Тема 39 Кримінальне законодавство зарубіжних країн (6 годин). 5 страница

657. Мальцев В.В. Проблемы уголовно-правовой оценки общественно опасных последствий. – Саратов, 1989.

658. Маляренко В.Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України. – К., 2003.

659. Маляренко В.Т. Про соціальну зумовленість і справедливість покарання // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - №3.

660. Мамедов А.А. Справедливость назначения наказания. – СПб., 2003.

661. Марогулова И.Л. Амнистия и помилование в российском законодательстве. – М., 1998.

662. Маслак Н. Чи потребують змін положення КК щодо відповідальності за готування до злочину? (за матеріалами опитування експертів – практичних працівників) // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №10.

663. Махоткин В.П. Наказания, не связанные с лишением свободы, по советскому уголовному праву и уголовному праву других социалистических стран. – М., 1978.

664. Мельник М. Види співучасників за новим Кримінальним кодексом України // Право України. – 2001. - №3.

665. Мельник М.І., Хавронюк М.І. Реформування кримінального законодавства України: стан, тенденції та перспективи // Правова держава. Щорічник наукових праць. Вип.12. – К., 2001.

666. Мельникова Э.Б. Ювенальная юстиция: Проблемы уголовного права, уголовного процесса и криминологии: Учебное пособие.- М., 2000.

667. Михеев Р.И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. – Владивосток, 1983.

668. Михлин А.С. Последствия преступления. – М., 1969.

669. Мороз В. Про юридичну оцінку суспільно небезпечних вчинків, скоєних підлітками віком від 11 до 14 років // Право України. – 1999. - №9.

670. Мостепанюк Л. Відбування довічного позбавлення волі в Україні та за кордоном: проблеми і перспективи // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №5.

671. Мостепанюк Л. Довічне позбавлення волі: історія і сучасність // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №8.

672. Мостепанюк Л. Правове регулювання умов і порядку помилування осіб, засуджених до довічного позбавлення волі // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №10.

673. Музика А.А. Примусові заходи медичного й виховного характеру. – К., 1997.

674. Мясников О. О смягчающих наказание обстоятельствах, не указанных в законе // Российская юстиция. – 2001. - №3.

675. Навроцький В.О. Значення судової практики і прецеденту для кримінально-правової кваліфікації // Вісник Верховного суду України. – 2000. – № 6.

676. Навроцький В.О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.). – Киів, 2001.

677. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації. – К., 2006.

678. Назаренко Г.В. Невменяемость: уголовно-релевантные психические состояния. – СПб., 2002.

679. Науково-практичнийкоментар Кримінального кодексу України / За ред. Коржанського М.Й. – К., 2001.

680. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 г. / Под ред. Н.И. Мельника, Н.И. Хавронюка. – К.: А.К.С., 2004.

681. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид. переробл. та доповн. / Відп. ред. С.С. Яценко. – К., 2005.

682. Никифоров А.С. Юридическое лицо как субъект преступления и уголовной ответственности. – М., 2002.

683. Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України. – К., 2001.

684. Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М., 2001.

685. Ной И.С. Сущность и функции наказания в советском государстве: политико-юридическое исследование. – Саратов, 1973.

686. Омельяненко Г. Питання застосування судом примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх осіб // Юридичний вісник України. – 1997. – 29 травня – 4 червня.

687. Орешкина Т. Уголовно-правовое значение непреодолимой силы // Уголовное право. – 2003. - №2.

688. Орлов В.С. Субъект преступления. – М., 1958.

689. Осадчий В. Співвідношення права на застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу та права на необхідну оборону, затримання злочинця в діяльності правоохоронних органів // Право України. – 1998. - №1.

690. Павленко В. Громадські роботи в системі покарань, не пов’язаних з позбавленням волі: загальна характеристика та шляхи вдосконалення // Право України. – 2003. - №11.

691. Павлов В.Г. Субъект преступления и уголовная ответственность. – СПб., 2000.

692. Панов Н.И. Способ совершения преступления в уголовном праве. – Харьков, 1982.

693. Панько К.А. Добровольный отказ от преступления по советскому уголовному праву. – Воронеж, 1975.

694. Пинаев А.А. Особенности составов преступлений с двойной и смешанными формами вины: учеб.пособие. – Харьков, 1984.

695. Пионтковский А.А. Учение о преступлении. – М., 1961.

696. Пирвагидов С.С., Пудовочкин Ю.Е. Понятие, принципы и источники уголовного права: сравнительно-правовой анализ законодательства России и стран Содружества Независимых Государств. – СПб., 2003.

697. Підкоритова Л. Кваліфікація перевищення меж заподіяння шкоди злочинцю при його затриманні // Право України. – 1999. - №8.

698. Полтавець В.В. Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України. – Луганськ, 2005.

699. Полубинская С.В. Цели уголовного наказания. – М., 1990.

700. Пономаренко Ю.А. Чинність і дія кримінального закону в часі. – К., 2005.

701. Попов В. И., Гаухман Л. Д. Проблемы уголовно-правовой борьбы с организованной преступностью // Право и образование. – 2001. – № 4.

702. Присяжнюк Т. До дискусії про потерпілого у кримінальному праві // Право України. – 2005. - №9.

703. Редин М.П. Объективные и субъективные признаки приготовления к преступлению и покушения на преступление // Российский следователь. – 2003. - №1.

704. Ривман Д.В., Устинов В.А. Виктимология. – СПб., 2000.

705. Рыжаков А.П. Производство по применению принудительных мер медицинского характера. – М., 1996.

706. Савченко А.В. Мотив і мотивізація злочину. – К., 2002.

707. Сверчков В. Принудительные меры медицинского характера // Законность. – 2000. - №7.

