Використання нових інформаційних технологій під час узагальнення та систематизації знань в 1-4 класах

Методика застосування комп’ютерних інформаційних технологій (КІТ) в системі початкової освіти

План

1. Психолого-педагогічні аспекти застосування комп’ютерних інформаційних технологій (КІТ) в системі початкової освіти

2. Дидактичні особливостівикористання комп’ютера у процесі навчання математики молодших школярів

3. Використання комп’ютерних інформаційних технологій на різних етапах уроку в початковій школі

Література

1. Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби і технології [Текст]: колективна монографія / авт.: В. Ю. Биков [та ін.]. – К.: Атіка, 2005. – 252 с.
2. Інформаційні технології і засоби навчання [Текст]: зб. наук. пр. / за ред. Ю. В. Бикова. – К.: Атіка, 2005. – 272 с.
3. Коваль, Л. Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до моделювання уроків за різними навчальними технологіями [Текст] / Л. Коваль // Почат. шк. – 2005. - № 11. – С. 22–26.
4. Колеченко, А. К. Энциклопедия педагогических технологий [Текст]: материалы для специалиста образовательного учреждения / А. К. Колеченко. – СПб.: Изд-во «Каро», 2006. – 368 с.
5. Комар, О. Інтерактивні технології – технології співпраці [Текст] / О. Комар // Почат. шк. – 2004. - № 9. – С. 5–8.
6. Кононенко, Л. Інтерактивні технології [Текст] / Л. Кононенко // Методика математики у початкових класах: історія, сучасний стан і перспективи: студ. наук.-практ. конф., присвяч. 50-річчю ф-тупочат. навч. / відп. ред. В. О. Дятлов, О. В. Бобир. – Чернігів, 2008. – С. 45–57.
7. Коханко, О. Г. Навчання студентів проектуванню уроку в початковій школі на засадах матрично-модульної технології [Текст] / О. Г. Коханко // Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти: матеріали Міжнар. наук.-метод. конф. (1-2 квітня 2004 р.) / уклад. Л. Л. Макаренко, М. С. Севастюк, О. П. Симоненко. – К., 2004. – С. 214–216.

