Розкрийте сутність та особливості аграрної політики в Англії та її вплив на формування мануфактурного виробництва (XVI ст. - перша половина XVII ст.)

На початку XVII ст. в Англії ще панували феодальні відносини, одначе формувались і нові, капіталістичні. Проявами цього процесу стали створення мануфактурного виробництва, розвиток торгівлі, піднесення міст, поширення товарного сільськогосподарського виробництва.

Перша половина XVII ст. відзначалася зростанням мануфактур, особливо ткацьких. Основна маса їх знаходилась у сільській місцевості й не мала цехових регламентацій. Ткацькі верстати розміщалися в будинках дрібних землевласників. У визначений час до їхніх садиб приходив покупець, який, даючи сировину, робив замовлення й за платню забирав готову продукцію. Така форма мануфактури, як уже згадувалося, називається розпорошеною.

Англія стала основним постачальником нефарбованих тканин на європейський ринок. Основними споживачами цих тканин були голландці, які володіли секретом стійкого фарбування.

Значного розвитку досягло вуглевидобування. В середині XVII ст. Англія забезпечувала 80% загальноєвропейського видобутку вугілля (близько 3 млн т).

Зростала торгівля. За перші 40 років XVII ст. обсяг її подвоївся. Головну роль відігравали торговельні компанії, які користувалися монопольним правом на торгівлю в певному регіоні. Найбільшою була Ост-Індська компанія.

У сільському господарстві розвивалися тенденції, започатковані ще в XVI ст. Лендлорди (великі землевласники) продовжували обгороджування з метою розведення овець або ж, як і орендатори, використовували ренту (податок). Як лендлорди, так і орендатори наймали робітників. Ці процеси свідчили про подальше втягування сільського господарства у ринкові відносини. Такі процеси були притаманні в основному південним і центральним графствам. На півночі зберігалися феодальні форми експлуатації: натуральна рента (оброк) і відробіток (панщина).

Зрушення в економіці відбивалися на соціальній структурі англійського суспільства. Хоча воно за формою лишалося феодальним із складною системою нерівності прав та обов`язків, у поведінці, звичаях, роді занять деяких верств суспільства сталися значні зміни. Так, серед землевласників виокремилося нове дворянство, яке на відміну від старого активно вело господарство: розводило овець, не цуралося торгівлі та мануфактурного виробництва.

Швидко збільшувався прошарок найманих робітників внаслідок обгороджування, що його провадило нове дворянство. Наймані робітники знаходили роботу на мануфактурах, у копальнях, портах, на вантажних суднах.

Політичні передумови революції. У 1603 р. завершилося майже півстолітнє правління королеви Єлизавети. Англія за нього стала однією з найсильніших держав Європи.

Єлизавета через відсутність інших близьких родичів заповіла престол синові страченої нею Марії Стюарт — Якову. В Англії запанувала династія Стюартів. Вони прагнули встановити в країні абсолютну монархію, наслідуючи приклад Людовика XVI у Франції. Свою королівську владу сприймали як даровану Божою милістю, тому будь-які спроби обмеження розцінювали як зазіхання на неї. Стародавні права парламенту вважалися поступками з боку монархів, що їх можна й забрати назад.

Політичні суперечки мали релігійне забарвлення. Гостра боротьба точилася між протестантськими партіями, англіканською державною церквою та католицькими симпатіями Стюартів.

Яків І (1603—1625 рр.) своєю політикою, як внутрішньою, так і зовнішньою, викликав невдоволення більшості громадян. Ставши на бік англіканської церкви, він учинив гоніння як на пуритан (протестантів), так і на католиків. Останні, своєю чергою, організували проти нього “порохову змову” (намірялися висадити в повітря парламент, коли там знаходився король), але невдало. Проти Якова І виступили й шотландці, обурені введенням англіканської церкви. Король кинув виклик і парламентові — постійними порушеннями конституційної законності, стягуванням нелегітимних податків, зовнішньою політикою, спрямованою на підтримку католицьких країн.

