ситуації в студії і реагувати на зміни в настроях і думках аудиторії, робити точні резюме в кінці програми та її частин.

На українському телебаченні існують такі ток-шоу: на ISTV - "Свобода слова" (ведучий Андрій Куликов), на телеканалі "Україна" - "Шустер Live" (ведучий Савік Шустер), на каналі "1 + 1" - "Без Табу" (ведуча ОльгаГерасим'юк), на СТБ "Давай одружимось" (ведуча Оксана Байрак) та ін.

КУПЮРА (від фр. coupure - відріз) - вилучення фрагмента, зроблене в тексті та сам вилучений фрагмент тексту. Робити купюри - скорочувати текст. Часто це диктується потребами розміщення твору на газетній шпальті. Тоді з нього вилучаються найбільш неістотні фрагменти, відсутність яких не завдасть особливої шкоди змісту.