1. Психолого-педагогічні аспекти застосування комп’ютерних інформаційних технологій (КІТ) в системі початкової освіти Модернізація шкільної освіти припускає використання засобів і форм пізнавальної діяльності учнів, відводячи вагому роль інформаційно-комунікаційним технологіям. Використання комп'ютерних технологій у навчанні молодших школярів донині залишається не розв'язаним навіть на теоретичному рівні, що у свою чергу негативно позначається на вирішенні використання комп'ютера в навчанні. У зв'язку з цим особливу значимість для інформатизації початкової освіти в нашій країні отримують дослідження, спрямовані на виявлення факторів ефективного використання комп'ютера в навчанні й проектування технології навчання молодших школярів за участю персонального комп'ютера (надалі ПК). Про роль і значимість комп'ютера для системи навчання неодноразово наголошував Б. Ломов. Він стверджував, що комп'ютер є таким засобом людської діяльності, застосування якого якісно змінить можливості пізнання, збільшить накопичення та застосування знань кожною людиною. Використання комп'ютера як знаряддя пізнання означає появу нових форм мислення, творчої діяльності, що можна розглядати як історичний розвиток психічних процесів людини, формування таких якостей, як експериментування, гнучкість, структурність [4, с. 25]. Особливий інтерес до використання комп'ютера і комп'ютерних систем у навчальному процесі відмічається нині, оскільки саме комп'ютеризація освіти звільняє вчителя від рутинної роботи з трансляції навчального матеріалу, дозволяючи йому більше орієнтуватися на формуванні в учнів фундаментальних основ у галузі духовного життя особистості. Вчений визначає комп'ютеризацію та необхідність її впровадження як вимогу часу. Використання техніки викликане суспільними потребами. І, безперечно, за допомогою психологічної науки можна добитись кращого результату. Бо й під час комп'ютеризації в першу чергу йдеться про людину та суспільство, а це - пріоритетні напрями психології. Психолог М. Калашникова визначає такі актуальні психологічні проблеми комп'ютеризації навчання: дослідження й оцінка психологічних ефектів комп'ютеризації навчання, розробка обґрунтованих рекомендацій використання комп'ютера як засобу навчання і розвитку; вирішення психологічних питань при створенні мультимедійних навчальних програм з урахуванням закономірностей різного засвоєння навчального матеріалу в певний віковий період; створення психодіагностичних програм та їх використання з дидактичною і профконсультаційною метою [3, с. 55]. Видатний педагог Б. Гершунський називає три основні чинники необхідності прискорення темпу комп'ютеризації освіти: обґрунтований об'єктивною необхідністю істотного розширення масштабів підвищення якості професійної підготовки висококваліфікованих робітників і спеціалістів; пов'язаний з необхідністю вирішення завдань масової комп'ютерної грамотності формування специфічних якостей користувача; пов'язаний з внутрішніми потребами саме системи освіти, тобто використання ЕОМ у сфері освіти і педагогічної науки. Учений називає чотири напрями, за якими може використовуватися комп'ютер у навчальному процесі: комп'ютерна техніка та інформатика як об'єкти вивчення; комп'ютер як засіб навчально-виховної діяльності; комп'ютер як компонент системи педагогічного управління; комп'ютер як засіб підвищення ефективності науково-педагогічних досліджень [6, с. 25-30]. Виділяють чотири режими застосування комп'ютерів: 1) режим пасивного користування, де комп'ютер виконує лише обчислювальні завдання; 2) режим реактивного діалогу, до якого можна віднести навчальні та контролюючі системи, коли комп'ютер видає завдання, а потім сам оцінює; 3) режим активного діалогу, який є сукупністю перших двох; 4) режим інтерактивного діалогу. Тут комп'ютер «поводиться» більш активно порівняно з вищезгаданими режимами. При цьому ПК може вести повноправний діалог з учнем і викладачем, оскільки за визначенням Ю. Кузнецова, з'являється нова схема «учитель - комп'ютер – учень» [1, с.140-144]. На початку процесу комп'ютеризації навчання основна мета впровадження застосування комп'ютерної техніки в навчальний процес була сформульована А. Єршовим: «Програмування - друга грамотність» [1, с. 11-13]. На сьогодні можна виділити вже декілька різних цілей: «Інформатизація освіти»; «Інформатизація культури»; «Гуманітаризація навчання через інформатизацію». Перша означає, що в будь-якому навчальному закладі учням і викладачам повинна бути доступна будь-яка «електронна» інформація з предмета, що вивчається незалежно від її фізичного місцезнаходження (тут і глобальні бази даних і знань з доступом через телекомунікації, і регіональні освітні центри і т.