Після Якова І на престол зійшов його син Карл І (1625—1649 рр.), який за особистими якостями був кращим від батька, але продовжував його політику.

Карл І потребував коштів для продовження воєн проти Іспанії та Франції. За перші три роки свого правління він тричі скликав і розпускав парламент: перший дав йому незначну суму, другий взагалі відмовив, а третій ладен був надати кошти за умови, що король підпише “Петицію про права”, яка відновлювала й підтверджувала всі здобуті англійцями права, а саме:

· король не мав права збирати податки без згоди парламенту;

· не міг нікого піддавати страті без згоди парламенту;

· не повинен створювати надзвичайних судів;

· не мав права влаштовувати військові постої тощо.

Підписавши цей документ, Карл І, одначе, не збирався його виконувати. Тільки-но було виділено кошти, він зігнорував умови договору і протягом 11 років взагалі не скликав парламенту. Для покриття своїх витрат він поширив на всю Англію корабельний податок (щитові гроші) — обов'язок прибережних областей утримувати флот. Для придушення невдоволених було розширено діяльність надзвичайних судів (“верховна комісія”, “зоряна палата”).

З Англії почалася масова еміграція до Північної Америки. Занепокоєний цим Карл I заборонив її під загрозою жорстоких покарань.

Поштовхом до відкритого виступу проти короля стала спроба накинути Шотландії англіканську церкву. Перше богослужіння в Единбурзі було перерване віруючими, а по деякім часі (1637 р.) шотландці стали до зброї, щоб захистити свою церкву (пресвітеріанську). Король вирішив придушити цей виступ силою. Війна набула затяжного характеру. Ресурси Карла І швидко вичерпались, і він змушений був 1640 р. скликати парламент, щоб дістати згоду на збирання нових податків. Цей парламент увійшов до історії під назвою Довгий, оскільки його члени домоглися від короля згоди, що не будуть розходитися доти, доки самі не визнають це за потрібне.

Парламент виставив королю ряд вимог, що їх Карлу І довелося виконати. Надзвичайні суди і корабельний податок було скасовано. Король зобов'язувався скликати парламент не менше ніж через три роки. Також парламент відмовив королю в праві на очолювання армії, яка вирушала на придушення повстання в Ірландії, остерігаючись, щоб ці війська не було використано проти парламенту.

Парламентарі домоглись ув'язнення архієпископа Лода і страти найвпливовішого радника короля графа Стаффорда.

12.Розкрийте особливості зародження і розвитку індустріальної господарської системи як основи становлення ринкового господарства. Англія, Франція, США (друга половина XVII – перша половина XIX ст.)

Перехід до індустріальної системі господарства здійснювався в ходіпромислового перевороту (промислової революції), що означало радикальну перебудову виробництва. Промислова революція з технічної точки зору представляє перехід від ручної праці до механізованого, з організаційної - створення замість мануфактур фабрик, що використовували системи машин. Промисловий переворот мав найважливіші економічні та соціальні наслідки: змінилося співвідношення між сільським господарством та промисловістю на користь останньої, випереджаючими темпами розвивалися галузі важкої промисловості і нові види транспорту, отримали розвиток капіталістичні форми організації аграрного виробництва, торгівлі, кредитно-грошової сфери, податкової системи.Більш чітко оформилася класова структура капіталістичного суспільства. На перший план з осіб найманої праці виступили промислові робітники. З різноманітних верств буржуазії виділилися промисловці, протистояння цих соціальних груп стало визначальним фактором політичного розвитку капіталістичних держав. Індустріальна цивілізація починалася у визначеній соціально-економічній формі. За всіма ознаками це був капіталізм. Базовий компонент переходу до капіталізму — революційні зміни у продуктивних силах, а саме формуванні фабрично-заводської промисловості, великої машинної індустрії.

