Криві байдужості, їх властивості

Підхід до пояснення споживчої поведінки з позиції ординалістів ґрунтується на використанні лінії споживчого бюджету та кривих байдужості.

З’ясувавши основні особливості споживчого вибору на основі граничної корисності блага, слід розглянути його здійснення за допомогою набору байдужості, тобто набору варіантів споживчого вибору, кожен з яких має однакову корисність. Графічним зображенням набору байдужості є крива байдужості.

Крива байдужості – це крива, яка виявляє комбінації економічних благ, які забезпечують однаковий рівень задоволення.

Крива байдужості визначає багато комбінацій м’яса і сиру, які носять однакову, з точки зору споживача, корисність. Тобто між наборами товарів А, В, С, Д споживач не вбачає ніякої різниці.

Набір товарів, що відповідає координатам точки F забезпечує більший рівень задоволення споживача ніж будь-який набір, що належить кривій байдужості.

Безліч кривих байдужості утворюють карту кривих байдужості.

Криві байдужості мають певні властивості:

 криві байдужості мають негативний нахил;

 криві байдужості випуклі до початку координат;

 криві байдужості не перетинаються, через будь яку точку можна провести лише одну криві байдужості;

 набори товарів на кривих, більш віддалених від початку координат, відповідають вищому ступеню споживчого задоволення.

Гранична норма заміщення

Розглядаючи криві байдужості, треба звернути увагу на здатність товарів до взаємозамінювання. Наприклад, беремо для аналізу набір споживача, який складається лише з двох благ, наприклад, молока і хліба (У,Х), то зменшення споживання молока (У) на певну кількість може бути компенсоване збільшенням споживання хліба (Х) і навпаки. При цьому споживач буде знаходиться у своєму вибору на одній і тій самій кривій байдужості та буде отримувати однакове задоволення.

Гранична норма заміщення (MRSxy) – це кількість товару У на яку згоден відмовитись споживач, щоб отримати додаткову одиницю товару Х.

Зменшення граничної норми заміщення при переміщенні вздовж кривої байдужості до низу є важливою передумовою її формування.

Взаємна заміна благ Х та У має сенс тільки у межах відрізку ВС. Це є зона субституції:

Гранична норма заміщення завжди виражається від’ємним числом (MRSxy<0), адже ΔХ<0,оскільки Х2<Х1.

Гранична норма заміщення пов’язана з граничними корисностями блага Х і блага У. Заміна одного блага іншим також може бути визначена відношенням МUX до MUY.

У такому випадку, якщо гранична корисність товару збільшується, то його кількість буде у споживанні скорочуватися.