д.) Друга передбачає, що учні будуть знати правила навігації по величезному океану доступної інформації, будуть мати певну культуру для відбору мінімально необхідної інформації, навчаться переробляти її, як у друкованому вигляді, так і для представлення її в усній формі іншим людям. Третя мета стає досяжною з появою мультимедійних комп'ютерів, які можуть представляти не тільки текстову інформацію, а й комп'ютерну графіку, анімацію, широкий спектр аудіо і відео інформації (високореалістичні зображення, рухоме відеозображення, якісний стереозвук), а також з поширенням таких програмних продуктів, як комп'ютерні енциклопедії, різноманітні довідники, електронні книги, електронні підручники. З одного боку комп'ютеризація навчання і впровадження мультимедійних технологій у навчальний процес приносить користь. Але разом з тим можна почути й заперечення: діти розучаться самостійно грамотно писати, читати книги. Відомо, що в процесі науково-технічного розвитку - усний підрахунок замінила рахівниця, рахівницю - калькулятор; і таких прикладів можна навести дуже багато. Це проходить, так званий, технологічний прогрес, і від цього нікуди не дітися [2, с. 44-49]. Проблема втому, чому ми вчимо наших дітей замість цього. Написання тексту за допомогою комп'ютера, пошук інформації в Internet або з використанням мультимедійних довідників, комп'ютерні засоби музичної композиції, моделювання різноманітних процесів, можливість дистанційного навчання різко контрастують з традиційною системою навчання. Серед інформаційних засобів, які застосовуються в системі освіти, особливе місце відводиться мультимедії. Термін «мультимедіа»ввійшов в освітній простір не так давно і має кілька визначень. Так, А. Ашерова, В. Бикова, І. Булах, P. Гуревича, О. Довгялло, К. Доулінг, М. Жалдака, Ю. Жука, Г. Кедровича, В. Клочко стверджують, що мультимедіа - це не більше ніж модні іграшки, які були нав'язані суспільству для вирішення проблеми збуту мультинаціональних корпорацій. Інші вважають, що мультимедійні технології дали імпульс для справжнього вибуху в розвитку комп'ютерних мереж (WWW) і привели планету до стану справжньої глобалізації комунікації. Багато хто думає, що ця революція в комунікації порівняна з тією, яку спричинила поява писемності. У загальноприйнятому визначенні «мультимедіа» - це спеціальна інтерактивна технологія, яка за допомогою технічних і програмних засобів забезпечує роботу з комп'ютерною графікою, текстом, мовленнєвим супроводом, високоякісним звуком, статичними зображеннями й відео [1]. На сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства мультимедійні технології є не просто необхідними, але й звичними засобами (рекламні монітори, автомобільні акустичні та навігаційні системи, домашні кінотеатри й кінопалаци). Оволодіння підростаючим поколінням навичками вільного користування засобами мультимедіа в побуті, починаючи ще з раннього дитинства, стає дедалі звичним. Спостереження за сучасними школярами доводять, що вже впочатковій школі вони здатні до інтуїтивного розуміння правил користування мультимедійними технологіями для реалізації власних цілей. Легкість у використанні обумовлена сучасним дружнім інтерфейсом мультимедіа: наявність стандартних позначок, інтерактивної системи підказок, «штучного інтелекту» мультимедіа. Підґрунтям упровадження мультимедійних технологій до освітнього простору є властивість мультимедіа - гармонійне інтегрування різних видів інформації. За рахунок інтенсифікації сприйняття учнями навчального матеріалу стає можливим залучити їх до процесу пізнання як суб'єктів навчальної діяльності. Разом з тим, впровадження мультимедійних технологій у практику початкового навчання й досі залишається на дискусивно-експериментальному рівні. В освітній галузі мультимедіа є ефективною якістю інтерактивності, гнучкості й інтеграції різних типів навчальної інформації. Так, відмінною рисою мультимедіа від інформаційних технологій є навігаційна структура, що забезпечує інтерактивність - можливість безпосередньої взаємодії з програмним ресурсом. Інтерактивність технологій мультимедіа передбачає «живий» зв'язок між користувачем і програмою, зокрема, за бажанням, можна задати індивідуальний темп роботи в межах програми, установити швидкість подачі матеріалу, кількість повторень тощо. Таке задоволення індивідуальних потреб особистості в навчанні й дозволяє говорити про гнучкість технологій мультимедіа [3]. Відтак, наведене вище дозволяє нам виокремити певні особливості мультимедіа, що сприяють удосконаленню навчального процесу у початковій школі. Такими особливостями є: інформаційна насиченість ресурсу (одночасне гармонійне інтегрування різних видів інформації - високоякісної графічної, звукової, фото і відеоінформації); органічне поєднання навчальної й ігрової складових мультимедіа; інтерактивність програмних засобів; наявність зручних засобів навігації по мультимедіа продукту; фіксація особистих досягнень школярів в процесі роботи. Мультимедіа-технології в навчальному процесі можуть дати позитивний ефект при окресленій і чітко визначеній методології їхнього впровадження та функціонування. Її ядром є певна психолого-педагогічна концепція, до якої входять такі компоненти: психологічні механізми засвоєння знань, на рівні рефлексії: а) навчальний матеріал (що я вивчаю?); б) навчальну мету (як добре я це роблю?); в) навчальну систему (наприклад, який учень?); г) систему навчання (наприклад, який учитель, комп'ютер, яка книга і т.