Першою країною, де відбувся промисловий переворот, була Англія. Тут склалися сприятливі передумови для його здійснен­ня. У XVIII ст. Англія створює величезну колоніальну імперію, яка стає могутнім джерелом одержання великих коштів для роз­витку промисловості та ринком збуту промислових товарів. Створення європейськими державами масових армій та великих флотів сприяло виробництву англійською промисловістю стан­дартизованих виробів, сукна, взуття, зброї. Промисловому перевороту в Англії сприяли і соціальні пере­думови і перш за все процес обгороджування, який привів до зникнення класу селянства, переважна частина якого пішла на промислові підприємства у міста, ставши найманими робітника­ми, а частина англійського купецтва, заснувавши промислові підприємства, перетворилася на промислову буржуазію.Отже, під впливом промислового перевороту в англійському суспільстві утворилося два нових класи: промисловий пролетарі­ат і буржуазія. Важливою передумовою промислового перевороту в Англії були політичні події. Наприкінці XVII ст. в Англії відбулася буржуазна революція, яка ліквідувала феодальні пережитки і приве­ла до влади буржуазію, яка законодавчим шляхом створила спри­ятливі умови для розвитку промисловості, торгівлі, фінансів, за­хисту приватного власника.Промисловий переворот в Англії почався з бавовняної промисловості в кінці XVIII ст. Англійські підприємці активно підтримували впровадження машин на підприємствах. Механізація вироблення тканин поставила питання про ство­рення універсального двигуна. Таким двигуном стала парова ма­шина Дж. Уатта, сконструйована в 1784 р., яка дала можливість побудувати першу фабрику, на якій верстати приводилися в дію паровою машиною.Початок застосування парових машин в промисловості, збільшення попиту на метал сприяли розвитку вугільної промис­ловості. У 20-х роках XIX ст. промисловий переворот в Англії завер­шився. Замість мануфактури провідним підприємством стала фаб­рика, яка використовувала для виробництва різних товарів сис­тему машин та паровий двигун, застосування якого стало масовим. Англія перетворилася в першу індустріальну державу; на її частку припадало майже 50% світового промислового виробниц­тва. Під впливом промислового перевороту в Англії відбувають­ся суттєві соціальні зміни. В англійському суспільстві виникло два класи — пролетаріат і буржуазія..Отже, промисловий переворот в Англії привів до переходу від мануфактурної стадії промисловості до фабричної, створив нову економічну базу для індустріального суспільства на основі вели­кої машинної індустрії, зробив кардинальні зрушення в соціаль­но-економічному плані, внаслідок чого основним виробником став робітник, а замість купця головне місце в суспільстві стало належать фабриканту. Промисловий переворот в Англії мав ве­ликий вплив на перехід до індустріального суспільства в інших країнах Західної Європи та США.

У Франції промисловий переворот відбувся на З0—40 років пізніше, ніж в Англії, — в 60-х роках XIX ст. На таке запізнення негативно вплинула структура промисловості країни. Підприємс­тва Франції були дрібні, виробляли предмети жіночого туалету, одяг, ювелірні вироби, парфуми, дорогі шовкові тканини, меблі. Ці вироби були розраховані на заможні верстви населення, вироблялися невеликими партіями і тому не мали широкого ринку збуту. За таких умов застосування машин на цих підприємствах було економічно невигідно. До того ж у Франції головна роль в економіці належала не промисловцям, а банкірам, які ставили собі за мету одержання прибутків від високих процентів. Гальмувала промисловий переворот у Франції її зовнішня політика. Запрова­джена Наполеоном у 1806 р. Континентальна блокада Англії ма­ла негативні наслідки для розвитку економіки самої Франції: Франція надовго залишилася без англійських машин та сировини, особливо бавовни, що затримало промисловий переворот.У Франції також відставала від Англії наукова та інженерна думка, мало впроваджувалося винаходів у промисловість. Отже, перелічені вище фактори затримували у Франції завер­шення промислового перевороту.Однак після ліквідації Континентальної блокади процес про­мислового перевороту у Франції значно пожвавився, і в 1815— 1830 рр. там швидкими темпами починається промисловий пере­ворот. Відбувається заміна ручної праці на машинну. Про швидке здійснення промислового перевороту свідчить масове застосування парових двигунів та зростання довжини за­лізниць: кількість двигунів порівняно з попереднім періодом збільшилась у 7 разів, а довжина залізниць — у 9 разів.У 50—60-х роках XIX ст. промисловий переворот у Франції завершується, про що свідчить масове застосування в промисло­вості парових двигунів.Однак, не зважаючи на суттєві зрушення в промисловості, Франція внаслідок промислового перевороту не стала індустрі­альною, а перетворилася в аграрно-індустріальну країну. На почат­ку 60-х років XIX ст. Франція під впливом промислового перево­роту вийшла на друге місце в світі після Англії за обсягом промислового виробництва.