708. Свида Т.О. Смертна кара як вид кримінального покарання в контексті захисту прав людини: історія та сучасність. - Ужгород: патент, 2000.- 170с.

709. Свиридов Б. Природа помилування в Україні // Віче. – 1996. - №5.

710. Сидоров Б.В. Аффект, его уголовно-правовое и криминологическое значение. – Казань, 1978.

711. Ситникова А.И. Приготовление к преступлению и покушение на преступление. – 2006.

712. Сичов П. Обстановка вчинення злочину: проблемні питання // Право України. – 1998. - №6.

713. Скобликов П. Конфискация имущества как наказание: доводы за и против // Уголовное право. – 2004. - №2.

714. Сколов С. Рецидивна злочинність та ефективність покарання у вигляді позбавлення волі // Право України. – 1999. - №2.

715. Скорилкин Н. Добровольный отказ на стадии оконченного покушения на преступление // Законность. – 2002. - №5.

716. Словарь по уголовному праву / Отв. ред. проф. А.В. Наумов. – М., 1997.

717. Соловій Я. Щодо визначення меж кримінальної відповідальності // Право України. – 1995. - №12.

718. Спасенников Б.А. Принудительные меры медицинского характера: история, теория, практика. – СПБ., 2003.

719. Сравнительная таблица Уголовных кодексов Украины 1960 и 2001 годов. – Х. – 2001.

720. Стадник В. Правове регулювання виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі щодо неповнолітніх // Право України. – 2005. - №5.

721. Становский М.Н. Назначение наказания. – СПб., 1998.

722. Старков О.В., Мілюков С. Наказание: уголовно-правовой и криминопенологический анализ. – М., 2001.

723. Судебно-медицинская экспертиза. Справочник для юриста. – М., Юрид. лит., 1988. – Ст. 3290.

724. Сухарева Н. Некоторые проблемы регламентации примирения с потерпевшим // Уголовное право. – 2005. - №1.

725. Тарарухин С.А. Установление мотива и квалификация преступления. – К., 1977.

726. Таций В.Я. Объект и предмет преступления по советскому уголовному праву: Учеб.пособие. – Харьков, 1988.

727. Тащилин М., Годило Н. Уголовная ответственность и формы ее реализации // Уголовное право. – 2004. - №4.

728. Тельнов П.Ф. Квалификация преступлений по совокупности // Сов.юстиция. – 1975. - №17.

729. Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. – М., 1974.

730. Тер-Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения. – М., 1980.

731. Тер-Акопов А.А. Добровольный отказ от совершения преступления. – М., 1982.

732. Тимейко ГВ. Общее учение об объективной стороне преступлений. – Ростов-на-Дону, 1977.

733. Тихий В.П. Проблеми відповідальності за незакінчений злочин // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1998.

734. Тихий В.П. Стадії вчинення злочину: Конспект лекцій. – Х., 1996.

735. Тишкевич И.С. Условия и пределы необходимой обороны. – М., 1969.

736. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. – М., 1957.

737. Трубников В.М. Новый взгляд на объект преступления // Право і безпека. – 2002. - №1.

738. Туляков В.А. Виктимология: социальные и правовые проблемы. – Одесса, 2000.

739. Туркота С. Виникнення та розвиток правового компромісу: історичні передумови // Право України. – 2002. - №5.

740. Уголовная ответственность несовершеннолетних / Отв.ред. В.П. Кашенов. – М., 1999.

741. Устименко В.В. Специальный субъект преступления. – Харьков, 1989.

742. Фефелов П.А. Общественная опасность преступного деяния и основание уголовной ответственности. – М., 1972.

743. Флетчер Дж., Наумов А.В. Основные концепции современного уголовного права. – М., 1998.

744. Фролова Е.Г. Понятие наказания, его цели и система в советском уголовном праве: лекция. – Донецк, 1991.

745. Фролова О.Г. Злочинність та система кримінальних покарань – К., 1997.

746. Хавронюк М. Види кримінальних покарань: досвід європейських держав // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. - №3.

747. Хавронюк М. Злочини зі складною виною у Кримінальному кодексі України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №3.

748. Хавронюк М.І. Деякі проблеми визначення суб’єкта злочину за Кримінальним кодексом України // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2004. - №9.

749. Хавронюк М.І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи. – К., 2006.

750. Хавронюк М.І. Кримінально-правові засоби протидії організованій злочинній діяльності: досвід зарубіжних країн і законодавчі пропозиції для України // Кримінальне право України.. – 2006. - №1.

751. Хавронюк М.І. Приватне обвинувачення і примирення за кримінальним законодавством України та інших держав Європи // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - №3.

752. Хавронюк М.І., Мельник М.І. Ознаки і поняття організованої групи та злочинної організації (кримінально-правовий аспект) // Право України. – 2000. - №4.

753. Хоменко М.Г., Гаврилова Л.В., Солодкий С.А. Практика призначення судами кримінального покарання // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - №5.

754. Церетели Т.В. Причинная связь в уголовном праве. – М., 1963.

755. Чубарев В.Л. Тяжесть преступного деяния. – К., 1992.

756. Чугаев А. Условное осуждение в российском уголовном законодательстве // Уголовное право. – 2005. - №2.

757. Шапченко С. Д. Співучасть у злочині. (Постатейний коментар до розділу VІ Загальної частини Кримінального кодексу України) // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2003. – № 9.

758. Шаргородский М.Д. Некоторые вопросы международного уголовного права // Советское государство и право. – 1947. – № 3. – С. 29–31.

759. Якушкин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. – М., 1988.

760. Ямкова О.О. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх // Актуальні проблеми держави і права: Зб. Наук. Праць. Вип. 15. - Одеса, 2002.