д.?); д) алгоритм навчання (який точний і ефективний метод навчання?); е) оточення (де я навчаюся?). Обов'язкова опора під час навчання на орієнтовану основу дії, діяльності: як для навчання вирішувати завдання, так і для набуття нових знань необхідна основа, яку автори теорії планомірного формування розумових дій назвали орієнтованою основою дії. «Орієнтована основа дії - це та система умов, на яку реально спирається людина в процесі виконання дії»; спеціальне навчання розумовим діям (операціям). Відомий учений Л. Ланда наголошував на тому, що людина повинна навчитися думати - це не знання, а те, що Ви робите із і над знаннями. Над знаннями виконуються специфічні розумові дії, розумові операції, що формують системи, організовані в структури, до яких відносяться алгоритмічні, напівалгоритмічні, напівевристичні й евристичні процеси. Навчання готовим алгоритмам - бідне навчання, слід працювати над тим, щоб самостійно відкривали алгоритми. Алгоритмічні й евристичні процеси тісно взаємодіють між собою [5, с.74]; можливості реалізації динамічних алгоритмів. Проблема їх ґрунтовно розроблялася в Німеччині, зокрема Клаусом Бунгом. Теорія динамічних алгоритмів навчання така: навчатися = запам'ятовувати; не запам'ятав – не вивчив. Причому, необхідний час запам'ятовування встановлюється з метою навчання [5, с.77]. Важливими є дослідження впливу мультимедіа технологій на органи фізичного сприйняття індивіда, міжособистісне спілкування. Важливим принципом під час складання програм комп'ютерного навчання та контролю, а також при організації навчального процесу із застосуванням ММТ є психологічна грамотність: програма повинна враховувати психологію сприйняття, переробки та засвоєння інформації, особливості пам'яті, тип нервової системи, тип мислення та рівень стомлення студентів. Інакше високий темп подачі інформації, диспетчерський режим роботи, значне навантаження на зоровий аналізатор, хронічне м'язове навантаження нерухомої пози тощо можуть викликати психічні перенавантаження, що призводять до виснаження нервової системи, зниження темпу приросту знань, умінь, навичок і соматичних хвороб. За допомогою комп'ютера відбувається перетворення розумової діяльності людини, поява нових форм опосередкування. Зазначене вище дозволяє зробити висновок, що учителям, особливо в системі початкової освіти, оволодіння технологіями мультимедіа є необхідним засобом їх професійного становлення.   2. Дидактичні особливості використання комп’ютера у процесі навчання математики молодших школярів Немає потреби і неможливо однаково навчати і навчити всіх дітей, сформувати в кожної дитини одні й ті самі вміння та навички з різних предметів, добитися від дітей одного і того самого рівня розвитку логічного та творчого мислення, однакового сприймання дійсності. Це стосується і навчання математики, методів розв’язування різних задач, побудови й аналізу різноманітних математичних моделей процесів та явищ. Комп’ютерна підтримка цього процесу дає значний педагогічний ефект, полегшуючи, розширюючи і поглиблюючи вивчення і розуміння математики як науки [20]. Одне з найскладніших завдань для вчителів математики початкових класів – це сприяти розвитку розумових здібностей молодших школярів. Але не слід забувати також і про виховання певних почуттів, які підсилюють розумову активність учня. Позитивний фон уроку викликає у школярів почуття радості, здивування, захоплення від розв’язання певної складної задачі та знаходження раціонального способу, що сприяє формуванню інтересу до вивчення математики. Учителі початкових класів використовують у методиці викладання математики різні методи навчання, що вважаються класичними: · усний виклад; · демонстрування та ілюстрування; · бесіди; · вправляння; · виробничо-практичні методи тощо. Однак ці методи всіх проблем та завдань не вирішують. Існує ще багато факторів, що суттєво впливають на якість навчання. Серед них не менш важливе значення має використання ІКТ [31]. Перш за все, добираючи до уроку комп’ютерні засоби навчання, слід враховувати, що воно повинно відповідати певним вимогам, а