До "молодих" капіталістичних країн належать США, утворення котрих як самостійної держави відбулось у 1776 р., коли на Європейському континенті вже утвердилися капіталістичні відносини.апіталізм, що формувався в Північній Америці, називають переселенським, колоніальним. Зміст його полягав у перенесенні на землі, котрі колонізували, форм організації господарства метрополії. У них функціонували два протилежних типи господарств. Колоністи центральних і північних районів намагалися реалізувати підприємницькі ідеї, тут виявилися тенденції становлення ринкової економіки. На Півдні розвивалося плантаційне господарство, що ґрунтувалося на підневільній праці. Відмінності в економіці, політиці, менталітеті призвели у XIX ст. до Громадянської війни Півночі і Півдня.Північний Схід вважали найрозвинутішим районом. В авангарді колоністів перебувала заповзятлива англійська буржуазія, яка перетворила регіон на центр ремісничого, мануфактурного виробництва й торгівлі. Головною галуззю промисловості було суднобудування. Уже в середині XVIII ст. англійський флот на третину становили кораблі американського виробництва. Населення займалося хутровим промислом. Уколоніях поширювалося виробництво сукна та лляних тканин. Уже наприкінці XVIII ст. шерстяна промисловість задовольняла внутрішній попит на шерстяні тканини. Одразу ж формою її організації стала найбільш прогресивна централізована мануфактура. Для промислового перевороту США характерні такі головні особливості:І) активна роль американської інженерної думки. Винайшли бавовноочисну машину (1793), що підвищила продуктивність праці в 100 разів, 2) велика кількість річок, що сприяло більшому використанню водної енергії, ніж енергії пари. 3) значні запаси деревини, яку тривалий час використовували як основний вид палива та для виготовлення деревного вугілля. 4) брак мануфактурного капіталізму. Мануфактури, що з'явилися в колоніальний період, не були стійкими, їх розвиток стримувала заборонна політика Англії. 5) велика нерівномірність розміщення галузей по територіях. Північний Схід був більш промисловим, на Півдні майже не діяли фабрики і заводи, переважала первинна обробка культур, що вирощували (бавовник, тютюн, рис, цукрова тростина та ін.)..Промисловий перевороту спрямований на механізацію і становлення фабричної системи в текстильному виробництві, розпочався на Північному Сході країни. Перша машина виникла у бавовнопрядильній промисловості ще наприкінці XVIII ст. (бавовноочисна машина, яку сконструював у 1793 p.Е. Уітні). Промисловий переворот зумовив розвиток річкового транспорту, будівництво каналів, інтенсивне спорудження залізниць. На початку 60-х років XIX ст. на Північному Сході країни сформувалося велике заводське машинобудування, що свідчило про завершення промислового перевороту — створення машин машинами (машинобудування).

У 1860-му промисловий переворот в основному завершився в найрозвинутіших північно-східних штатах, що отримували 67,3 % вартості промислового виробництва країни. Під час перевороту плантаторський Південь перетворився на "внутрішню колонію" з неминучою механізацією її промислового сектору.Отже, на нових заселених землях мануфактурний етап у розвитку промисловості був не таким тривалим або його взагалі не було Окрім того, значний територіальний поділ праці зумовив спеціалізацію Заходу в основному на переробці харчової продукції, лісоматеріалів, виготовленні сільськогосподарської техніки. Завершення промислового перевороту на Північному Сході — передумова і фундамент для індустріалізації західних і південних штатів у наступний період.