саме [31]: · бути цікавим і викликати інтерес та позитивні емоції у школярів; · активізувати пізнавальну і розумову діяльність учнів; · викликати у дитини бажання навчитися працювати самостійно; · відповідати валеологічним вимогам; · розвивати творчі здібності дитини; · носити навчально-контролюючий характер. Використання ІКТ в процесі вивчення математики відкриває цілий ряд можливостей для різнобічного, нетрадиційного, наочного осмислення учнями предметного матеріалу. Застосування комп’ютера на уроках математики – гарна можливість активізувати пізнавальні інтереси учнів під час вивчення та закріплення нового матеріалу, підвищити мотивацію навчальної діяльності, організувати самостійну роботу учнів [36]. Можливості використання комп’ютера дають змогу подавати новий матеріал наочно, в формі гри тощо. Виконання тренувальних вправ на комп’ютері не є важким чи нудним заняттям, «граючись» дитина отримує знання. До того ж комп’ютер – нетрадиційний засіб контролю знань учнів. Рівень розвитку сучасної техніки дозволяє будь-якому вчителю після незначної підготовки ефективно використовувати мультимедійні технології для розв’язання навчально-методичних завдань. Спробуємо виділити основні напрями доцільності використання засобів ІКТ в процесі навчання математики: · зворотній зв’язок між користувачем та засобами інформатизації і комунікації; · комп’ютерна візуалізація навчальної інформації про об’єкти або закономірності процесів, явищ; · автоматизація процесів обчислювальної, інформаційно-пошукової діяльності, операцій по збору, обробці, передачі, тиражуванню інформації, а також архівному зберіганню достатньо великих об’ємів інформації з можливістю легкого доступу і звернення користувача до розподіленого інформаційного ресурсу; · автоматизація процесів обробки результатів навчального експерименту з можливістю багатократного повторення будь-якого фрагмента або самого експерименту; · автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, організаційного управління навчальною діяльністю і контроль за результатами засвоєння знань. Для вчителів математики початкової ланки освіти важливим є наступні питання в контексті використання комп’ютера на уроці: · реалізація можливостей ІКТ у області побудови різних екранних зображень математичних об’єктів, їх динамічного уявлення; · автоматизація процесів обчислювальної і інформаційно-пошукової діяльності, а також діяльність по збору, обробці даних про об’єкти, що вивчаються, явища, процеси; · реалізація прикладної спрямованості навчання математики з використанням ІКТ; · встановлення вимог до електронних засобів освітнього призначення, необхідних для вивчення математики та експертної їх оцінки; · використання комп’ютерних тестуючих і діагностуючих методик встановлення рівня засвоєння матеріалу. Але в даний час в Україні склалася досить суперечлива ситуація: незважаючи на позитивні фактори, комп’ютер при вивченні навчальних предметів початкової школи, на жаль, використовується рідко, безсистемно і переважно з метою контролю знань, не торкаючи, як правило, інших етапів навчання. Основними причинами цього можна вважати недостатній рівень фінансування загальноосвітньої школи, недолік на ринку педагогічних програмних засобів, що відповідають дидактичним вимогам, відсутність методичних розробок щодо використання комп’ютера в цілому (і конкретних програм навчального призначення, зокрема), санітарно-гігієнічні умови використання персонального комп’ютера в початковій школі, а також невисокий рівень інформаційної грамотності вчителів початкової школи [11]. У зв’язку з цим особливу значимість для інформатизації початкової освіти в нашій країні отримують дослідження, спрямовані на виявлення факторів ефективного використання комп’ютера в навчанні. Зростаючий інтерес до використання ІКТ не повинен зменшувати увагу педагога до особистості учня, навпаки, саме комп’ютеризація освіти звільняє вчителя від рутинної роботи з трансляції навчального матеріалу, дозволяючи йому більше орієнтуватися на формуванні в дитини фундаментальних основ в області духовного життя особистості. Таким чином, основними завданнями застосування комп’ютера в навчанні є: · забезпечення зворотного зв’язку в процесі навчання; · забезпечення індивідуалізації навчального процесу; · підвищення наочності навчального процесу; · пошук інформації із різноманітних джерел; · моделювання досліджуваних процесів або явищ; · організація колективної й групової роботи; · контроль навчальних досягнень. За таких обставин посилюється роль вчителя у навчальному процесі. Саме його педагогічно обґрунтоване застосування ІКТ може підвищити ефективність навчання.   3. Використання комп’ютерних інформаційних технологій на різних етапах уроку в початковій школі

Упровадження в процес навчання молодших школярів інформаційних технологій забезпечує доступ до різних інформаційних ресурсів і сприяє збагаченню змісту навчання, надає йому логічного і пошукового характеру, а також вирішує проблеми пошуку шляхів і засобів активізації пізнавального інтересу учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, стимуляції розумової діяльності. Особливістю нав­чального процесу із застосуванням інформаційних технологій є те, що центром діяльності стає учень, який, виходячи зі своїх індивідуальних здібностей та інтересів, вибудовує процес пізнання. Учитель часто виступає у ролі помічника, консультанта, що заохочує оригінальні знахідки, стимулює актив­ність, ініціативу, самостійність.

Переваги використання інформаційних тех­нологій на уроках математики в початкових классах:

— Дозволяють представити навчальний матеріал доступніше і зрозуміло.

— Сприяють реалізації розвивального навчання, проблемно-діалогічного підходу, дають змогу орга­нізувати на уроці дослідницьку діяльність.

— Дозволяють здійснити диференційований підхід у навчанні.

— Застосування на уроці комп’ютерних тестів, перевірних ігрових робіт дає вчителеві змогу за короткий час одержати об’єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається, і своєчасно його скоригувати.

— Так, уроки дозволяють розрядити високу емо­ційну напруженість і оживити навчальний процес.

— Уроки з використанням інформаційних техно­логій не лише пожвавлюють навчальний процес (що особливо важливо, якщо враховувати психоло­гічні особливості молодшого шкільного віку, зокрема тривале переважання наочно-образного мислення над абстрактно-логічним), а й підвищують мотива­цію навчання.

— Заняття, що проводяться з використанням ІКТ, в силу своєї наочності, барвистості і простоти, приносять найбільший ефект, який досягається підвищеним психоемоційним фоном під час сприй­няття навчального матеріалу.

Використання нових інформаційних технологійпід час вивчення нового матеріалу в 1-4 класах (на прикладі уроку математики)

Урок математики в початкових класах загально­освітнього навчального закладу спрямований на оволодіння учнівсистемою математичних знань, умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті та достатніх для успішного оволодіння іншими предметами і забезпечення наступності з основною ланкою школи.

Одними з основних завдань уроку математики є формування в учнів початкових уявлень про число, величину, міцних обчислювальних навичок із нату­ральними числами та нулем, первинних умінь вимірювання та обчислення величин; наочно-чуттєвих уявлень про геометричні фігури, графічні вміння.

Давно доведено, що учні по-різному засвоюють нові знання. Раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Сьогодні звикористанням нових інформаційних технології школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити запит кожного школяра.

Можливості комп'ютера як наочного посібник якісного рівня дають змогу суттєво підвищити інтерес учнів до матеріалу, що вивчається. Таким засобами навчання математики є педагогічні програмні засоби: «Математика 1 клас», «Математика 2 клас», «Математика 3 клас», «Математика 4 клас»«Контур плюс», що дозволяє полегшити роботу вчителя та зекономити час. Урок складається з певної кількості кроків структурних елементів, що містять сукупність зображень, відеофрагментів, тексту, об'єднаних за певною ознакою (наприклад, постановка проблеми, її розв'язання – вивчення нового матеріалу, демонстрація завдання для первинного закріплення (можна використати як самостійну роботу учнів) з подальшою перевіркою за зразком на екрані, творчі завдання).

Для підготовки та проведення уроку математики із застосуванням інформаційних технологій вчителі потрібно знати структуру пропонованого уроку, змістом кожного його етапу. Відповідно до власних методична уподобань педагог може редагувати запропоновані мультимедійні уроки або створювати власні.

Мультимедійний урок математики складається з таких етапів:

- тема уроку;

- вступ;

- вивчення нового матеріалу;

- первинне закріплення;

- розвиток математичних знань;

- підсумок уроку.

Таким чином, використання інформаційних технологій у навчальному процесі початкової школи дозволить не лише модернізувати його, підвищити ефективність, мотивувати учнів, а й диференціювати процес з урахуванням індивіду­альних особливостей кожного учня. Вчителю інформатизація дає змогу гнучко управляти нав­чанням і урізноманітнювати способи подачі нової інформації

Використання нових інформаційних технологій під час узагальнення та систематизації знань в 1-4 класах

Підручник як важливий засіб навчання слугує учневі для відновлення в пам'яті, повторення та закріп­лення знань, здобутих на уроці, виконання домаш­нього завдання, повторення пройденого матеріалу.

Інші засоби навчання виконують різноманітні функції.

5 *;

Спеціальні технічні засоби навчання (ТЗН) – необхідний чинник засвоєння знань. До них належать: дидактична техніка (кіно-, діапроектори, телевізори, відеомагнітофони, електрофони), аудіовізуальні засоби, екранні посібники статичної проекції (діа­фільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали), окремі посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагменти та ін.), фонопосібники (грам- і магнітофонні записи), відеозаписи, радіо- і телевізійні передачі.

Необхідно ретельно продумати поєднання слова вчителя з ТЗН, можливості використання різних методичних прийомів:

— пояснення, установка на сприймання перед демонструванням окремих елементів комплексу чи комплексу загалом, бесіда за їх змістом;

— пояснення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів;

— демонстрування (прослуховування) окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з роз­повіддю (поясненням);

— демонстрування (прослуховування), що супро­воджується поясненням (синхронним коментуванням).

Під час вивчення математики в початковій шко­лі широко використовуються ТЗН, що має певний ефект. Діти уважніші, активізується їхня пізнаваль­на діяльність, уроки математики стають цікавими і набагато легшими для сприйняття й усвідомлення.

Використання нових інформаційних технологій у процесі узагальнення та систематизації знань уч­нів дозволяє ефективніше поглибити їхні знання з певних тем, закріпити вміння і навички усних та письмових обчислень, формувати і закріплювати вміння і навички розв'язувати задачі. З цією метою вчителі початкових класів використовують такі засоби навчання математики, як, наприклад, ППЗ «Математика 3 клас ПП "Контур плюс».

Також під час узагальнення і систематизації знань можна використовувати найрізноманітніші тренажери («Тренажер. Таблиця множення. З Барбі за покупками», для усного рахунку в межах 100 «Тре­нажер. Битва» та ін.). До речі, вчителі можуть самос­тійно створювати тренажери за допомогою програ­ми Microsoft Power Point, яка входить до складу пакету прикладних програм Microsoft Office.

Прикладом такого тренажера може слугувати «Тренажер. Таблиця множення –Юні водії».

Презентація створена як гра, в ході якої закріп­люються вміння і навички усних обчислень таблич­ного множення від 2 до 9. На другому слайді діти обирають, за таблицею множення якого числа тре­нуватимуться. Коли вони обрали певне число, то за допомогою гіперпосилання переходять до виконан­ня завдання. Наприклад, обране число 5, отже, на третьому слайді з'явиться перший приклад на розв’язування табличного множення цього числа.

Якщо учень вибере правильну відповідь, то літак відлетить і за допомогою стрілочки в нижньому правому кутку можна буде перейти до виконання наступного прикладу. Якщо ж ні, то літак залишиться на місці, аж поки дитина не обере правильну відпо­відь. Завдяки цьому, якщо учень погано знає таблицю множення, він може довчити її в ході виконання завдання, або хоча б звернути увагу на неправильно обчислені приклади і попрацювати над ними пізніше.

Після закінчення розв'язання прикладів таблиці множення, в даному випадку на 5, можна перейти до тренування з таблицею множення іншого числа.

Також подібний тренажер «Хокей». Він, як і по­передній, допомагає учневі тренуватися в табличних прикладах множення, але в даному випадку презен­тація представлена у вигляді гри в хокей.

Перший слайд - це початок. Далі учневі пропо­нується розв’язати приклади табличного множення від 2 до 9, але вже у роздріб.

Якщо дитина правильно обчислила приклад, то вона забиває шайбу в ворота і на табло рахунку з'яв­ляється привітання та лунають оплески. Це створює ситуацію успіху, що заохочує і підбадьорює дитину.

Якщо ж відповідь була неправильною, то шайба не долітає до воріт, або не влучає у них і учневі дається другий шанс на розв'язання прикладу.

Після закінчення гри її можна пройти ще раз.

Варто зосередити увагу на низці важливих методич­них зауважень для вчителя - розробника мультимедійних презентацій.

1. Мультимедійні засоби мають значні переваги у відображенні інформації порівняно з традиційними засо­бами навчання. Вони безпосередньо впливають на моти­вацію навчального процесу; сприяють пришвидшенню сприйняття учнями навчального матеріалу, зменшенню втомлюваності, отже, покращують ефективність навчально-виховного процесу в цілому.

2. Під час створення мультимедійної презентації необ­хідно враховувати:

— психологічні особливості учнів даного класу;

— мету й очікувані результати навчання;

— структуру пізнавального процесу;

— розташування учнів у класній кімнаті;

— вибір найефективніших елементів комп'ютерних технологій для вирішення конкретних завдань уроку;

— вибір доречної колірної гами оформлення слайдів.

3. Під час роботи з мультимедійними презентаціями на уроках необхідно перш за все враховувати психофізіо­логічні закономірності сприйняття інформації з екрана комп'ютера, телевізора, інтерактивної дошки, проекцій­ного екрана. Робота з візуальною інформацією, що пода­ється з екрана, має свої особливості, оскільки тривалий перегляд викликає стомлення, зниження гостроти зору.

4. Особливо трудомісткою для людського зору є робо­та з текстами. Під час створення слайдів необхідно враху­вати такі основні вимоги до них:

- слайд має містити мінімально можливу кількість слів;

- для написів і заголовків слід вживати чіткий круп­ний шрифт;

- обмежувати використання простого тексту;

- виносити на слайд пропозиції, визначення, слова, терміни, які варто записати в зошиті, прочитати їх вголос під час демонстрації;

- розмір букв, цифр, знаків, їх контрастність мають бути такими, щоб їх можна було добре розгледіти з остан­нього ряду парт;

- заливка тла, букв, ліній має бути переважно спо­кійного кольору, щоб не викликати роздратування і стомлення очей;

- креслення, малюнки, фотографії та інші ілюстра­тивні матеріали мають максимально рівномірно запов­нювати все екранне поле;

- звуковий супровід слайдів не повинен бути різким, відволікаючим, дратівливим.

5. На перегляд одного слайда відводиться не менше 2-3 хвилин, щоб учні могли сконцентрувати увагу на зоб­раженні, простежити послідовність дій, роздивитися всі елементи, зафіксувати кінцевий результат, за потреби зробити записи.

Таким чином, мультимедійна підтримка уроку в по­чатковій школі дає змогу вивести його на якісно новий рівень, підвищити статус учителя як сучасного фахівця. Використання одночасно кількох каналів сприйняття інформації підсилює навчальний ефект, збагачує урок, робить його цікавим і незабутнім.

Отже, використання нових інформаційних тех­нологій під час узагальнення і систематизації знань учнів є доцільним і ефективним. Діти набагато кра­ще і легше усвідомлюють матеріал. Якщо наявна мультимедійна дошка, то з легкістю формуються вміння і навички усних та письмових обчислень, розв'язування різнотипних задач. Також нові інфор­маційні технології виконують роль тренажерів, що забезпечує диференціацію уроку математики та індивідуальний підхід до кожної дитини.

Грамотне застосування інформаційних техноло­гій у навчальному процесі початкової школи сприяє розвитку в учнів теоретичного мислення, сприй­няття, підвищує мотивацію навчальної діяльностіістимулюєпізнавальний інтерес.